Якщо термін вільне синтаксичне словосполучення має статус усталеного синтаксичного терміна, то найменування сполучення слів не набуло ще скільки-небудь чіткої термінологічної визначеності. Будь-яке словосполучення є одночасно сполученням слів, проте не кожне сполучення слів є синтаксичним словосполученням.
Синтаксичні (вільні) — це такі словосполучення, що позначають складне поняття, у якому кожне слово не має суворої закріпленості з іншим словом.
Стійкі сполучення слів являють собою цілий блок, що передає одне поняття, а всі слова об'єднані одним (переважно переносним) значенням.
У таких словосполученнях заміна слова іншим руйнує цінність значення всієї сполуки.
Розрізняються такі більш чи менш продуктивні різновиди (типи, групи) сполучень слів:
• 1. Лексичні сполучення слів. Становлять лексико-граматичну єдність двох чи більше повнозначних слів (часто ускладнених службовим словом), яка синтаксично не членується, виражає одне поняття, виступає одним членом речення: Львівська область, Атлантичний океан, Далекий Схід, білий вірш, мовний апарат людини, неозначена форма дієслова, чорне золото, космічний корабель.
• 2. Фразеологічні (ідіоматичні та інші) сполучення слів. Подібно до синтаксично нерозкладних лексичних сполучень слів фразеологічні сполучення слів виражають одне цілісне, нерозкладне поняття, виконують роль одного члена речення, загалом належать до образних засобів мови, мають здебільшого тропеїчне значення, семантично можуть дорівнювати окремому слову: покласти зуби на поличку (голодувати), бити байдики (байдикувати, нічого не робити), піймати облизня. пасти задніх, збити з пантелику, накивати п ятами, пекти раки, замилювати очі, ні пари з уст, обстріляний птах (бувала людина), святий та божий (непогрішний; іронічне), брати (взяти) участь, крутити носом.
• 3. Сполучення слів, які становлять аналітичні (складені) форми слів: буду конспектувати (форма дієслова недоконаного виду в майбутньому часі), більш ефективний (форма вищого ступеня прикметника), найбільш вразливий (форма найвищого ступеня прикметника).
• 4. Поєднання слів з однією функцією: а) того самого іменника в різних відмінкових формах з прийменником чи без нього: день за днем, з дня на день, робота роботою; б) двох дієслів у якійсь одній формі: піду подивлюся, посиджу послухаю; в) поєднання інфінітива з дієвідмінюваною формою того самого дієслова: послухати послухаю, зробити зроблю, заспівати заспіваю.
• 5. Прийменниково-іменне сполучення слів: понад берегом, над Азовським морем, на уроці.
• 6. Сполучення слів у функції звертань як синтаксично ізольованих частин речення (не членів речення!), які бувають двох типів: а) сурядними сполученнями слів: Тату, бабусю, дивіться, це ж ваш Юрась! (О. Іваненко); б) підрядними сполученнями слів: Лети ж, моя думо, моя люта муко! (Т. Шевченко); коли друге уточнює перше за певною ознакою (прикладка).
• 7. Сполучення слів у функції вставних елементів — синтаксично ізольованих частин речення: Можна сказати, готових формул в правдивому творі мистецтва немає і не може бути (М. Євшан).
• 8. Сполучення слів, утворене поєднанням дієслова з часткою: читайте ж, зробив би.
• 9. Найпізніші поєднання службових слів, ужитих у функції слів-речень - синтаксично нечленованих конструкцій: Саме так. Та ні. Он як? Ось воно дві і под.
У найбільш загальному плані будь-яке словосполучення чи сполучення слів може бути назване синтаксичною конструкцією чи просто конструкцією.
Типи словосполучень за способом вираження головного слова
Роль головного слова в підрядних словосполученнях може виконувати повнозначне слово, що належить до будь-якої частини мови: іменника, прикметника, числівника, займенника, дієслова, прислівника. Отже, за способом вираження головного слова можна виділити шість типів словосполучень. Проте повнозначне слово може бути і залежним у словосполученні, тому в кожному із типів словосполучень можна виділити шість його підтипів (наприклад, іменникові поділяються на іменниково-іменникові, іменниково-прикметникові, іменниково-числівникові, іменниково-займенникові, іменниково-дієслівні та іменниково-прислівникові).
У сучасній українській мові частота вживання різних словосполучень не однакова. Так, наприклад, дуже часто вживаються іменниково-прикметникові словосполучення, а прикметниково-дієслівні, прикметниково-числівникові - поодиноко.
Типи підрядних словосполучень за морфологічним вираженням головного слова
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові“ на сторінці 1. Приємного читання.
