Вставні і вставлені компоненти здебільшого диференціюють за ознакою модальності. Вставні слова, словосполучення, речення є одним із найпоширеніших засобів вираження суб'єктивної модальності. Вставлені конструкції репрезентують об'єктивну модальність.
Вставні компоненти
Вставні компоненти (слова, словосполучення, речення) - мовні одиниці, що виявляють ставлення мовця до висловлюваної ним думки і виражають різні модальні значення (можливості, сумніву та ін.).
Невелику групу вставних слів становлять модальні елементи відприкметникового. відзайменникового та відчислівникового походження (основне, головне, власне, проте, втім, по-перше, по-друге).
Вставні слова, що виражають емоційну оцінку повідомлюваного в реченні факту (на щастя, на жаль, на зло, на диво, на радість, на біду та ін.), послідовність викладу (наприклад, навпаки, насамперед, по-перше, по-друге, крім того, таким чином, зокрема), розглядають як такі, що не належать до модальних.
Вставні речення, як правило, прості; вони можуть бути двоскладними і односкладними, наприклад: Роби розумно, кажуть люди, не так, як робить Яловець (Л. Глібов); На устах, відчував він, стриміли уже слова (Б. Лспкий); Трава у полі, як там кажуть, аж шумить, лізучи з землі (Г. Квітка-Основ'яненко). Похідними від речень є вставні слова типу кажуть, вважають, думають (походять з односкладних неозначено-особових речень), знаєш, чуєш, слухай (походять з односкладних означено-особових речень).
Часто в сучасній українській мові використовуються вставні однослівні та кілька-слівні односкладні безособові й інфінітивні речення. Зокрема слова типу пам 'ята-ється, бачиться, гадалось, міркувалось с вставними реченнями, що можуть трансформуватися у головні в складнопідрядному реченні, наприклад: Пам 'ятається, тут водились і качки, і різна водоплаваюча птиця (Остап Вишня) — Пам'ятається, що тут водились і качки, і різна водоплаваюча птиця. Деколи вставні речення можуть поєднуватися з основним реченням за допомогою сполучників як, що, наприклад: Береговенко, як здавалося мені, з недовір 'ям глянув і підморгнув (Ю. Збанацький); Довгий коридор був, як і треба було сподіватися, порожній (І. Багмут).
Класифікації вставних одиниць грунтуються на їх семантиці та оцінці повідомлюваного, що міститься в них. Залежно від цього виділяють такі групи вставних компонентів:
• 1) вставні слова, словосполучення й речення, що виражають ступінь вірогідності повідомлюваного (так звана гіпотетична та констатуюча модальність, що передається словами типу мабуть, певно, може, видно, здається, очевидно, безумовно, безперечно, дійсно, справді, природно, певна річ, правду кажучи і т. ін.), наприклад: Промова, здається, удалась йому (М. Коцюбинський); Ти, може, спиш зараз, тобі байдуже, що я тут мучусь (М. Коцюбинський); Повітря було таке чисте йлегке, що, здається, груди не втягали його, а само воно лилось в груди (І. Нечуй - Л евицький); Годі, мабуть, спати (С. Васил ьченко); Здавалось, табун гарячих коней потрапив на трясовину і мовчки чекає на свою загибель (Петро Панч);
• 2) вставні одиниці, що передають зв'язок думок, послідовність їх викладу чи логічне завершення цього викладу (таким чином, словом, до речі, по-перше, головне, нарешті, навпаки, зокрема, однак, в усякому разі та ін.), наприклад: А головне, є в хлопченяті, внукові його, гострий до життя інтерес, до кожної найдрібнішої його часточки! (К. Пісоцький); Втім, Тихін і сам відчув у собі давно забутий до грибів азарт (К. Пісоцький); Власне, Бронька нічого такого й не намагався згадати (Ю. Смолич); Словом, Броньчину розповідь треба переповісти своїми словами (Ю. Смолич);
