Фразеологія

Сучасна українська літературна мова

Фразеологія (від грецьких phrasis - вираз, зворот і logos - слово, вчення) -сукупність усталених зворотів певної мови, а також розділ мовознавства, у якому вивчаються фразеологізми, їх ознаки, поділ на групи, утворення, походження.

Фразеологічні одиниці

Слова української (як і будь-якої іншої) мови мають різну природу лексичних значень: 1) виконують роль називну (прямо називають предмети і явища об'єктивного світу: книжка, відвага, природа); 2) виконують вторинну роль називання, набуваючи в контексті переносного значення: Ой вигострю товариша, засуну в халяву та піду шукати правди і тієї слави (Т. Шевченко.); 3) виконують роль елемента стійкого сполучення слів, або фразеологізму (значення слів реалізуються тільки у словосполученні: люди доброї волі, теревені правити, грати першу скрипку).

Мовні звороти, у яких слова виявляють своє значення тільки зв'язано, називаються фразеологічними одиницями.

Примітка. Слід розрізняти словосполучення лексичні і фразеологічні. Лексичні виконують лише називну роль: Назбирати лисичок і білих грибів. Місто Біла Церква розташоване на березі Росі.

Фразеологічні одиниці подібні до слів: і слова, і фразеологізми використовуються як готові одиниці, а не створюються щоразу у процесі мовлення. Фразеологізми, як і слова, можуть входити до синонімічних радів: сказати - обізватися - подати голос; дрімати - куняти - клювати носом. У реченні фразеологізм, як і слово, може бути членом речення: Втекти з поля і п'ятами накивати з поля. Однак не всі фразеологічні одиниці співвідносяться зі словом. Є такі, які швидше дорівнюють цілому реченню (У сім 'ї не без виродка; Вовків боятися - в ліс не ходити) або словосполученню (як курці просо).

Прислів'я та приказки

Прислів'я - це народний вислів повчального змісту. У цьому вислові передається певна закономірність або правило, сформульоване на основі багатовікового досвіду народу. Прислів'я відносяться до фразеологізмів, які переважно співвідносяться з реченням: Згаяного часу і конем не доженеш; Не купити ума, як нема; Говори мало, слухай багато, а думай ще більше; За праве діло стій сміло; Не все те золото, що блищить; Під лежачий камінь вода не тече. Серед прислів'їв є такі, які не зіставляються ні з словом, ні з реченням: сім п 'ятниць на тиждень; з хворої голови наздорову; ґедзь укусив; як з гуся вода.

Приказка - це зворот мови, який образно визначає якесь життєве явище. Відрізняється приказка від прислів'я тим, що знаходить своє остаточне вираження тільки в контексті. Приказка завжди є ніби частиною речення: Подивилась - копійку дала; Чим би дитя не тішилося, аби не плакало; Грошей, як кіт наплакав.

Прислів'я і приказки художньо й емоційно виразні. Вони часто будуються на антонімічній основі: Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся; Широкі ворота увійти, та вузькі вийти; Правда та кривда - як вогонь та вода.

Крилаті вислови

Сталі словесні формули, які часто повторюються у мовленні, а також влучні вислови видатних і відомих осіб - письменників, учених, політичних діячів - називаються крилатими висловами. Вони можуть мати форму слів із символічним значенням: Парнас - символ світу поезії; Голгофа - страждання, мука, подвижництво; Мекка - місце поклоніння.

Такими є й імена-символи: Калитка, Стецько, Дон Кіхот, Робінзон та інші. Крилаті вислови можуть мати форму словосполучень: вільна неволенька (П. Грабовський); великих слів велика сила (Т. Шевченко); земле моя, всеплодющая мати (І. Франко); баба Палажка і баба Параска (І. Нечуй-Левицький); простих речень: Голос духа чути скрізь (І. Франко); Треба миром, громадою обух сталить (Т. Шевченко); складних речень: Будем, батьку, панувати, поки живуть люди (Т. Шевченко); Легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому увійти в царство небесне (Євангеліє).

Наступний розділ:

Джерела фразеології


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фразеологія“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія
  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту