Порядок синтаксичного розбору простого речення
• 1. Речення за метою висловлювання, за інтонацією, емоційним забарвленням (розповідне, питальне, спонукальне, окличне).
• 2. Речення за модальністю (стверджувальне, загальнозаперечне, частково заперечне).
• 3. Речення за структурою:
– за наявністю головних членів (двоскладне, односкладне, тип односкладного);
– за наявністю другорядних членів (поширене, непоширене);
– за повнотою словесного вираження (повне, неповне).
• 4. Характеристика головних та другорядних членів.
Слова-речення
Речення, як відомо, є основним засобом вираження думки. Серед простих речень виділяється особлива група слів-рсчень, оскільки виразником думки буває повнозначне або службове слово. Причому ці слова є частками, вигуками, фразеологічними зворотами і навіть звуконаслідувальними словами: Гаразд. Ой лишенько! Жах, Годі, годі! Бувайте здорові! тощо. На відміну від простих речень слова-речення не членуються на головні та другорядні члени речення. Вони виконують комунікативну функцію: передають реакції, емоції, почуття мовця, які стосуються певної ситуації. Це може бути суб'єктивна позитивна або негативна оцінка: Ого.'Ха! Ех! О! Чудово!; волевиявлення, наказ, спонукання: Тихо! Хвилиночку! Годі! Ну! Ей! Ходімо!; заперечення або ствердження: О ні! Еге!
Функцію модальних слів-речень виконують модальні та означальні прислівники, слова інших частин мови з модальною семантикою, що вказують на обов'язковість повідомлюваного (Обов'язково! Безперечно!), а також ті, що виражають значення згоди чи незгоди: Звичайно! Нізащо!
Нечленовані конструкції (слова-речення) - специфічний тип речень, які не можна кваліфікувати ні як двоскладні, ні як односкладні; вони не мають окремих членів речення і не виконують номінативної функції, оскільки нічого не називають; використовуються в діалогічному мовленні.
Залежно від значення і функцій слова-речення поділяються на кілька типів:
| 1. Стверджувальні слова-речення | Ви цілком свідомі себе? - Так (0. Довженко). |
| 2. Заперечні | Повечеряємо разом? —Ні (М. Стельмах). |
| 3. Питальні | Яка радість у нас, Дмитре..: .- Невже? |
| (М. Стельмах). | |
| 4. Спонукальні | Глянь, де вода! - Ого-го! Далеченько (0. Гончар). |
| 5. Емоційно-оцінні та ін. | А! Моє шанування! (А. Головко). |
| 6. Незакінчені або обірвані (перервані) речення | Ти того... Кинь натякать... Боя... (І. Рябокляч). |
| 7. Речення-звертання | Заходить (пан) у чорну пекарню, пхає рукою двері і кричить: - Марино! - Нікого. - Олено! (М. Коцюбинський). |
Погляди мовознавців на слова-речення
Дослідники нечленованих речень (О. Пєшковсьний, О. Шахматов, О. Германович, П. Коструба, О. Мельничук, П. Дудик та ін.) стверджують, що ці структури можуть самостійно формувати комунікативні одиниці мови без інших слів. Здебільшого терміни "слова-речення" і "нечленовані речення" використовують як синоніми. Н. Шведова термін "слова-речення" застосовує до окремих словоформ чи поєднань слів, що закріпили за собою певну комунікативну функцію І вимовляються з відповідною інтонацією. І. Слинько, Н. Гуйванюк, М. Кобилянська називають ці утворення комунікатами.
Словами-реченнями передається реакція мовця на висловлення співрозмовника. Тому цілком слушним є міркування І. Вихованця про те, що в ізольованому вжитку слова-речення втрачають свою інформативну вартість. Без зв'язку з відповідним контекстом вони не мають комунікативної сили. Тому з комунікативного боку нечленовані речення не належать до "справжніх" речень, оскільки не є семантично самодостатніми в ізольованому використанні.
Нечленовані речення - явище живого розмовного мовлення, вони часто функціонують у діалогічному мовленні, супроводжуючи синтаксично членовані двоскладні і односкладні речення, і зумовлюються Тхнім змістом. Ці речення виражають ствердження, заперечення, запитання, спонукання, емоційну оцінку тощо.
Різновиди слів-речень
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Синтаксичний розбір простого речення“ на сторінці 1. Приємного читання.