• 3) вставні слова, словосполучення і речення на позначення джерела повідомлення (за словами..., на думку..., по-моєму, за повідомленням..., кажуть, за висловом... тощо), наприклад: Як сказано було вже на початку цієї достовірної історії, отець Кирило Іванович, або Кирило Матерборзький, як говорилося у Києві, запросив Грицька Пісченка до себе на неділю у гостину (М. Гру шевський);
• 4) вставні компоненти, що виражають емоційний стан мовця, його почуття (на лихо, на горе, на жаль, на біду, на радість, як на гріх, на диво та ін.), наприклад: Як на лихо, забарилась вона в сусідів (Марко Вовчок); На щастя, моя подальша доля склалася не так, як багато того прагнули (В. Підмогильний); Як на гріх, трапляюся пригода за пригодою (М. Руденко); На жаль, тут не було ніяких сумнівів: донька не повернеться (Ю. Лновськнй);
• 5) вставні слова, словосполучення і речення на позначення характеру висловлення, способу передавання думки, типу її оформлення (так би мовити, іншими словами, власне кажучи, сказати по правді, правду кажучи та ін.), наприклад: Пишу цей матеріал в умовах, сказати, не зовсім прийнятних (М. Хвильовий); Хоч. правду кажучи, Я й так не зморений (Д. Ткач);
• 6) вставні слова, словосполучення і речення, що передають звернення до співбесідника і вживаються з метою привернення уваги читача (слухача) (даруйте, вибачте, пам 'ятаєте, відчуваєте, бачиш, чуєш і т. ін.), наприклад: 3 авіабомби дуже просто можна зробити путящу, як говориш ти, міну? (М, Стельмах); А мене, повинна тобі сказати, звуть Мартою Гаврилівною (В. Козаченко); Я знаю село, повірте, зовсім не з книг та викривлених фільмів, з яких ніколи правди не дізнаєшся (О. Чорногуз); Я, пам 'ятаєте, приїздив до вас як автор (Ю. Яновський). М. Каранська зазначає, що такі вставні елементи допомагають мовцеві порозумітися зі слухачами.
Вставлені компоненти
Вставлені компоненти (слова, словосполучення, речення) - мовні одиниці, що передають додаткові, побіжні повідомлення, перериваючи основне висловлення за допомогою інтонації вставленості.
Вставлені речення можуть бути двоскладними та односкладними, наприклад: Одного разу — у Пилипівку то було - надворі завірюха куйовдила, буря сумно вила у димар, холод у хату перся (Панас Мирний); Натомість прийшла вість про вибір короля, а заразом і лист від новообраного Яна Казимира до Хмельницького, де він, дякуючи за "афект" до нього (Хмельницький ратував дуже за його вибір) обіцяв задовольнити жадання козаків та хотів, аби Хмельницький відвів своє військо "на Україну" чекати королівських комісарів (М. Грушевський).
Часто вставленими є складні елементарні та складні багатокомпонентні речення, наприклад: Оврам і Валя були в такому віці (йому перебігло за сорок, їй давно перестрибнуло за тридцять), коли, здасться, вже все унормувалося, ввійшло у свою колію: з яр марку, правда, ще ранувато, а машина повна, пальне в запасі - їдь і смійся (Б. Харчук); На цім гармані (власне, це був звичайний тік, бо молотити ми мали найпримітивнішим способом - ціпами) ми мали обмолотити наших "клієнтів" із цього кутка села: Стецюр Вівдю і Мотрю, їхню сусідку та ще одну молодицю, що мешкала трохи віддаля (Ю. Смолич).
Вставлені одиниці деколи мають форму частин складнопідрядних речень, наприклад: Цей герой (коли його можна так назвати) виявився незакоріненим у тканині твору (П. Загребельний); Коли швейцар сердитий завчасно застеріг, що навіть молодим не варто (хоч то й як дотепно) вікна бити (М. Рильський).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Речення із вставними і вставленими компонентами“ на сторінці 1. Приємного читання.
