Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

Сучасна українська літературна мова

У давнину префікси були повнозначними словами, які поступово перетворилися в прийменники або частки, а далі частина їх перейшла у префікси. У наш час також відбувається перехід повнозначних слів у словотворчі морфеми. Особливо помітне це явище в словах-інтернаціоналізмах, які приєднуються до кореня перед ним і виконують роль префікса. Це - авіа-, авто-, агро-, аеро-, гідро-, електро-, кіно-, мото-, фото- та ін. (авіамотор, автоколона, агротехніка, аеросани, гідропоніка, електрострум, кіноплівка, мотогонки, фотокамера).

Частина слів української мови внаслідок широкого їх використання як словотворчих елементів складних слів також набуває значень словотворчих морфем. Початкові елементи складних слів виконують роль префіксів: багато-, велико-, ново-, повно-, само- (багаторазовий, великоповерховий, новосілля, повноліття, самоціль). Кінцеві елементи складних слів виконують роль суфіксів: -бокий, -дайний, -грудий, -думець, -лов, -люб (однобокий, життєдайний, червоногрудий, однодумець, риболов, книголюб).

За допомогою таких частин слів, що виступають у ролі суфіксів, творяться наукові терміни, назви машин, механізмів, приладів, спеціальностей: природознавство, шевченкознавець, трудомісткий, шестибальний, місяцехід, атомохід, хвилеріз, товарознавець, школознавство.

Основа слова і закінчення

Словотворчі морфеми разом із коренем входять до складу основи слова. Основа слова - це та частина змінюваного слова, яка виражає його лексичне значення. Основа виділяється в слові відкиданням у змінюваних словах закінчення, а також суфікса, який творить форму слова. Наприклад, у словах місто, визвольний, чотири виділяються основи міст-, визвольн- і чотир- відкиданням закінчень -о, -ий, -и, а у формі вищого ступеня прикметника зеленіший (від зелений) відкидається, крім закінчення, і суфікс -іш-: зеленіший.

Основа слова може дорівнювати кореню: сад, страва, дорогий; до її складу можуть входити один або два префікси: захід, запобігти; префікс і суфікс: пригадати та інші поєднання словотворчих морфем з коренем.

Відмінювані і дієвідмінювані слова мають спільну для всіх словоформ частину -основу, яка залишається постійною і виражає лексичне значення, і відмінну в кожній словоформі частину - закінчення. Основа об'єднує всі форми слова за лексичним значенням, але кожна словоформа відрізняється за граматичним значенням.

Закінчення - це значуща частина слова, яка утворює його форму і служить для вираження зв'язку слова у словосполученні і реченні.

Примітка. У незмінюваних словах наявна тільки одна словоформа і немає закінчення, тому немає потреби виділяти основу: сюди, давно, агов, дзень, ні, але. Закінчення виражає різні граматичні значення: рід, число, відмінок - в іменниках, прикметниках, порядкових числівниках, займенниках; відмінок (число і рід тільки в окремих словах) - у кількісних числівниках; особу і число - у дієсловах теперішнього і майбутнього часу та наказового способу; число і рід - у дієсловах минулого часу й умовного способу; рід, число і відмінок - у дієприкметниках.

Закінчення може бути нульовим, тобто не виражене звуками. Нульове закінчення, як і виражене звуком чи звукосполученням, творить форму змінюваного слова і служить для зв'язку його з іншими словами. Наприклад, нульове закінчення виражає значення називного відмінка однини чоловічого роду в іменниках Сергій, учень, киянин; називного (і знахідного) відмінка однини в іменниках чоловічого роду, що означають неістот (гай, простір, степ); родового відмінка множини в іменниках жіночого роду (вишень, тополь, меж); значення однини і чоловічого роду в дієсловах минулого часу (бачив, прибіг, цвів).


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами
  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту