Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

Сучасна українська літературна мова

Відокремлені члени речення містять елемент додаткового повідомлення, тому набувають більшої синтаксичної ваги і стилістичної виразності в реченні, ніж невідо-кремлені, наприклад: Мої'дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом (М. Коцюбинський). Відокремлений дієприкметниковий зворот налитої зеленим хлібом не лише характеризує предмет, а й виражає додаткове твердження (налівпредикативність): Долина налита зеленим хлібам. Якщо ж цей зворот перенести в препозицію до означуваного слова, то він не буде відокремленим і виражатиме лише атрибутивне значення: Мої дні течуть тепер серед степу, серед налитої зеленим хлібом долини.

Відокремлені другорядні члени функціонують переважно у літературно-книжній мові, виконуючи функцію економізації вислову; вони збагачують гнучкість синтаксичної структури літературної мови, збільшують кількість можливих паралельних конструкцій (синтаксична синонімія).

Існують умови відокремлення другорядних членів: смислове навантаження відокремлюваного члена, порядок слів, непоширеність-поширеність, неможливість входження у синтаксичне словосполучення, вимоги стилістичного порядку тощо. Деякі умови мають обов'язковий характер, інші - факультативний. Обов'язковим є відокремлення другорядних членів у разі неможливості входити в синтаксичне словосполучення. Цс, зокрема, стосується означень і прикладок, що пояснюють особові займенники, наприклад: / досі воно перед моїми очима, те незграбне будування з соснових дощок та обаполів - народний театр... (С. Васильченко); Вона, зігнута і бліда, стріла його переляканими і сердитими очима (М. Коцюбинський).

Факультативними можуть бути порядок Слів, смислове навантаження і поширеність другорядних членів. Ці умови не завжди впливають на відокремлення членів речення.

Зокрема, відокремленню більшою мірою сприяє постпозиція другорядних членів, їх поширеність. Наявність додаткового смислового навантаження теж зумовлює відокремлення, наприклад: Задоволений хлопець посміхнувся і Задоволений, хлопець посміхнувся. У першому реченні наявні лише атрибутивні відношення, що виражаються означенням задоволений, у другому на них нашаровуються додаткові причинові семантико-синтаксичні відношення (Хлопець посміхнувся тому, що був задоволений).

Відокремлені означення

Відокремлюватися можуть непоширені й поширені означення для поширення їхнього змісту.

Одиничні узгоджені означення відокремлюються, якщо вони стоять після означуваного іменника, перед яким уже є означення: Волохатий лісовий джміль, неповороткий і вайлуватий, домовито гуде над блакитними купами чебрецю (Ю. Яновський).

Найчастіше відокремлюються поширені означення, виражені прикметниками й дієприкметниками з залежними від них словами (прикметниковими й дієприкметниковими зворотами), якщо вони стоять після означуваного слова: Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл (М. Коцюбинський); Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом (М. Коцюбинський).

Означення можуть відокремлюватися й перед означуваним словом за умови, коли вони мають додатковий обставинний відтінок: Дезорганізований раптовістю нічної атаки, ворог не встиг учинити скільки-небудь сильного опору (О. Гончар); В окулярах і чорному платті, Ліда нагадувала класну наглядачку старих часів (О. Донченко).

Якщо означення пояснюють член речення, виражений займенником, то відокремлюються незалежно від місця в реченні: Вона прокидалась, вся зрошена потам, тривожна (М. Коцюбинський); Веселі й забрьохані, ми входимо в ліс (М. Стельмах).

Для підкреслення змістової ролі в реченні можуть відокремлюватися і неузгоджені означення: Дідусь, в білих полотняних штанях і сорочці, з білою бородою, зазирає в вулики, щось ворожить (І. Багряний).

Якщо відокремлювані означення пов'язані з членом речення, вираженим іменником, стоять усередині речення, то на письмі їх відокремлення може позначатися як комами, так і тире: Музика, бадьора, чарівна, вирвалась із зеленої скриньки, полинула через шкільне подвір 'я (Ю. Збанацький); Знала я успіхи - гучні і славні - після перемоги у конкурсі "Пісня року" (3 газети).


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів
  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту