Склад

Сучасна українська літературна мова

Склад - це частина фразового такту, що має переважно кілька звуків, об'єднаних навколо складотворчого центра (голосного звука), і вимовляється при відносному зростанні м'язового напруження мовних органів. Склад має певну структуру, яка складається щонайменше з трьох частин: посилення тону, вершини і спаду тону.

Структура складу в старослов'янській мові

Характер звукової системи старослов'янської мови кирило-мефодіївської епохи можна встановити шляхом порівняльного аналізу старослов'янських пам'яток між собою. Найхарактернішими рисами старослов'янської мови були такі:

1. У старослов'янській мові діяв закон відкритого складу. Згідно з цим законом усі склади були відкритими, тобто закінчувалися складотворним. Наприклад: о-вь-ца, оу-чи-те-ль.

Відкритість складів старослов'янська мова успадкувала від праслов'янської, виняток становили лише деякі слова-проклітики: из, вєз, втьз, раз, об. Однак у процесі приєднання їх до повнозначних слів змінювалося морфемне членування, і всі склади ставали відкритими: из + итн = и-зи-ти; кез + ймень ні" = вє-зи-мє-нь-нт".

• 2. Склад будувався за принципом висхідної звучності, тобто кожний наступний звук мав бути звучнішим за попередній. Групи приголосних у середині слова не розчленовувалися між складами, а завжди стояли на початку складу: вьі-стрт", ро-ждь-ство.

• 3. При передаванні запозичених слів теж діяв закон відкритого складу; закриті склади при цьому штучно відкривалися за допомогою редукованих голосних ь,ъ(За О. І. Леутою).

Структура складу в сучасній українській мові

У сучасній українській літературній мові залежно від акустичних і анатомо-фі-зіологічних характеристик склади поділяються на відкриті й закриті, наголошені й ненаголошені.

У слові буває стільки складів, скільки в ньому голосних звуків, наприклад: сто-ро-на, бе-ре-жок, кар-та, рам-ка.

Слова залежно від кількості складів у них бувають односкладові (син, тінь, брат, дід), двоскладові (ма-ти, бать-ко, се-стра, ве-сна), трискладові (дже-ре-ло, о-бе-ріг, ве-че-ря) і багатоскладові (у-ні-вер-си-тет, за-ко-ло-си-ти-ся, ви-со-ко-по-ва-жний).

Розрізняють склади відкриті й закриті, прикриті й неприкриті. Склад, що закінчується на голосний, називається відкритим (до-ля), а склад, що закінчується на приголосний, - закритим (силь-ний). Прикритий - склад, що починається на приголосний (день), неприкритий - склад, що починається на голосний (у-рок).

Склад у мовах силабічної будови

Склад у мовах силабічної будови

У мовах силабічної будови (це більшість мов східної Азії та Китаю) немає морфем, менших за склад (пор. укр. префікс на-, корінь -лис-, суфікси -а- та -н-, закінчення -ий у слові написаний). Зрозуміло, що в нашій мові не кожен склад сам по собі має значення, порівняйте: я-і-ти; як-не-як і ве-ре-сень. У слові ве-ре-сень має значення лише поєднання складів.

Склади мов силабічної будови певною мірою відповідають нашим словам або відрізкам (сегментам) тексту, які мають певний зміст. Наприклад, у китайській мові: бей — північ, дун — схід, нань - південь, сі - захід, де кожен склад є самостійним у фонетичному і семантичному відношеннях, тобто за своєю формою і своїм значенням. Однак словам нашої мови найчастіше у китайській відповідають не окремі склади за змістом ("слова-склади"), а поєднання складів зі змістом, наприклад: кесюе або сюешу — наука, юйяньсюе — мовознавство (За А. Білецьким).

Увага! Загальноприйнятого визначення складу досі ще немає. Труднощі у визначенні складу пояснюються тим, що він не співвідноситься із значеннєвими одиницями і виділяється й усвідомлюється тільки на основі фонетичних характеристик.

Теорії складу

У вітчизняному мовознавстві розуміння складу базується на його артикуляційних і акустичних особливостях, що взаємно доповнюють одні одних.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Склад“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад
  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту