Синтаксис словосполучень

Сучасна українська літературна мова


Погляди мовознавців на словосполучення як синтаксичну одиницю


У мовознавстві існували Й існують різні погляди на основну синтаксичну одиницю. Дехто з учених основною одиницею синтаксису вважав словосполучення, трактуючи речення як закінчені словосполучення (російські мовознавці Пилип Фортунатов (1848-1914), Михайло Петерсон (1885-1962), Олександр Пешков-ський (1878-1933)). Олексій Шахматов (1864-1920), розвиваючи погляди Олександра Потебні (1835-1891), встановив відмінність словосполучення від речення, якому властива предикативність. Віктор Виноградов (1895-1969), розмежовуючи предикативні й непредикативнІ словосполучення, зазначав: "Словосполучення тільки в складі речення і через речення входить у комунікативну систему категорій мови, засобів спілкування. Але воно належить так само, як і слово, і до сфери "номінативних" засобів мови, засобів позначення. Воно так само, як і слово, є будівельним матеріалом, який використовується в процесі мовного спілкування. Речення - витвір із цього матеріалу, яке містить повідомлення про дійсність".

У сучасному українському мовознавстві наявні три підходи до встановлення об'єкта словосполучення. О.Мельничук виокремлює підрядні і сурядні словосполучення, причому до підрядних відносить субстантивно-вербальні, компоненти яких пов'язані предикативним зв'язком: ліс шумить, дерево впало, роки пройшли; свято, що наближається. І. Вихованець за характером синтаксичного зв'язку виділяє два типи словосполучень - підрядні і сурядні.


Різновиди словосполучень


У мовознавстві існують різні погляди щодо сурядних словосполучень та сполук підмета й присудка. Загалом заведено не називати їх словосполученнями. Якої ви дотримуєтеся думки? Спробуйте зробити висновки на основі поданої таблиці.

СловоСловосполученняРечення
ранок-Ранок.
теплийтеплий деньДень теплий.
бутибути сьогодніБуду сьогодні.
писатибуду писати сьогодніБуду писати сьогодні.
без-- Вам каву з цукром? - Без.
щоб--
так-Так.
Кожне слово має значення. Слово - це лексична одиниця, яка вільно відтворюється у мовленні для побудови висловленняСловосполучення - це смислове й граматичне поєднання двох або більше повнозначних слів, яке виконує функцію розчленованого найменування чогосьРечейня - це конструкція, яка складається із слів, словосполучень або одного слова і виражає інтонаційну та змістову закінченість думки

Розгляньте таблицю підрядних і сурядних зв'язків між словами, зробіть висновки.

Підрядні словосполученняСурядні словосполучення
Старший брат · вийшов з інституту · буду сіяти квіти · на крилах пісень · подовження приголосних · на руку ковінькаЧи можна і · брат чуйно · вийшов інститутом · буду квіти · пісня на крилах · подовження від приголосних · на руку олівецьгак сказати? брат і сестра хлібом і сіллю птахи і звірі веселі і щасливі писав, та перестав · не сьогодні, а завтра то вгору, то внизбрат і старший · хліба і сіллю · птахи і сорока · веселим і щасливі · писати, та перестав · не сьогодні, не лише завтра а вгору, але вниз
Слова в підрядному словосполученні об'єднані між собою як граматично нерівноправні: одне - головне, інше -залежнеСурядне словосполучення - це смислове й граматичне поєднання двох або більше повнозначних слів як граматично рівноправних

Поміркуйте, чи можна поєднання підмета й присудка вважати словосполученням?

Перша ситуація
я малююЯ малюю. Запитання: Що ти малюєш? Відповідь: Я малюю картину. Діалог передає конкретну розмову
Друга ситуація
я малюю, абітурієнт склавЯ малюю. Абітурієнт склав. Запитання: Що ти малюєш? Як склав абітурієнт? Відповідь: Я малюю. Абітурієнт склав. Відповідь не є реченням, бо не передає думки

Поєднання підмета і присудка сучасні мовознавці не вважають словосполученням, бо вони не перебувають між собою у підрядному зв'язку. Наприклад: Сад цвіте. Яблуня в цвіту - предикативне сполучення слів, що утворює речення.

За наявності предикативного зв'язку будь-яке сполучення слів є реченням, а не словосполученням. Словосполучення утворюються за певними схемами, властивими конкретній мові, а також вичленовується з речення. На відміну від словосполучення, речення інтонаційно оформлене, передає закінчену думку. Цих ознак не має словосполучення.

Словосполучення бувають двох основних різновидів:

• 1) підрядні словосполучення, які складаються щонайменше з двох повнозначних слів - синтаксично незалежного й синтаксично залежного. Обидва елементи таких словосполучень поєднані семантично й граматично підрядним зв'язком -узгодженням, керуванням або приляганням, наприклад: ясний "- день (узгодження), прохання -> учителя (керування), зовсім <- молодий (прилягання);

• 2) сурядні словосполучення, що утворюються з двох і більше однорідних членів речення, які синтаксично однофункціональні, бо виступають тими самими членами речення - або підметами, або присудками, або означенням і т. д., відповідають на однакове запитання й поєднані сурядним зв'язком, наприклад: А крила гояться, і я знов лечу до сонця, до щастя (В. Стефаник).

Підрядні словосполучення в реченні належать або тільки до групи підмета, або тільки до групи присудка: Мені осіння ніч короткою здається (Леся Українка). Бліде небо мигтить зірками до блакиті, що оповила степову далечінь (М. Коцюбинський).

Щодо сурядних поєднань слів, вони також мають відповідати усім вимогам, які ставляться до словосполучень, вичленованих з речення, ускладненого однорідними членами; слова в сурядному словосполученні характеризують пояснюване слово в одному плані сурядним зв'язком.

Увага! Якщо в мовознавстві існують різні погляди, ви маєте право підтримати один із них або, навпаки, висловити свої зауваження до кожного з них.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Синтаксис словосполучень“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень
  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту