Безсполучниковими називаються складні речення, частини яких поєднуються в одне граматичне та смислове ціле не сполучниками або сполучними словами, а лише інтонацією: Пора була весняна, ранішнє сонце так любо світило, не пекло, а гріло; поля зеленіли, як рута;всяка пташка співала-щебетала (Панас Мирний); На поле синєє вечірній впав туман, над річкою пливуть його мінливі хвилі. Був теплий день, світилася весна (М. Рильський).
За характером смислових зв'язків між частинами безсполучникових речень вони поділяються на дві основні групи:
• а) з однорідними частинами, які не підпорядковані одна одній: Минула зима, (і) настала весна (Панас Мирний); Рожевий день палав, (і) гули на квітах бджоли, (і) пташки сміялися (М. Рильський); Літо дбає, (а) зима поїдає (Нар. творчість).
• б) з неоднорідними частинами, одна з яких пояснює іншу: Ліс рубають - тріски летять (Нар. творчість) [(коли) Ліс рубають, тріски летять]. Глибше орати - більше хліба мати (Нар. творчість) [(якщо) Глибше орати, більше хліба (будеш) мати]. Не жди сподіваної волі вона заснула (Т. Шевченко). [Не жди сподіваної волі, (бо) вона заснула].
Безсполучникові складні речення з однотипними частинами своєю будовою і значенням близькі до складносурядних речень, але не ототожнюються за семан-тико-синтаксичними відношеннями. Виділяють три типи складних безсполучникових речень з однотипними частинами:
• 1) речення, що позначають одночасність або суміжність перелічуваних явищ, наприклад: Тівар взяв Дана з колиски, носив по світлиці, гойдав на руках (М. Яцків);
• 2) речення, що виражають часову послідовність дій, явищ, наприклад: В одному кутку, край села, враз щось блиснуло, показався димок (Петро Панч);
• 3) речення, що виражають зіставлення або протиставлення явищ, подій, наприклад: Маруся кривилася потім два дні на чоловіка, каву з того часу варила вже сама (Г. Хоткевич).
У частині безсполучникових складних речень з однотипними частинами підстановка сполучників можлива, але уведення сполучника може змінити смисл. Наприклад: Я вас добре розумію, (і) ми всі бачимо небезпеку (В. Винниченко); Кохана спить, кохана спить, (а ти) Піди збуди, цілуй їй очі (П. Тичина).
У безсполучникових складних реченнях з різнотипними частинами предикативні частини синтаксично неоднорідні, одна з них співвідносна з головною, а інша -з підрядною частиною складнопідрядного речення. Наприклад: Безсмертя виростає не з могили, (а) воно встає з колиски до вікна - (бо) в житті його велика таїна (Д. Павличко).
Безсполучникові складні речення з різнотипними частинами об'єднують два типи інструкцій.
• 1. З можливим перетворенням у сполучникове складне речення. Наприклад: Вона прикладала до рани мокру холодну ганчірку — Остапові стало легше. Вона прикладала до рани мокру холодну ганчірку, тому Остапові стало легше (За М. Ко цюбинським). До цих конструкцій належать: безсполучникові складні речення із: 1) з'ясувально-обставинними відношеннями; 2) наслідково-причиновими відношеннями; 3) причиново-наслідковими відношеннями; 4) умовно-наслідковими і 5) на-слідково-часовими відношеннями; 6) зі значенням допустовості.
• 2. З неможливим перетворенням у сполучникові складні речення. Наприклад: Одним заспокоюю себе: у мене ще буде й така можливість (В. Канівець). До цих конструкцій належать безсполучникові складні речення з пояснювальними і приєднувальними відношеннями: Багато кинули ті в криницю каміння, клоччя, та ніщо не допомогло: вода бігла все далі й далі (С. Плачинда); Виглянь за двері: стежка від дому йде крізь ворота в даль невідому (В. Мисик).
Смислові і синтаксичні зв'язки між компонентами безсполучникових складних речень виражаються інтонацією, порядком розташування частин, видо-часовими і способовими формами дієслів-присудків та лексичними засобами.
Предикативні частини безсполучникового складного речення загалом мають будову простих речень, об'єднаних у складне речення - за змістом, структурно та* інтонаційно, утворюючи окрему комунікативну одиницю. Водночас очевидним є те, що предикативні частини безсполучникового складного речення собою окремо не виражають відносно закінченої думки, не мають інтонаційного завершення, оскільки зазначені ознаки притаманні всьому складному реченню,, а не його предикативним частинам.
Безсполучникові складні речення, отже, вступають у синонімічні відношення із сполучниковими, але розрізняються синтаксично і стилістично.
Безсполучникові речення і трансформовані в складнопідрядні або складносурядні чи й прості є важливими засобами художнього стилю мови, порівняйте: Схилилося колосся, поруділа трава, а над озером примовк ліс — достигала природа (Б. Харчук) і Схилилося колосся і поруділа трава, а над озером примовк ліс, достигала природа. Або: Схилилося колосся. Поруділа трава. Над озером примовк ліс. Достигала природа.
Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Безсполучникові складні речення“ на сторінці 1. Приємного читання.
