Простий дієслівний присудок - це найтиповіша форма присудка двоскладного речення, оскільки саме дієслово є найбільш пристосованою формою для вираження присудка. Простий дієслівний присудок виражається:
• формами дієслів теперішнього, минулого і майбутнього часів, наказового та умовного способів, наприклад: Пролітала зозуленька через ясний бір, завітала дівчинонька до козака в двір (Олена Пчілка); Ластівки тікають із Європи (Л. Костенко); Багрянцями осені вкрились ліси (О. Гончар); Ти не йди в пишний дім, де музика бринить (Леся Українка); Він оддав би їх (золотіроги) за стебло єдине... (Д. Павличко);
• вигуково-дієслівними формами типу бух, хап, блись, стук, клац, скік, до/ж та ін., які набувають у тексті значення дієслів минулого часу доконаного виду, наприклад: Аж двері рив у хату із сіней (Л. Глібов); Олень знову стук та стук
• (Д. Павличко); Жив, дід сто літ, кремезний тип - все диб та диб (Л. Перво-майський);
• фразеологізмами дієслівного типу, наприклад: Стара напнула її мокрим рядном (М. Стельмах); Соломія не відривала очей від берега (М. Коцюбинський); Потупивши очі, Вадим пік раків (Ю. Збанацький);
* інфінітивом, який є еквівалентом особового дієслова і виконує функцію простого дієслівного присудка, наприклад: Я їй розказувати, а вона сміятись та радіти (Марко Вовчок). Різновидом простого інфінітивного присудка є інфінітивні демінутиви (лат. сіетіпшіуит - зменшення), що передають значення пестливості суфіксами -ки, -оньки, -очки, -унечки, -ученьки, -уні, -усі, -унці, наприклад: Отака серйозна тема, а ви хахоньки! (О. Ковінька). Це інфінітиви їстоньки, питоньки, спатоньки тощо.
Простий дієслівний присудок може ускладнюватись частками було, бувало, давай, повтором присудка, додаванням ще одного дієслова в препозиції в тій самій формі, порівняльними частками як, мов, ніби, наче, немовби, наприклад: От, сидячи за столом, як вже поприймали страву, давай тоді Василь дівчат розглядати (Г. Квіт-ка-Основ'яненко); Співала, співала пташечка, та й затихла (О. Стороженко); Коли як вискочать з двору дві собаки (І. Нечуй-Левицький); А хтось візьми і пусти чутку (М. Стельмах); А ми взяли та й збудували в майбутнє калиновий міст (С. Крижа-нівський).
Ускладнює форму дієслівного простого присудка частка собі, наприклад.' Улітку наша річка обміліла, пливе собі ліниво (М. Рильський); От собі й читаю, що на скелі наковано (Т. Шевченко).
Часто вживаються одні часові форми в значенні інших, зокрема теперішнього і майбутнього часу в значенні минулого; одні способові форми в значенні інших, наприклад: То збоку ускубне, то спереду поцупить (П. Гулак-Артемовський); Прийди Тарас вчасно, все було б добре (Я. Костенко).
В українській мові існують описові дієслівно-іменні звороти, що формуються навколо таких дієслів, як робити, наддавати, віддавати, справляти, чинити, стати, виявляти, мати, зазнавати, набувати, діставати, прийти та ін., наприклад: Ворог чинив дедалі упертіший опір (О. Гончар); Правдою слово багате мені надавало наснаги (М. Нагнибіда).
Поширений у двоскладних реченнях простий нульовий присудок, що позбавлений формальних ознак, оскільки не має лексичного вираження. Такі речення є двоскладними. У них звичайно наявна обставина місця, що вказує на синтаксичний зв'язок з морфологічно невираженим, тобто нульовим присудком, наприклад: Вгорі - перлисті переливи хмар, яких нема на небесах чужини (М. Рильський); Найдорожче і найважче попереду (О. Довженко); Санітарні підводи внизу ліворуч (О. Гончар). У наведених двоскладних реченнях присудок морфологічно не виражений. Такі речення є варіантами двоскладних речень з матеріально вираженим присудком.
Складені присудки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Простий дієслівний присудок“ на сторінці 1. Приємного читання.
