Синтаксичний розбір простого речення

Сучасна українська літературна мова

Порядок синтаксичного розбору простого речення

• 1. Речення за метою висловлювання, за інтонацією, емоційним забарвленням (розповідне, питальне, спонукальне, окличне).

• 2. Речення за модальністю (стверджувальне, загальнозаперечне, частково заперечне).

• 3. Речення за структурою:

  – за наявністю головних членів (двоскладне, односкладне, тип односкладного);

  – за наявністю другорядних членів (поширене, непоширене);

  – за повнотою словесного вираження (повне, неповне).

• 4. Характеристика головних та другорядних членів.

Слова-речення

Речення, як відомо, є основним засобом вираження думки. Серед простих речень виділяється особлива група слів-рсчень, оскільки виразником думки буває повнозначне або службове слово. Причому ці слова є частками, вигуками, фразеологічними зворотами і навіть звуконаслідувальними словами: Гаразд. Ой лишенько! Жах, Годі, годі! Бувайте здорові! тощо. На відміну від простих речень слова-речення не членуються на головні та другорядні члени речення. Вони виконують комунікативну функцію: передають реакції, емоції, почуття мовця, які стосуються певної ситуації. Це може бути суб'єктивна позитивна або негативна оцінка: Ого.'Ха! Ех! О! Чудово!; волевиявлення, наказ, спонукання: Тихо! Хвилиночку! Годі! Ну! Ей! Ходімо!; заперечення або ствердження: О ні! Еге!

Функцію модальних слів-речень виконують модальні та означальні прислівники, слова інших частин мови з модальною семантикою, що вказують на обов'язковість повідомлюваного (Обов'язково! Безперечно!), а також ті, що виражають значення згоди чи незгоди: Звичайно! Нізащо!

Нечленовані конструкції (слова-речення) - специфічний тип речень, які не можна кваліфікувати ні як двоскладні, ні як односкладні; вони не мають окремих членів речення і не виконують номінативної функції, оскільки нічого не називають; використовуються в діалогічному мовленні.

Залежно від значення і функцій слова-речення поділяються на кілька типів:

1. Стверджувальні слова-реченняВи цілком свідомі себе? - Так (0. Довженко).
2. ЗаперечніПовечеряємо разом? —Ні (М. Стельмах).
3. ПитальніЯка радість у нас, Дмитре..: .- Невже?
(М. Стельмах).
4. СпонукальніГлянь, де вода! - Ого-го! Далеченько (0. Гончар).
5. Емоційно-оцінні та ін.А! Моє шанування! (А. Головко).
6. Незакінчені або обірвані (перервані) реченняТи того... Кинь натякать... Боя... (І. Рябокляч).
7. Речення-звертанняЗаходить (пан) у чорну пекарню, пхає рукою двері і кричить: - Марино! - Нікого. - Олено! (М. Коцюбинський).

Погляди мовознавців на слова-речення

Дослідники нечленованих речень (О. Пєшковсьний, О. Шахматов, О. Германович, П. Коструба, О. Мельничук, П. Дудик та ін.) стверджують, що ці структури можуть самостійно формувати комунікативні одиниці мови без інших слів. Здебільшого терміни "слова-речення" і "нечленовані речення" використовують як синоніми. Н. Шведова термін "слова-речення" застосовує до окремих словоформ чи поєднань слів, що закріпили за собою певну комунікативну функцію І вимовляються з відповідною інтонацією. І. Слинько, Н. Гуйванюк, М. Кобилянська називають ці утворення комунікатами.

Словами-реченнями передається реакція мовця на висловлення співрозмовника. Тому цілком слушним є міркування І. Вихованця про те, що в ізольованому вжитку слова-речення втрачають свою інформативну вартість. Без зв'язку з відповідним контекстом вони не мають комунікативної сили. Тому з комунікативного боку нечленовані речення не належать до "справжніх" речень, оскільки не є семантично самодостатніми в ізольованому використанні.

Нечленовані речення - явище живого розмовного мовлення, вони часто функціонують у діалогічному мовленні, супроводжуючи синтаксично членовані двоскладні і односкладні речення, і зумовлюються Тхнім змістом. Ці речення виражають ствердження, заперечення, запитання, спонукання, емоційну оцінку тощо.

Наступний розділ:

Різновиди слів-речень


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Синтаксичний розбір простого речення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення
  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту