Безсполучникові складні речення

Сучасна українська літературна мова

Безсполучниковими називаються складні речення, частини яких поєднуються в одне граматичне та смислове ціле не сполучниками або сполучними словами, а лише інтонацією: Пора була весняна, ранішнє сонце так любо світило, не пекло, а гріло; поля зеленіли, як рута;всяка пташка співала-щебетала (Панас Мирний); На поле синєє вечірній впав туман, над річкою пливуть його мінливі хвилі. Був теплий день, світилася весна (М. Рильський).

За характером смислових зв'язків між частинами безсполучникових речень вони поділяються на дві основні групи:

• а) з однорідними частинами, які не підпорядковані одна одній: Минула зима, (і) настала весна (Панас Мирний); Рожевий день палав, (і) гули на квітах бджоли, (і) пташки сміялися (М. Рильський); Літо дбає, (а) зима поїдає (Нар. творчість).

• б) з неоднорідними частинами, одна з яких пояснює іншу: Ліс рубають - тріски летять (Нар. творчість) [(коли) Ліс рубають, тріски летять]. Глибше орати - більше хліба мати (Нар. творчість) [(якщо) Глибше орати, більше хліба (будеш) мати]. Не жди сподіваної волі вона заснула (Т. Шевченко). [Не жди сподіваної волі, (бо) вона заснула].

Безсполучникові складні речення з однотипними частинами своєю будовою і значенням близькі до складносурядних речень, але не ототожнюються за семан-тико-синтаксичними відношеннями. Виділяють три типи складних безсполучникових речень з однотипними частинами:

• 1) речення, що позначають одночасність або суміжність перелічуваних явищ, наприклад: Тівар взяв Дана з колиски, носив по світлиці, гойдав на руках (М. Яцків);

• 2) речення, що виражають часову послідовність дій, явищ, наприклад: В одному кутку, край села, враз щось блиснуло, показався димок (Петро Панч);

• 3) речення, що виражають зіставлення або протиставлення явищ, подій, наприклад: Маруся кривилася потім два дні на чоловіка, каву з того часу варила вже сама (Г. Хоткевич).

У частині безсполучникових складних речень з однотипними частинами підстановка сполучників можлива, але уведення сполучника може змінити смисл. Наприклад: Я вас добре розумію, (і) ми всі бачимо небезпеку (В. Винниченко); Кохана спить, кохана спить, (а ти) Піди збуди, цілуй їй очі (П. Тичина).

У безсполучникових складних реченнях з різнотипними частинами предикативні частини синтаксично неоднорідні, одна з них співвідносна з головною, а інша -з підрядною частиною складнопідрядного речення. Наприклад: Безсмертя виростає не з могили, (а) воно встає з колиски до вікна - (бо) в житті його велика таїна (Д. Павличко).

Безсполучникові складні речення з різнотипними частинами об'єднують два типи інструкцій.

• 1. З можливим перетворенням у сполучникове складне речення. Наприклад: Вона прикладала до рани мокру холодну ганчірку — Остапові стало легше. Вона прикладала до рани мокру холодну ганчірку, тому Остапові стало легше (За М. Ко цюбинським). До цих конструкцій належать: безсполучникові складні речення із: 1) з'ясувально-обставинними відношеннями; 2) наслідково-причиновими відношеннями; 3) причиново-наслідковими відношеннями; 4) умовно-наслідковими і 5) на-слідково-часовими відношеннями; 6) зі значенням допустовості.

• 2. З неможливим перетворенням у сполучникові складні речення. Наприклад: Одним заспокоюю себе: у мене ще буде й така можливість (В. Канівець). До цих конструкцій належать безсполучникові складні речення з пояснювальними і приєднувальними відношеннями: Багато кинули ті в криницю каміння, клоччя, та ніщо не допомогло: вода бігла все далі й далі (С. Плачинда); Виглянь за двері: стежка від дому йде крізь ворота в даль невідому (В. Мисик).

Смислові і синтаксичні зв'язки між компонентами безсполучникових складних речень виражаються інтонацією, порядком розташування частин, видо-часовими і способовими формами дієслів-присудків та лексичними засобами.

Предикативні частини безсполучникового складного речення загалом мають будову простих речень, об'єднаних у складне речення - за змістом, структурно та* інтонаційно, утворюючи окрему комунікативну одиницю. Водночас очевидним є те, що предикативні частини безсполучникового складного речення собою окремо не виражають відносно закінченої думки, не мають інтонаційного завершення, оскільки зазначені ознаки притаманні всьому складному реченню,, а не його предикативним частинам.

Безсполучникові складні речення, отже, вступають у синонімічні відношення із сполучниковими, але розрізняються синтаксично і стилістично.

Безсполучникові речення і трансформовані в складнопідрядні або складносурядні чи й прості є важливими засобами художнього стилю мови, порівняйте: Схилилося колосся, поруділа трава, а над озером примовк ліс — достигала природа (Б. Харчук) і Схилилося колосся і поруділа трава, а над озером примовк ліс, достигала природа. Або: Схилилося колосся. Поруділа трава. Над озером примовк ліс. Достигала природа.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Безсполучникові складні речення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення
  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту