Конструкції, що не є однорідними членами речення

Сучасна українська літературна мова

Не є однорідними членами речення такі конструкції:

• 1) повторювані слова, що виконують функцію одного члена речення і вживаються з метою наголошування на чомусь, посиленого вияву ознаки тощо, наприклад: Ох не рання любов, не рання! (Л. Костенко); А колесо, а колесо, а колесо! Торкнеш, його -подумати кортить: чого ж ото кружитись в тому колесі, а чи не краще колесо крутить?! (Л. Костенко); Усе, усе, усе-для битви (М. Вінграновський); Тихо, тіссов кімнаті... (С. Васильченко);

• 2) цілісні фразеологічні вирази, компоненти яких часто є антонімічними; такі сполучення виконують функцію єдиного члена речення (і сміх і гріх, ні слуху ні духу, ні те ні се, за і проти, ні пуху ні пера, альфа і омега, ні швець ні жнець, содом і гоморра, ні живий ні мертвий, старе й мале, і нашим і вашим, ні сіло ні впало, ні кує ні меле, дешево й сердито, раз і назавжди, часто й густо, рано чи пізно), наприклад: Неси в щільник свій мозок, кров і плоть (М. Рильський); / сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постать, натоптану злобою і болем (М. Стельмах); Дівчатка рантам ні сіло ні впало між собою побилися (В. Козаченко);

• 3) ускладнені форми простого присудка, що утворюються повторюваними словами в сполученні з частками (хочеш не хочеш, а йти треба; оце заспівав так заспівав: раді не раді, а гостей зустрічайте).

Отже, просте речення може ускладнюватись однорідними головними і другорядними членами, що утворюють цілісний структурно-семантичний блок, між компонентами якого наявні єднальні, зіставно-протиставні, розділові, приєднувальні та градацій ні відношення.

Координація присудка з однорідними підметами

Координація присудка з однорідними підметами в числі і роді. Залежить вона від порядку слів, значення сполучників, лексичного значення підмета і присудка.

За умови, коли однорідні підмети вживаються у формі множини, то й присудки стоять у формі множини, наприклад: Зацвіли усі діброви, і долини, і луги (М. Стельмах); Комбати, ад'ютанти і старшини сіли на коней (О. Гончар); Дівчатка і хлопчики не співали, а дзвонили в ніжні польові дзвіночки (Ю. Збанацький).

Якщо однорідні підмети пов'язані єднальними сполучниками або безсполучниково, мають форму однини і є назвами осіб чи уособлених предметів, присудок переважно вживається у множині, наприклад: Раділи і садок, і поле, і долина (Л. Глібов); Осталися сиротами старий батько й мати (Т. Шевченко). Проте деколи препозитивний присудок вживається в однині (а в минулому часі мас і форму роду найближчого підмета), наприклад: Посеред хати сидів Семенко й сестра (В. Стефаник).

Препозитивний присудок у реченнях з однорідними підметами в однині і множині вживається в однині або множині залежно від того, яку граматичну форму має найближчий до нього підмет, наприклад: Чорніє поле, і гай, і гори (Т. Шевченко); Пішли дощі, пороша, вітер (Леся Українка); В тій пісні чулися гудки заводів і рев машин, і шепоти пшениці (П. Тичина).

Постпозитивні присудки при однорідних підметах, що мають форму однини, вживаються здебільшого в однині, зрідка - в множині, наприклад: Наша воля і правда жива (В. Сосюра); Завод і лан, село і місто злились в єдину пісню чисту (М. Рильський); Цей грім копит і сурм тривожних спів до рицарів луною долетів (М. Бажан).

Якщо однорідні підмети пов'язані зіставно-протиставними, градаційними сполучниками або відповідною інтонацією (без сполучників), то при однорідних підметах в однині присудок теж вживається в однині, наприклад: Не вітер, а буря завіяла (Панас Мирний); Не тільки кожен екіпаж, а й кожен танкіст мав свої думки щодо майбутнього маршруту бригади (В. Собко).

При однорідних підметах у формі однини, поєднаних розділовими сполучниками, присудки вживаються в однині й координуються з найближчим однорідним' підметом у числі (в минулому часі - і в роді), наприклад: Чи то сором,.чи то гнів опанував його серце (Панас Мирний); Не то сон, не то забуття склепляю повіки (М. Коцюбинський); Над дорогою попадалась вся в цвіту груша або кущ черемухи (М. Коцюбинський); Спросоння не розбереш, чи то людина, чи вітерець, чи місяць золотою ручкою стукає в шибки (М. Стельмах).

Якщо однорідні підмети мають різні форми числа, то присудок вживається в тій формі (в однині чи множині), яку має найближчий підмет, наприклад: Ось засиніла на небосхилі попруга, чи ліс, чи гори (Панас Мирний). Проте використовуються і форми множини, наприклад: То пилок, то сніги, то сльота партизанську вкривають дорогу (П. Воронько).


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Конструкції, що не є однорідними членами речення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення
  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту