Різновиди слів-речень

Сучасна українська літературна мова


Стверджувальні слова-речення


У мовознавстві виокремлюють стверджувальні, заперечні, питальні, спонукальні, емоційно-оцінні, слова-речення у функції структур мовного етикету.

Стверджувальні слова-речення. З огляду на функції, які вони виконують у мовленні, їх поділяють на кілька груп.

1. Власне стверджувальні слова-речення, що є прямою позитивною відповіддю на поставлене запитання чи на зміст раніше сказаного. Ці речення можуть уживатися самостійно або ж у складі двоскладного чи односкладного речення. Переважно такими реченнями виступають стверджувальні слова так, еге, атож, ага, авжеж, аякже, угу, точно та ін., наприклад: Так, то велети й ведмеді талі змагалися за владу, за долини та за гори, поки люди не настали (Леся Українка); — Снідаєте вже? -студент до панів. - "Еге", - хтось промовив (А. Тесленко); Так, вона повинна стати матір'ю (Б. Грінченко); Слухай, Андрію, в тебе часом єсть вільна година? - "Та вже ні" (М. Коцюбинський). Подеколи ствердження виражається модальними словами зі значенням необхідності, впевненості тощо, наприклад: - Так, я сором 'язлива. Мені чомусь буває соромно тебе. - "Імені". -Правда? - "їй-богу" (О. Довженко).

Стверджувальні слова-речення можуть функціонувати в заперечній формі, наприклад: - Перелякався? — "А то ні?" (М. Стельмах).

• 2. Слова-речення, репрезентовані словами добре, так, гаразд, вірно, правильно, звичайно та ін., наприклад: - Хай прийдуть провулком та попід кручею, щоб йому з вікна не видать було. Я загадаю — кому що. — "Гаразд, отамане" (Б. Грінченко); -Пилипа Комарця посадимо на голову сільради. - "Вірно!" - вигукнув Макар (М. Стельмах).

• 3. Слова-речення, в яких підсумовується почуте, побачене. Це конструкції типу Так воно і є! Хвалити Бога! А то ж як! Так тому і буть! та ін., наприклад: Старшина засукав рукави, погладив довгого вуса і грізно глянув на Гната: - О таке с-то дію! (М. Коцюбинський).

• 4. Слова-речення, що підтверджують міркування, погляди мовця. Вони є відгуками на його власні думки, характеризуються експресивною інтонацією. Переважно функцію слова-речення виконує слово так, наприклад: Так, так, так!

Голова у батюшки, господи, боже мій, яка голова! - заметушився Молибога (І. Микитенко).

Стверджувальними є і нечленовані речення типу Нічого, Не без того тощо.


Заперечні слова-речення


Заперечні слова-речення можуть бути власне заперечними, у яких виражається незгода з чиїмось висловленням, або словами-реченнями, в яких заперечується сказане самим мовцем. Переважно виражаються заперечним словом ні, яке може бути емоційно нейтральним або мати певні модально-експресивні відтінки.

1. Власне заперечні слова-речення. Є прямими заперечними відповідями на поставлені запитання і виражаються здебільшого словом ні, яке в разі його змістового та інтонаційного підсилення може подвоюватись чи потроюватись (ні-ні, ні-ні-ні), супроводжуватись частками (та, бо, ба, майже, ой, ще, зовсім), вигуками (о!, є!, ох!, ах!), наприклад: - А може, краще поїхать? - "Ні" (М. Коцюбинський); - Перед начальством завжди незручно, - погодився майстер. - Може, почнемо розмічати? - "Ні, ні", - заперечив виконроб (І. Сочивець); -А було би цікаво? - "Зовсім ні" (І. Франко).

Функцію заперечення виконують модальні слова неправда, невірно, неправильно та ін., наприклад: - Це не ваше діло'. — "Ні, це наше діло". - Невірно, - сказав Щорс (О. Довженко); Поки Валентина Григорівна читала, сидів мовчки. Та як вона стала вже говорити від себе, його наче прорвало: - Неправда! (А. Дімаров).

Поширеними є власне заперечні слова-речення, що виражаються модальними словами навпаки, ніскільки, дзуськи та ін., наприклад: - Ти проти силосу,-з вдаваною підозрою глянув на промовця Сашко. - "Навпаки", - заперечив Мамайчук (О. Гончар); —Признався? - "Дзуськи!" (О. Гончар).

2. Слова-речення із запереченням мовця самому собі. Такі структури функціонують у монологах, засвідчують емоційність мовлення і звичайно виражаються часткою ні, наприклад: - Скажіть-бо: хто не любить торта? Хіба ви можете байдуже на нього дивитись. Ні! Не можете (І. Микитенко).

Наступний розділ:

Питальні слова-речення


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Різновиди слів-речень“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень
  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту