Сполучник

Сучасна українська літературна мова


Загальне поняття про сполучник


Сполучники - це службові слова, які служать для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення, наприклад: Міські проспекти і майдани багатолюдні і шумні (П. Упеник); Ні риби то були, ні раки (І. Котляревський). Сполучники 4 ні-ні поєднують однорідні члени речення. Біля вогню було тепло, і ми навіть могли по черзі спати, згорнувшись бубликом па постелі (Ю. Збанацький); Змолоду треба набратися знань, щоб не пуста була твоя власна криниця (І. Цюпа). Сполучник і поєднує частини складносурядного речення, а щоб - частини складнопідрядного речення.

Частина мовиСполучник
Що виражаєЗв'язки між однорідними членами або між частинами складного речення
Морфологічні ознакиНезмінювані слова. Поділяються на первинні і похідні, складені з первинних і часток або утворені шляхом переходу слів із самостійних частин мови
Синтаксична рольСурядні - є засобом зв'язку однорідних членів або частин складносурядного речення чи субпідрядних однорідних речень; підрядні - приєднують підрядне речення до головного у складнопідрядному реченні


Сполучники сурядності і підрядності


Сполучники виражають семантико-синтаксичні відношення між граматично рівноправними одиницями (однорідними членами, предикативними частинами складносурядних речень чи супідрядними однорідними в багатокомпонентному складнопідрядному реченні) та між нерівноправними, одна з яких підпорядкована іншій (у складнопідрядному реченні).

За участю у вираженні семантико-синтаксичних відношень між поєднуваними одиницями таких синтаксичних конструкцій сполучники поділяються на сурядні і підрядні (або сурядності і підрядності).

Сурядні сполучники поєднують однорідні члени речення і предикативні частини складносурядного речення як рівноправні, граматично незалежні одне від одного. За характером відношень між членами речень і частинами складного речення вони поділяються на єднальні, зіставно-протиставні, розділові, градаційні і приєднувальні.

• 1.Єднальні: / (й), та (в значенні і), ні., ні, ані,, ані, а. Наприклад: Бліді на небі гасли зорі, І вітер плитав-ся в мережах верховіть, І не гойдалися берези білокорі (М. Рильський); Ні птиці в повітрі, ні коника в траві; Яке було добро, продали, а гроші розкотились... (Марко Вовчок).

• 2. Зіставно-протиставні: а, але, та (в значенні але), а втім, зате, проте, однак та ін. Наприклад. Прийде друга весна, і гостю божу Зустріне знову гімн дзвінкий; вестиме ж соловейко пісню гожу, Та вже не ти, — другий!.. (Олена Пчілка); Федько вчився непогано, зате Дмитрикові доводилося допомагати (О. Донченко).

• 3. Розділові: то (то..., то...), не то... не то..., чи (чи..., чи..,), або (або..., або...), хоч ..., хоч.... Наприклад: То шумів зелений лист, то в вінку мінився злотом ряст зелений, то золотим дощем лились пісні (Леся Українка); Хлопці рвали кедрові горішки або, виїхавши на тундрове плато, збирали червоні брусниці (І. Багмут).

• 4. Градаційні: не тільки... ай, не тільки", але й, не лише... а й (але й), не стільки", скільки, не те що (щоб).., але, не так.,, як. Наприклад: Поруч з образами

Шевченка й Лесі Українки образ Франка символізує перед світом не тільки індивідуальні риси й можливості велетня культури, але й нетлінне єство, красу... й життєздатність українського народу (Д. Павличко); Не те що такий лиман... а, здається, море перемайнула б вона (О. Гончар).

5. П р и є д н у в а л ь н і: а й, та й, ще й, а ще й, та ще й, і навіть, також і Наприклад: А пані не дає нічого та ще й гнівається (Марко Вовчок); Плакали від радості і зворушення бувалі воїни..., та й Дмитро якось незручно рубом великої долоні провів по очах (М. Стельмах); Обморозитися було дуже просто, особливо обличчя, та йруки (В. Биков).

У в ага! Між супідрядними однорідними реченнями (компонентами складнопідрядного) переважно використовуються єднальні сполучники і рідше зіставно-протиставні та розділові. Наприклад: Вночі Андрій довго не міг заснути, бо в хаті було видно од великих зірок на небі і густо пахло холодною м'ятою (Г. Тютюнник); Таки нам 'ятав, як струмували майже під ногами хвилі веселі, чисті, а він дивився на них (Н. Бічуя); Чомусь пригадалось, як батько веде мене до школи або мати зустрічає біля воріт.

Підрядні сполучники поєднують частини складнопідрядних речень. Вони виражають з'ясувальні, обставинні та інші відношення залежності підрядного речення від головного чи від іншого підрядного при послідовному підпорядкуванні предикативних частин:

• 1. З'ясувальні: що, як, низи та ін. Наприклад: Мені здається, ніби вдалині Сивіють не тумани придолинні, А тіні тих, що впали на війні І вже навік належать Україні (Д. Луценко).

• 2. Обставинні:

часу: щойно, ледве, тільки, як, як тільки, після того як, відтоді як та ін. Наприклад: Його не бачили лежачим ниць, хіба тоді, як пив з потоку воду (Д. Павличко);

мети: щоб, для того щоб, аби. Наприклад: Щодалі доводилося все частіше звертати з колії, щоб дати дорогу автомашинам (Петро Панч);

умови, якби, коли б, аби, якщо, як, як тільки. Наприклад: Яка б з мене була діячка, коли б я не вчилася в Лесі (Л. Смілянський). Якщо моє не в лад, то я з своїм назад (Нар. творчість);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сполучник“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник
  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту