Фонема /e/ як основний алофон [е].
Основним варіантом, тобто основним алофоном фонеми /е/, є нелабіалізований голосний переднього ряду, середнього підняття, відкритий.
При його творенні ротова порожнина відкрита більше, ніж при творенні всіх, інших голосних переднього ряду. Губи, хоч активної участі в артикуляції [е] не беруть, менш розтягнені (порівняно з [і] та [и]), більш розтулені. Спинка язика основною своєю масою просунена вперед, ближче до середньої частини твердого піднебіння. Положення язика при вимові загалом середнє, але значно нижче, ніж при вимові інших голосних переднього ряду. Резонатором є задня і частоково передня частини ротової порожнини.
Фонема /u/ як основний алофон [и].
Основним варіантом, або основним алофоном фонеми /м/, є нелабіалізований голосний переднього ряду, високо-середнього підняття, закритий/відкритий.
Ротова порожнина при вимові голосного [и] як основного алофона фонеми lui більш закрита, ніж за вимови [е]. Передня частина спинки язика опукла й основною своєю масою просунена вперед. Ступінь просунення вперед середній порівняно з вимовою [е] та [і]. Положення язика вище, ніж при вимові [е], але нижче, ніж при вимові [і]. Резонатором є задня частина ротової порожнини.
Фонема /і/ як основний алофон [і].
Основним варіантом, або основним алофоном фонеми Ш% є нелабіалізований голосний переднього ряду, високого підняття, закритий/відкритий.
При вимові голосного [і] як основного алофона фонеми /і/ ротова порожнина розкрита найменше. Це свідчить проте, що [і] належить до найбільш закритих голосних переднього ряду. Вся маса язика (передня й середня частини) посувається вперед, до передньої частини піднебіння або до нижніх зубів і альвеол. Язик набуває виразно опуклої форми. Ступінь підняття спинки язика до твердого піднебіння при творенні [і] найвищий порівняно з усіма іншими голосними переднього ряду. Губи, утворюючи вузьку щілину, розтягнені на боки значно більше, ніж при артикуляції [и] та [е]. М'яке піднебіння закриває вхід у носову порожнину.
До задньої частини ротового резонатора додатково приєднується резонатор (як при вимові голосних переднього ряду [и] та [є]), утворюваний між передньою частиною язика і зубами у передній частині ротової порожнини.
Рис. 4. Положення органів мовлення при вимові основного алофона [е]
Рис. 5. Положення органів мовлення при вимові основного алофона [и]
Рис. 6. Положення органів мовлення при вимові основного алофона [і]
Позиції голосних фонем
Фонологічні позиції - звукове оточення фонеми, що створює відповідні умови для її реалізації, положення фонеми щодо інших фонем і місця наголосу в слові.
Позиції можуть бути сильні і слабкі. Сильна позиція - це позиція максимальної диференціації, в якій розрізняється (протиставляється) найбільша кількість фонем і відповідно найбільшою мірою диференціюються звукові види словоформ. У сильній позиції фонема функціонує в основному своєму звучанні. В українській мові голосні звуки акустично найбільш виразні й диференційовані під наголосом, у зв'язку з чим склад голосних фонем визначається насамперед:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду“ на сторінці 1. Приємного читання.
