Фразеологія (від грецьких phrasis - вираз, зворот і logos - слово, вчення) -сукупність усталених зворотів певної мови, а також розділ мовознавства, у якому вивчаються фразеологізми, їх ознаки, поділ на групи, утворення, походження.
Фразеологічні одиниці
Слова української (як і будь-якої іншої) мови мають різну природу лексичних значень: 1) виконують роль називну (прямо називають предмети і явища об'єктивного світу: книжка, відвага, природа); 2) виконують вторинну роль називання, набуваючи в контексті переносного значення: Ой вигострю товариша, засуну в халяву та піду шукати правди і тієї слави (Т. Шевченко.); 3) виконують роль елемента стійкого сполучення слів, або фразеологізму (значення слів реалізуються тільки у словосполученні: люди доброї волі, теревені правити, грати першу скрипку).
Мовні звороти, у яких слова виявляють своє значення тільки зв'язано, називаються фразеологічними одиницями.
Примітка. Слід розрізняти словосполучення лексичні і фразеологічні. Лексичні виконують лише називну роль: Назбирати лисичок і білих грибів. Місто Біла Церква розташоване на березі Росі.
Фразеологічні одиниці подібні до слів: і слова, і фразеологізми використовуються як готові одиниці, а не створюються щоразу у процесі мовлення. Фразеологізми, як і слова, можуть входити до синонімічних радів: сказати - обізватися - подати голос; дрімати - куняти - клювати носом. У реченні фразеологізм, як і слово, може бути членом речення: Втекти з поля і п'ятами накивати з поля. Однак не всі фразеологічні одиниці співвідносяться зі словом. Є такі, які швидше дорівнюють цілому реченню (У сім 'ї не без виродка; Вовків боятися - в ліс не ходити) або словосполученню (як курці просо).
Прислів'я та приказки
Прислів'я - це народний вислів повчального змісту. У цьому вислові передається певна закономірність або правило, сформульоване на основі багатовікового досвіду народу. Прислів'я відносяться до фразеологізмів, які переважно співвідносяться з реченням: Згаяного часу і конем не доженеш; Не купити ума, як нема; Говори мало, слухай багато, а думай ще більше; За праве діло стій сміло; Не все те золото, що блищить; Під лежачий камінь вода не тече. Серед прислів'їв є такі, які не зіставляються ні з словом, ні з реченням: сім п 'ятниць на тиждень; з хворої голови наздорову; ґедзь укусив; як з гуся вода.
Приказка - це зворот мови, який образно визначає якесь життєве явище. Відрізняється приказка від прислів'я тим, що знаходить своє остаточне вираження тільки в контексті. Приказка завжди є ніби частиною речення: Подивилась - копійку дала; Чим би дитя не тішилося, аби не плакало; Грошей, як кіт наплакав.
Прислів'я і приказки художньо й емоційно виразні. Вони часто будуються на антонімічній основі: Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся; Широкі ворота увійти, та вузькі вийти; Правда та кривда - як вогонь та вода.
Крилаті вислови
Сталі словесні формули, які часто повторюються у мовленні, а також влучні вислови видатних і відомих осіб - письменників, учених, політичних діячів - називаються крилатими висловами. Вони можуть мати форму слів із символічним значенням: Парнас - символ світу поезії; Голгофа - страждання, мука, подвижництво; Мекка - місце поклоніння.
Такими є й імена-символи: Калитка, Стецько, Дон Кіхот, Робінзон та інші. Крилаті вислови можуть мати форму словосполучень: вільна неволенька (П. Грабовський); великих слів велика сила (Т. Шевченко); земле моя, всеплодющая мати (І. Франко); баба Палажка і баба Параска (І. Нечуй-Левицький); простих речень: Голос духа чути скрізь (І. Франко); Треба миром, громадою обух сталить (Т. Шевченко); складних речень: Будем, батьку, панувати, поки живуть люди (Т. Шевченко); Легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому увійти в царство небесне (Євангеліє).
Джерела фразеології
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фразеологія“ на сторінці 1. Приємного читання.
