Простий дієслівний присудок

Сучасна українська літературна мова

Простий дієслівний присудок - це найтиповіша форма присудка двоскладного речення, оскільки саме дієслово є найбільш пристосованою формою для вираження присудка. Простий дієслівний присудок виражається:

• формами дієслів теперішнього, минулого і майбутнього часів, наказового та умовного способів, наприклад: Пролітала зозуленька через ясний бір, завітала дівчинонька до козака в двір (Олена Пчілка); Ластівки тікають із Європи (Л. Костенко); Багрянцями осені вкрились ліси (О. Гончар); Ти не йди в пишний дім, де музика бринить (Леся Українка); Він оддав би їх (золотіроги) за стебло єдине... (Д. Павличко);

• вигуково-дієслівними формами типу бух, хап, блись, стук, клац, скік, до/ж та ін., які набувають у тексті значення дієслів минулого часу доконаного виду, наприклад: Аж двері рив у хату із сіней (Л. Глібов); Олень знову стук та стук

• (Д. Павличко); Жив, дід сто літ, кремезний тип - все диб та диб (Л. Перво-майський);

• фразеологізмами дієслівного типу, наприклад: Стара напнула її мокрим рядном (М. Стельмах); Соломія не відривала очей від берега (М. Коцюбинський); Потупивши очі, Вадим пік раків (Ю. Збанацький);

* інфінітивом, який є еквівалентом особового дієслова і виконує функцію простого дієслівного присудка, наприклад: Я їй розказувати, а вона сміятись та радіти (Марко Вовчок). Різновидом простого інфінітивного присудка є інфінітивні демінутиви (лат. сіетіпшіуит - зменшення), що передають значення пестливості суфіксами -ки, -оньки, -очки, -унечки, -ученьки, -уні, -усі, -унці, наприклад: Отака серйозна тема, а ви хахоньки! (О. Ковінька). Це інфінітиви їстоньки, питоньки, спатоньки тощо.

Простий дієслівний присудок може ускладнюватись частками було, бувало, давай, повтором присудка, додаванням ще одного дієслова в препозиції в тій самій формі, порівняльними частками як, мов, ніби, наче, немовби, наприклад: От, сидячи за столом, як вже поприймали страву, давай тоді Василь дівчат розглядати (Г. Квіт-ка-Основ'яненко); Співала, співала пташечка, та й затихла (О. Стороженко); Коли як вискочать з двору дві собаки (І. Нечуй-Левицький); А хтось візьми і пусти чутку (М. Стельмах); А ми взяли та й збудували в майбутнє калиновий міст (С. Крижа-нівський).

Ускладнює форму дієслівного простого присудка частка собі, наприклад.' Улітку наша річка обміліла, пливе собі ліниво (М. Рильський); От собі й читаю, що на скелі наковано (Т. Шевченко).

Часто вживаються одні часові форми в значенні інших, зокрема теперішнього і майбутнього часу в значенні минулого; одні способові форми в значенні інших, наприклад: То збоку ускубне, то спереду поцупить (П. Гулак-Артемовський); Прийди Тарас вчасно, все було б добре (Я. Костенко).

В українській мові існують описові дієслівно-іменні звороти, що формуються навколо таких дієслів, як робити, наддавати, віддавати, справляти, чинити, стати, виявляти, мати, зазнавати, набувати, діставати, прийти та ін., наприклад: Ворог чинив дедалі упертіший опір (О. Гончар); Правдою слово багате мені надавало наснаги (М. Нагнибіда).

Поширений у двоскладних реченнях простий нульовий присудок, що позбавлений формальних ознак, оскільки не має лексичного вираження. Такі речення є двоскладними. У них звичайно наявна обставина місця, що вказує на синтаксичний зв'язок з морфологічно невираженим, тобто нульовим присудком, наприклад: Вгорі - перлисті переливи хмар, яких нема на небесах чужини (М. Рильський); Найдорожче і найважче попереду (О. Довженко); Санітарні підводи внизу ліворуч (О. Гончар). У наведених двоскладних реченнях присудок морфологічно не виражений. Такі речення є варіантами двоскладних речень з матеріально вираженим присудком.

Наступний розділ:

Складені присудки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Простий дієслівний присудок“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок
  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту