Не є однорідними членами речення такі конструкції:
• 1) повторювані слова, що виконують функцію одного члена речення і вживаються з метою наголошування на чомусь, посиленого вияву ознаки тощо, наприклад: Ох не рання любов, не рання! (Л. Костенко); А колесо, а колесо, а колесо! Торкнеш, його -подумати кортить: чого ж ото кружитись в тому колесі, а чи не краще колесо крутить?! (Л. Костенко); Усе, усе, усе-для битви (М. Вінграновський); Тихо, тіссов кімнаті... (С. Васильченко);
• 2) цілісні фразеологічні вирази, компоненти яких часто є антонімічними; такі сполучення виконують функцію єдиного члена речення (і сміх і гріх, ні слуху ні духу, ні те ні се, за і проти, ні пуху ні пера, альфа і омега, ні швець ні жнець, содом і гоморра, ні живий ні мертвий, старе й мале, і нашим і вашим, ні сіло ні впало, ні кує ні меле, дешево й сердито, раз і назавжди, часто й густо, рано чи пізно), наприклад: Неси в щільник свій мозок, кров і плоть (М. Рильський); / сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постать, натоптану злобою і болем (М. Стельмах); Дівчатка рантам ні сіло ні впало між собою побилися (В. Козаченко);
• 3) ускладнені форми простого присудка, що утворюються повторюваними словами в сполученні з частками (хочеш не хочеш, а йти треба; оце заспівав так заспівав: раді не раді, а гостей зустрічайте).
Отже, просте речення може ускладнюватись однорідними головними і другорядними членами, що утворюють цілісний структурно-семантичний блок, між компонентами якого наявні єднальні, зіставно-протиставні, розділові, приєднувальні та градацій ні відношення.
Координація присудка з однорідними підметами
Координація присудка з однорідними підметами в числі і роді. Залежить вона від порядку слів, значення сполучників, лексичного значення підмета і присудка.
За умови, коли однорідні підмети вживаються у формі множини, то й присудки стоять у формі множини, наприклад: Зацвіли усі діброви, і долини, і луги (М. Стельмах); Комбати, ад'ютанти і старшини сіли на коней (О. Гончар); Дівчатка і хлопчики не співали, а дзвонили в ніжні польові дзвіночки (Ю. Збанацький).
Якщо однорідні підмети пов'язані єднальними сполучниками або безсполучниково, мають форму однини і є назвами осіб чи уособлених предметів, присудок переважно вживається у множині, наприклад: Раділи і садок, і поле, і долина (Л. Глібов); Осталися сиротами старий батько й мати (Т. Шевченко). Проте деколи препозитивний присудок вживається в однині (а в минулому часі мас і форму роду найближчого підмета), наприклад: Посеред хати сидів Семенко й сестра (В. Стефаник).
Препозитивний присудок у реченнях з однорідними підметами в однині і множині вживається в однині або множині залежно від того, яку граматичну форму має найближчий до нього підмет, наприклад: Чорніє поле, і гай, і гори (Т. Шевченко); Пішли дощі, пороша, вітер (Леся Українка); В тій пісні чулися гудки заводів і рев машин, і шепоти пшениці (П. Тичина).
Постпозитивні присудки при однорідних підметах, що мають форму однини, вживаються здебільшого в однині, зрідка - в множині, наприклад: Наша воля і правда жива (В. Сосюра); Завод і лан, село і місто злились в єдину пісню чисту (М. Рильський); Цей грім копит і сурм тривожних спів до рицарів луною долетів (М. Бажан).
Якщо однорідні підмети пов'язані зіставно-протиставними, градаційними сполучниками або відповідною інтонацією (без сполучників), то при однорідних підметах в однині присудок теж вживається в однині, наприклад: Не вітер, а буря завіяла (Панас Мирний); Не тільки кожен екіпаж, а й кожен танкіст мав свої думки щодо майбутнього маршруту бригади (В. Собко).
При однорідних підметах у формі однини, поєднаних розділовими сполучниками, присудки вживаються в однині й координуються з найближчим однорідним' підметом у числі (в минулому часі - і в роді), наприклад: Чи то сором,.чи то гнів опанував його серце (Панас Мирний); Не то сон, не то забуття склепляю повіки (М. Коцюбинський); Над дорогою попадалась вся в цвіту груша або кущ черемухи (М. Коцюбинський); Спросоння не розбереш, чи то людина, чи вітерець, чи місяць золотою ручкою стукає в шибки (М. Стельмах).
Якщо однорідні підмети мають різні форми числа, то присудок вживається в тій формі (в однині чи множині), яку має найближчий підмет, наприклад: Ось засиніла на небосхилі попруга, чи ліс, чи гори (Панас Мирний). Проте використовуються і форми множини, наприклад: То пилок, то сніги, то сльота партизанську вкривають дорогу (П. Воронько).
Розділові знаки між однорідними членами речення
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Конструкції, що не є однорідними членами речення“ на сторінці 1. Приємного читання.
