Питальні слова-речення

Сучасна українська літературна мова

Питальні слова-речення, характеризуючись питальною інтонацією, виражаються стверджувальними і питальними словами так, ні, модальними словами добре, правильно, вірно, невірно, дійсно, справді, частками хіба, невже, навряд, га і т. ін., наприклад: - Що везем? - враз наче бомба рветься біля гарби. Дядько кидається, як спросоння: - Га? (Петро Панч).

Виділяють кілька груп питальних слів-речень:

• а) у яких стверджувальні, заперечні чи модальні слова вимагають від співрозмовника прямої відповіді на поставлене запитання, наприклад: -На гарбі сидітимеш, коні поганятимеш. Добре? - "Добре" (Остап Вишня). Окремим різновидом цих слів-речень є структури, що мають характер перепитування, уточнення відповіді, наприклад: - А Круп 'як тікає? - "Ні". - Ні? (М. Стельмах); -А курей на буряки вивозила? - "Ні". - Ні? А чому ні? (Остап Вишня);

• б) у яких у непрямому запитанні втілені вагання, сумнів, подив та інші емоційні відтінки. Це слова-речення Хіба? Справді? Невже? Та ну? Овва? та ін., наприклад: -Яка радість у нас, Дмитре... - "Невже?" (М. Стельмах); - Мій дух, парубче, не боїться тебе. - "Овва?" - Штереверя взявся в боки перед професором, здивований (О. Гончар); - Іду назад, а він з собакою: йде й балака, наче до корішка. - "Та ну?" (І. Микитснко);

• в) які виражають спонукання до певних учинків, дій. Найчастіше таку функцію виконує частка ну, яка може супроводжуватись іншими словами, наприклад: Другого дня ввечері вертався Хома від пана. - Ну? - зустріла його на порозі Хима. - "Дав. П'ять дав на відробітки, на буряки" (М. Коцюбинський); —Антон Кузьмич? — "Ну?"

• Це Таня, доброго ранку. — "Ну?" — Я хотіла вам нагадати... — "Ну?" — Що як секретар журі ви масте бути на півгодини раніше (П. Загрсбсльний).

Спонукальні слова-речення

Спонукальні слова-речення виражають спонукання: наказ, заклик, прохання тощо, одночасно вказуючи на емоційну реакцію мовця в певній ситуації. Функцію таких речень виконують вигуки і близькі до них слова, зокрема геть, годі, гайда, гей, марш, стоп, ура, караул, точка, шабаш, ґвалт, цить, ну, ша, доволі та ін., наприклад: Пані Наталя перша скочила з місця. - Геть! — скрикнула вона тонко й пронизувано. -Геть!-Вона ще дітей мені поріже!.. Жени її геть!.. (М. Коцюбинський); —Годі! годі!

• кричав, переводячи духа, господар. — Музико! годі, перестань! (Панас Мирний); -Отамане! - "Тут". - Гайда! (Б. Грінченко); -Матросе, Матросе, дивися! - "Цить",

• відповів безгучним шепотом Матрос (І. Микитснко).

Своєрідними спонукальними словами-реченнями є звертання до свійських тварин, наприклад: У дядька одна надія на коней: — Но, кляті! (Петро Панч); — Тпру! Де ж це ми? (С. Скляренко); - Вйо! - спокійно гукнув на коня! (М. Стельмах).

Емоційно-оцінні слова-речення

Емоційно-оцінні слова-речення являють собою реакцію мовця нате, що відбувається. Реакція, будучи позитивною чи негативною, є водночас емоційною й оцінною, про що засвідчує контекст, наприклад:

• Дядино, Сергію, ви не сердитесь на мене? Зареготав Сергій:

• О! - каже. — Видумай ще що. А дядина:

• Хіба ти що винна?

Почервоніла Оленка, й нічого (А. Тесленко). Емоційно-оцінні слова-речення поділяють на вигукові та іменникові.

1. Емоційно-оцінні вигукові слова-речення. Виражають емоційно-оцінне ставлення мовця до певних явищ за допомогою вигуків, словосполук вигукового типу а, о, е, у; от, ей, ех, ах, ой, ох, тьху, ага, овва, ого, ба, ось як тощо. Вони багатші на модально-експресивні відтінки від інших тилів слів-речснь, оскільки виражаються вигуками - виразниками емоцій, волевиявлень, афектів. Експресивно-модальні значення вигуків розкриваються через ремарки, авторські слова, контекст, наприклад: - Ой! -скрикнув Остап, ухопившись за груди, і захитався (М. Коцюбинський); - Ого! та й ти чимало зібрала з свого хазяйства! - сказав Воздвиженський, трясучи Мартиним скарбом. — "Ого! та й ти, бачу, не все програв у карти!" - весело сказала Марта, підіймаючи рукою добрий капшук з грішми (І. Нечуй-Левицький); - Тьху! - лайнувся Тихін, і Ларивон поспішно зник у хаті (К. Пісоцький).

Поширеними є також емоційно-оцінні вигукові слова-речення із застиглою формою називного та кличного відмінків, наприклад: Ой леле! жартуючи, я розказав найщиріші свої почування (Леся Українка); - Ой, лишечко! - Ще. борони боже, й поляже отам надворі під кулями!-бідкалась Галя жартівливо (І. Нечуй-Левицький); Го еподи! Коли ж справедливість запанує на світі? (Ю. Смолич).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Питальні слова-речення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення
  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту