У давнину префікси були повнозначними словами, які поступово перетворилися в прийменники або частки, а далі частина їх перейшла у префікси. У наш час також відбувається перехід повнозначних слів у словотворчі морфеми. Особливо помітне це явище в словах-інтернаціоналізмах, які приєднуються до кореня перед ним і виконують роль префікса. Це - авіа-, авто-, агро-, аеро-, гідро-, електро-, кіно-, мото-, фото- та ін. (авіамотор, автоколона, агротехніка, аеросани, гідропоніка, електрострум, кіноплівка, мотогонки, фотокамера).
Частина слів української мови внаслідок широкого їх використання як словотворчих елементів складних слів також набуває значень словотворчих морфем. Початкові елементи складних слів виконують роль префіксів: багато-, велико-, ново-, повно-, само- (багаторазовий, великоповерховий, новосілля, повноліття, самоціль). Кінцеві елементи складних слів виконують роль суфіксів: -бокий, -дайний, -грудий, -думець, -лов, -люб (однобокий, життєдайний, червоногрудий, однодумець, риболов, книголюб).
За допомогою таких частин слів, що виступають у ролі суфіксів, творяться наукові терміни, назви машин, механізмів, приладів, спеціальностей: природознавство, шевченкознавець, трудомісткий, шестибальний, місяцехід, атомохід, хвилеріз, товарознавець, школознавство.
Основа слова і закінчення
Словотворчі морфеми разом із коренем входять до складу основи слова. Основа слова - це та частина змінюваного слова, яка виражає його лексичне значення. Основа виділяється в слові відкиданням у змінюваних словах закінчення, а також суфікса, який творить форму слова. Наприклад, у словах місто, визвольний, чотири виділяються основи міст-, визвольн- і чотир- відкиданням закінчень -о, -ий, -и, а у формі вищого ступеня прикметника зеленіший (від зелений) відкидається, крім закінчення, і суфікс -іш-: зеленіший.
Основа слова може дорівнювати кореню: сад, страва, дорогий; до її складу можуть входити один або два префікси: захід, запобігти; префікс і суфікс: пригадати та інші поєднання словотворчих морфем з коренем.
Відмінювані і дієвідмінювані слова мають спільну для всіх словоформ частину -основу, яка залишається постійною і виражає лексичне значення, і відмінну в кожній словоформі частину - закінчення. Основа об'єднує всі форми слова за лексичним значенням, але кожна словоформа відрізняється за граматичним значенням.
Закінчення - це значуща частина слова, яка утворює його форму і служить для вираження зв'язку слова у словосполученні і реченні.
Примітка. У незмінюваних словах наявна тільки одна словоформа і немає закінчення, тому немає потреби виділяти основу: сюди, давно, агов, дзень, ні, але. Закінчення виражає різні граматичні значення: рід, число, відмінок - в іменниках, прикметниках, порядкових числівниках, займенниках; відмінок (число і рід тільки в окремих словах) - у кількісних числівниках; особу і число - у дієсловах теперішнього і майбутнього часу та наказового способу; число і рід - у дієсловах минулого часу й умовного способу; рід, число і відмінок - у дієприкметниках.
Закінчення може бути нульовим, тобто не виражене звуками. Нульове закінчення, як і виражене звуком чи звукосполученням, творить форму змінюваного слова і служить для зв'язку його з іншими словами. Наприклад, нульове закінчення виражає значення називного відмінка однини чоловічого роду в іменниках Сергій, учень, киянин; називного (і знахідного) відмінка однини в іменниках чоловічого роду, що означають неістот (гай, простір, степ); родового відмінка множини в іменниках жіночого роду (вишень, тополь, меж); значення однини і чоловічого роду в дієсловах минулого часу (бачив, прибіг, цвів).
Спрощення, ускладнення і перерозклад основ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами“ на сторінці 1. Приємного читання.
