Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

Сучасна українська літературна мова

Фонема /e/ як основний алофон [е].

Основним варіантом, тобто основним алофоном фонеми /е/, є нелабіалізований голосний переднього ряду, середнього підняття, відкритий.

При його творенні ротова порожнина відкрита більше, ніж при творенні всіх, інших голосних переднього ряду. Губи, хоч активної участі в артикуляції [е] не беруть, менш розтягнені (порівняно з [і] та [и]), більш розтулені. Спинка язика основною своєю масою просунена вперед, ближче до середньої частини твердого піднебіння. Положення язика при вимові загалом середнє, але значно нижче, ніж при вимові інших голосних переднього ряду. Резонатором є задня і частоково передня частини ротової порожнини.

Фонема /u/ як основний алофон [и].

Основним варіантом, або основним алофоном фонеми /м/, є нелабіалізований голосний переднього ряду, високо-середнього підняття, закритий/відкритий.

Ротова порожнина при вимові голосного [и] як основного алофона фонеми lui більш закрита, ніж за вимови [е]. Передня частина спинки язика опукла й основною своєю масою просунена вперед. Ступінь просунення вперед середній порівняно з вимовою [е] та [і]. Положення язика вище, ніж при вимові [е], але нижче, ніж при вимові [і]. Резонатором є задня частина ротової порожнини.

Фонема /і/ як основний алофон [і].

Основним варіантом, або основним алофоном фонеми Ш% є нелабіалізований голосний переднього ряду, високого підняття, закритий/відкритий.

При вимові голосного [і] як основного алофона фонеми /і/ ротова порожнина розкрита найменше. Це свідчить проте, що [і] належить до найбільш закритих голосних переднього ряду. Вся маса язика (передня й середня частини) посувається вперед, до передньої частини піднебіння або до нижніх зубів і альвеол. Язик набуває виразно опуклої форми. Ступінь підняття спинки язика до твердого піднебіння при творенні [і] найвищий порівняно з усіма іншими голосними переднього ряду. Губи, утворюючи вузьку щілину, розтягнені на боки значно більше, ніж при артикуляції [и] та [е]. М'яке піднебіння закриває вхід у носову порожнину.

До задньої частини ротового резонатора додатково приєднується резонатор (як при вимові голосних переднього ряду [и] та [є]), утворюваний між передньою частиною язика і зубами у передній частині ротової порожнини.

Положення органів мовлення при вимові основного алофона [е]

Рис. 4. Положення органів мовлення при вимові основного алофона [е]

Положення органів мовлення при вимові основного алофона [и]

Рис. 5. Положення органів мовлення при вимові основного алофона [и]

Положення органів мовлення при вимові основного алофона [і]

Рис. 6. Положення органів мовлення при вимові основного алофона [і]

Позиції голосних фонем

Фонологічні позиції - звукове оточення фонеми, що створює відповідні умови для її реалізації, положення фонеми щодо інших фонем і місця наголосу в слові.

Позиції можуть бути сильні і слабкі. Сильна позиція - це позиція максимальної диференціації, в якій розрізняється (протиставляється) найбільша кількість фонем і відповідно найбільшою мірою диференціюються звукові види словоформ. У сильній позиції фонема функціонує в основному своєму звучанні. В українській мові голосні звуки акустично найбільш виразні й диференційовані під наголосом, у зв'язку з чим склад голосних фонем визначається насамперед:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду
  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту