| слово складається із звуків | слово мас матеріальну основу, йому властива певна внутрішня впорядкованість звуків, його не можна розірвати |
| слово має лексичне значення | слово щось називає або виражає |
| має один наголос | тільки складні слова можуть мати ще й побічний наголос |
| слово може поділятися на менші мовні одиниці | морфеми слова (основа, закінчення, префікс, корінь, суфікс, постфікс) |
| слово пов'язується з іншими словами у реченні змістовими і граматичними зв'язками | |
| у складі речення слова виконують комунікативну функцію | слова здатні мати в реченні граматичні форми та синтаксичні функції |
| поза реченням слова виконують номінативну функцію |
Усі слова поділяються на такі групи:
| Повнозначні слова - це ті слова, які мають лексичні і граматичні значення: гай, людина, білий, гарно, весело, взимку, жити та под. До повнозначних належать іменники, прикметники, числівники, займенники, дієслова, прислівники | Службові слова мають тільки граматичні значення виражати відношення просторовості (на, під), причиновості (бо, через, тому що), єднальності (і, й, то) та ін. Службовими словами є сполучники, прийменники, частки | Вигуки і звуконаслідування не називають, а лише виражають почуття, емоції, реакції, волевиявлення, акустичні образи (ой!, ах!, ура!, гей!) |
Властивість слова означати предмети, ознаки, дії, кількість називається лексичним значенням слова.
Лексичне значення слова хоч і стійке, проте не залишається незмінним. Згодом слово може змінити значення, набути нового. Наприклад, запозичене слово білет (від лат. bulla) первісно означало "водяна бульбашка, брунька, золота капсула з амулетом", з часом набуло нового значення - "записка з печаткою", пізніше - "картка з екзаменаційними питаннями"; розмовне — те саме, що квиток.
Слова, що є назвами, співвідносними з конкретними речами, об'єктами, властивостями, діями називаються словами з конкретним значенням (клен, липа, калина; ніс, вухо, око; трактор, косарка; новий, старий, червоний; лежить, сидить, писав, читає). Крім таких слів, у кожній мові є лексика, не співвідносна з конкретними предметами, ознаками, діями. Це слова, використовувані для називання понять, що мисляться поза зв'язком із конкретними предметами та явищами. Наприклад, такі слова, як радість, сум, давнина, кохання, майбутній, сучасний і т. п., звуться словами з абстрактним значенням. Отже, абстрактне значення - це узагальнене значення.
Багатозначність слова
Кожне слово, що вживається в мові, може мати одне або кілька значень.
• 1. Слово, що мас одне значення, називається однозначним. Найчастіше це бувають терміни, назви конкретних предметів та власні назви: автомобіль, будинок, префікс, суфікс; Львів, Київ, Дніпро...
• 2. Слово, що має кілька значень, називається багатозначним. Здатність слова мати кілька значень називається багатозначністю, або полісемією.
Простежимо лексичне значення слова земля у поданих реченнях: 1. Земля гуде. Ріки мутно течуть. 2. Чорна земля під копитьми кістьми була засіяна, а кров'ю полита... 3. Ви не правом побідників собі землі розхватали. 4.0 Руська земле, уже ти за горами ecu! ("Слово про похід Ігорів").
Слова можуть вживатися як у прямому, так і в переносному значенні.
Кожний народ бачить світ по-своєму, через призму рідної мови. Система понять, усвідомлена народом і закріплена у значеннях слів, характеризується своєрідністю. Багатство нашої лексики виявляється не лише в різноманітності груп лексики, а й в обсязі семантики.
Переважна більшість слів української мови є багатозначними. Наприклад, лексема сідати означає - займати місце; приступати до роботи, що виконується; бути ув'язненим; мешкати; приземлятися; спускатися за лінію обрію; обмежити себе чимось у харчуванні (сісти на дієту). Слова, які мають кілька значень, називаються багатозначними, або полісемантичними (від грец. poly — багато і sema — знак).
Пильніша увага до багатозначного слова дає можливість виявити нерівноцінність його значень: одне із значень виділяється як головне, його називають прямим, решта - переносні. Наприклад, великі очі і велика душа.
Багатозначність у слові розвивається поступово у процесі розвитку мови. Наприклад, слово морж раніше мало одне значення: водяний ластоногий ссавець із вусатою мордою, великими іклами та короткою шерстю. У 60-х роках XX ст. розвинулося переносне значення: людина, яка любить купатися взимку в крижаній воді.
Слова, які не мають переносних (вторинних) значень, називаються однозначними.
Основні типи переносних значень
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Найважливіші ознаки слова“ на сторінці 1. Приємного читання.
