1. Якщо другорядний член речення, виражений іменником у непрямому відмінку, тоді треба зважати на загальний зміст речення.
У дверях будинку показалась господиня (П. Куліш). До слів у дверях формально можна поставити два питання: учому?іде? Але коли вникнемо у зміст речення, то зрозуміємо, що тут у дверях вказує на місце (просторові відношення). Стояти можна десь і на чомусь, але не у чому. Отже, господиня показалась д е ? - у дверях.
Я вчився любові в дядька Миколи (Л. Кисельов). До слів у дядька Миколи також можна поставити два питання: в кого? іде? Зміст речення підказує, що йдеться не про місце навчання, а про особу, яка навчала. Отже, до названого члена речення треба ставити питання в кого?
• 2. Якщо виникає питання щодо визначення означення чи додатка, вираженого родовим відмінком іменника, то треба вдатися до перетворення конструкцій. Порівняйте: Довгі літні ночі. Довгі ночі літа. Або учительське слово і слово учителя. Перевага надається означальним відношенням, а не об'єктним, бо іменник характеризується за певною ознакою: квіти лісу (які?—лісові).
• 3. Іноді неможливо однозначно відповісти, який це член речення, тоді відповідь може бути така, що член речення має подвійне значення. Наприклад: Шукай змісту не в словах, а в думках (Петро Панч). У цьому реченні теж можна формально поставити два питання (в чому? і де?). Визначення другорядного члена речення може бути і як додатка, і як обставини.
Синкретизм у системі членів речення
Досить часто синкретизм простежується в системі членів речення, що також спричиняється до двозначності їхньої інтерпретації, трактування. З цієї причини дехто із синтаксистів схиляється до заперечення самої наявності саме другорядних членів речення, які, окрім іншого, далеко не завжди можуть бути виявлені з допомогою індивідуалізованих, тільки таких, а не інших запитань. До того ж, і це найбільш суттєво, в низці випадків якесь слово або сполучення слів може трактуватись неоднозначно, неодночленореченнєво, а двозначно, допускаючи - з більшою чи меншою вмотивованістю - віднесення якогось елемента речення одразу до двох членів речення.
Розглянемо кілька випадків синкретизму в синтаксисі членів речення.
Наприклад, стосовно синтаксичної функції інфінітива в реченні: Від цього шуму хлопець втратив здатність розмірковувати. Якщо сполучення слів втратив здатність уживати як синонім до перестав, то всі три слова — втратив здатність розмірковувати слід розглядати як ускладнений складений дієслівний присудок; якщо ж дієслово втратив вважати простим присудком, то відповідно додатком виявиться іменник здатність, а неузгодженим означенням до нього - розмірковувати.
Інші приклади синтаксичного синкретизму на рівні членів речення. Порівняймо: На полонині багато гірських квітів і На яблуні з'явився перший цвіт. До члена речення на полонині цілком природним видається запитання де? Це зумовлюється лексичним значенням іменника полонина, який поєднує в собі певне предметне значення, взагалі характерне для іменника як частини мови, і значення певного простору. Словоформа місцевого відмінка на полонині - це обставина місця. Яким же членом речення виступає на яблуні? Це також обставина місця, на відміну від іменника полонина іменник яблуня означає предмет, якому властивий малооб'ємний вияв у просторі. Тому до члена речення на яблуні логічно поставити питання на чому?-при цілком можливому й питанні де? Або: Ваза з квітами стоїть на вікні: ваза (яка?) з квітами - неузгоджене означенна; стоїть (на чому? де?) не вікні обставина місця. Поїхав (куди?) до озера - обставина, оскільки присудок поїхав означає дію, яка реалізується в певному напрямі, і Під'їхав (до чого?) до озера -дієслово означає однократну, результативну дію з наближенням її до певного об'єкта -озера. Або: Дитина простягнула руки (до чого?) до іграшки - додаток.
Певну складність становлять також випадки розмежування обставин і додатків, виражених орудним відмінком, наприклад: Я знайомий і з кайлом, і з пером, і з багнетом (В. Сосюра) - безсумнівні додатки, знайомий (з ч и м ?) і Буду ниву жать і солдатом стояти біля серця твого, Батьківщино моя (В. Сосюра) - стояти (я к ?) солдатом - обставина способу дії (як солдат, по-солдатському); Зеленими ланами Придніпров'я йшли на захід полки. - Йшли (де?) ланами - обставина місця, ланами (якими?) Придніпров'я - неузгоджене означення.
Просте односкладне речення
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Складні випадки визначення другорядних членів речення“ на сторінці 1. Приємного читання.
