Склад - це частина фразового такту, що має переважно кілька звуків, об'єднаних навколо складотворчого центра (голосного звука), і вимовляється при відносному зростанні м'язового напруження мовних органів. Склад має певну структуру, яка складається щонайменше з трьох частин: посилення тону, вершини і спаду тону.
Структура складу в старослов'янській мові
Характер звукової системи старослов'янської мови кирило-мефодіївської епохи можна встановити шляхом порівняльного аналізу старослов'янських пам'яток між собою. Найхарактернішими рисами старослов'янської мови були такі:
1. У старослов'янській мові діяв закон відкритого складу. Згідно з цим законом усі склади були відкритими, тобто закінчувалися складотворним. Наприклад: о-вь-ца, оу-чи-те-ль.
Відкритість складів старослов'янська мова успадкувала від праслов'янської, виняток становили лише деякі слова-проклітики: из, вєз, втьз, раз, об. Однак у процесі приєднання їх до повнозначних слів змінювалося морфемне членування, і всі склади ставали відкритими: из + итн = и-зи-ти; кез + ймень ні" = вє-зи-мє-нь-нт".
• 2. Склад будувався за принципом висхідної звучності, тобто кожний наступний звук мав бути звучнішим за попередній. Групи приголосних у середині слова не розчленовувалися між складами, а завжди стояли на початку складу: вьі-стрт", ро-ждь-ство.
• 3. При передаванні запозичених слів теж діяв закон відкритого складу; закриті склади при цьому штучно відкривалися за допомогою редукованих голосних ь,ъ(За О. І. Леутою).
Структура складу в сучасній українській мові
У сучасній українській літературній мові залежно від акустичних і анатомо-фі-зіологічних характеристик склади поділяються на відкриті й закриті, наголошені й ненаголошені.
У слові буває стільки складів, скільки в ньому голосних звуків, наприклад: сто-ро-на, бе-ре-жок, кар-та, рам-ка.
Слова залежно від кількості складів у них бувають односкладові (син, тінь, брат, дід), двоскладові (ма-ти, бать-ко, се-стра, ве-сна), трискладові (дже-ре-ло, о-бе-ріг, ве-че-ря) і багатоскладові (у-ні-вер-си-тет, за-ко-ло-си-ти-ся, ви-со-ко-по-ва-жний).
Розрізняють склади відкриті й закриті, прикриті й неприкриті. Склад, що закінчується на голосний, називається відкритим (до-ля), а склад, що закінчується на приголосний, - закритим (силь-ний). Прикритий - склад, що починається на приголосний (день), неприкритий - склад, що починається на голосний (у-рок).
Склад у мовах силабічної будови
У мовах силабічної будови (це більшість мов східної Азії та Китаю) немає морфем, менших за склад (пор. укр. префікс на-, корінь -лис-, суфікси -а- та -н-, закінчення -ий у слові написаний). Зрозуміло, що в нашій мові не кожен склад сам по собі має значення, порівняйте: я-і-ти; як-не-як і ве-ре-сень. У слові ве-ре-сень має значення лише поєднання складів.
Склади мов силабічної будови певною мірою відповідають нашим словам або відрізкам (сегментам) тексту, які мають певний зміст. Наприклад, у китайській мові: бей — північ, дун — схід, нань - південь, сі - захід, де кожен склад є самостійним у фонетичному і семантичному відношеннях, тобто за своєю формою і своїм значенням. Однак словам нашої мови найчастіше у китайській відповідають не окремі склади за змістом ("слова-склади"), а поєднання складів зі змістом, наприклад: кесюе або сюешу — наука, юйяньсюе — мовознавство (За А. Білецьким).
Увага! Загальноприйнятого визначення складу досі ще немає. Труднощі у визначенні складу пояснюються тим, що він не співвідноситься із значеннєвими одиницями і виділяється й усвідомлюється тільки на основі фонетичних характеристик.
Теорії складу
У вітчизняному мовознавстві розуміння складу базується на його артикуляційних і акустичних особливостях, що взаємно доповнюють одні одних.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Склад“ на сторінці 1. Приємного читання.
