Загальне поняття про сполучник
Сполучники - це службові слова, які служать для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення, наприклад: Міські проспекти і майдани багатолюдні і шумні (П. Упеник); Ні риби то були, ні раки (І. Котляревський). Сполучники 4 ні-ні поєднують однорідні члени речення. Біля вогню було тепло, і ми навіть могли по черзі спати, згорнувшись бубликом па постелі (Ю. Збанацький); Змолоду треба набратися знань, щоб не пуста була твоя власна криниця (І. Цюпа). Сполучник і поєднує частини складносурядного речення, а щоб - частини складнопідрядного речення.
| Що виражає | Зв'язки між однорідними членами або між частинами складного речення |
| Морфологічні ознаки | Незмінювані слова. Поділяються на первинні і похідні, складені з первинних і часток або утворені шляхом переходу слів із самостійних частин мови |
| Синтаксична роль | Сурядні - є засобом зв'язку однорідних членів або частин складносурядного речення чи субпідрядних однорідних речень; підрядні - приєднують підрядне речення до головного у складнопідрядному реченні |
Сполучники сурядності і підрядності
Сполучники виражають семантико-синтаксичні відношення між граматично рівноправними одиницями (однорідними членами, предикативними частинами складносурядних речень чи супідрядними однорідними в багатокомпонентному складнопідрядному реченні) та між нерівноправними, одна з яких підпорядкована іншій (у складнопідрядному реченні).
За участю у вираженні семантико-синтаксичних відношень між поєднуваними одиницями таких синтаксичних конструкцій сполучники поділяються на сурядні і підрядні (або сурядності і підрядності).
Сурядні сполучники поєднують однорідні члени речення і предикативні частини складносурядного речення як рівноправні, граматично незалежні одне від одного. За характером відношень між членами речень і частинами складного речення вони поділяються на єднальні, зіставно-протиставні, розділові, градаційні і приєднувальні.
• 1.Єднальні: / (й), та (в значенні і), ні., ні, ані,, ані, а. Наприклад: Бліді на небі гасли зорі, І вітер плитав-ся в мережах верховіть, І не гойдалися берези білокорі (М. Рильський); Ні птиці в повітрі, ні коника в траві; Яке було добро, продали, а гроші розкотились... (Марко Вовчок).
• 2. Зіставно-протиставні: а, але, та (в значенні але), а втім, зате, проте, однак та ін. Наприклад. Прийде друга весна, і гостю божу Зустріне знову гімн дзвінкий; вестиме ж соловейко пісню гожу, Та вже не ти, — другий!.. (Олена Пчілка); Федько вчився непогано, зате Дмитрикові доводилося допомагати (О. Донченко).
• 3. Розділові: то (то..., то...), не то... не то..., чи (чи..., чи..,), або (або..., або...), хоч ..., хоч.... Наприклад: То шумів зелений лист, то в вінку мінився злотом ряст зелений, то золотим дощем лились пісні (Леся Українка); Хлопці рвали кедрові горішки або, виїхавши на тундрове плато, збирали червоні брусниці (І. Багмут).
• 4. Градаційні: не тільки... ай, не тільки", але й, не лише... а й (але й), не стільки", скільки, не те що (щоб).., але, не так.,, як. Наприклад: Поруч з образами
Шевченка й Лесі Українки образ Франка символізує перед світом не тільки індивідуальні риси й можливості велетня культури, але й нетлінне єство, красу... й життєздатність українського народу (Д. Павличко); Не те що такий лиман... а, здається, море перемайнула б вона (О. Гончар).
5. П р и є д н у в а л ь н і: а й, та й, ще й, а ще й, та ще й, і навіть, також і Наприклад: А пані не дає нічого та ще й гнівається (Марко Вовчок); Плакали від радості і зворушення бувалі воїни..., та й Дмитро якось незручно рубом великої долоні провів по очах (М. Стельмах); Обморозитися було дуже просто, особливо обличчя, та йруки (В. Биков).
У в ага! Між супідрядними однорідними реченнями (компонентами складнопідрядного) переважно використовуються єднальні сполучники і рідше зіставно-протиставні та розділові. Наприклад: Вночі Андрій довго не міг заснути, бо в хаті було видно од великих зірок на небі і густо пахло холодною м'ятою (Г. Тютюнник); Таки нам 'ятав, як струмували майже під ногами хвилі веселі, чисті, а він дивився на них (Н. Бічуя); Чомусь пригадалось, як батько веде мене до школи або мати зустрічає біля воріт.
Підрядні сполучники поєднують частини складнопідрядних речень. Вони виражають з'ясувальні, обставинні та інші відношення залежності підрядного речення від головного чи від іншого підрядного при послідовному підпорядкуванні предикативних частин:
• 1. З'ясувальні: що, як, низи та ін. Наприклад: Мені здається, ніби вдалині Сивіють не тумани придолинні, А тіні тих, що впали на війні І вже навік належать Україні (Д. Луценко).
• 2. Обставинні:
часу: щойно, ледве, тільки, як, як тільки, після того як, відтоді як та ін. Наприклад: Його не бачили лежачим ниць, хіба тоді, як пив з потоку воду (Д. Павличко);
мети: щоб, для того щоб, аби. Наприклад: Щодалі доводилося все частіше звертати з колії, щоб дати дорогу автомашинам (Петро Панч);
умови, якби, коли б, аби, якщо, як, як тільки. Наприклад: Яка б з мене була діячка, коли б я не вчилася в Лесі (Л. Смілянський). Якщо моє не в лад, то я з своїм назад (Нар. творчість);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сполучник“ на сторінці 1. Приємного читання.
