Утворенні прикметників, як і в іменниках, беруть участь суфікси двох груп: 1) ті, що виражають зменшеність, збільшеність, суб'єктивну оцінку якостей предмета, і 2) ті, що виражають нові відтінки, уточнюючи значення кореня (твірної основи).
Твірними основами в словотворенні прикметників виступають прикметникові основи - для першої групи,- а також основи інших частин мови (іменників, дієслів, прислівників) - для другої групи суфіксів.
Суфікси першої групи поєднуються з прикметниковими основами, надаючи похідним словам відтінків зменшеності, здрібнілості, інтимно-ласкавого ставлення. З цими значеннями виступають суфікси якісних прикметників -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: чепурненький, ріднесенький, чистісінький, тонюсінький.
Значення збільшеності, згрубілості передають суфікси -езн-, -енн-, -ач-(-яч-), -ущ-(-ющ-): старезний, здоровенний, добрячий, злющий.
Суфікси другої групи виступають в усіх трьох розрядах прикметників - якісних, відносних і присвійних.
За особливостями твірних основ якісні прикметники розподіляються на первинні (синій, повний) і похідні, які, в свою чергу, діляться на мотивовані прикметниковими основами і мотивовані основами інших частин мови.
Для творення прикметників, мотивованих прикметниковими основами, використовуються суфікси -ав-(-яв-), -уват-(-юват-), -аст-(-яст-), що виражають неповноту, частковість виявлення ознаки: жовтавий, чорнявий, гіркуватий, синюватий, біластий, червонястий.
За допомогою цих же суфіксів творяться якісно-відносні прикметники від основ іменників. Вони виражають: а) неповноту ознаки, часткову подібність до предмета (піскуватий, глеюватий); б) додаткову до основної ознаки або надмірність її вияву (квітчастий, зубастий, гіллястий).
Ціла низка суфіксів другої групи виступає в якісних та відносно-якісних прикметниках у поєднанні з основами іменників та дієслів: -на-, -лив-, -н- на означення якостей і властивостей людини (правдивий, хворобливий, сонний); -ивн-, -тивн- на означення характеристик, оцінки предметів (прогресивний, об'єктивний); -альн-(-яльн-), на вираження ознаки за дією (вирішальний, діяльний, але геніальний від іменника геній); -к-, -ок- на означення людини за становищем, особливостями вдачі (боязкий, говіркий, одинокий, жорстокий).
Примітка. Частина прикметників зберігає в своєму складі суфікси дієприкметників, що перейшли в прикметники: -л-, -уч-(-юч-), -ач-(-яч), -ущ-(-ющ-), -ащ-(-ящ-), наприклад, спілий, колючий, стоячий, видющий, пропащий.
Відносні прикметники творяться переважно від іменникових основ, рідше - від дієслівних і прислівникових.
Найбільш уживані суфікси відносних прикметників -"-, -ан-(-ян-), -ов-, -ев-(-єв-) виступають на означення матеріалу, з якого зроблено предмет: мідний, гречаний, пшоняний, березовий, смушевий, баєвий.
Суфікс -н-, поєднуючись з основами іменників, що є назвами будівлі, її частини, територіальних установ, виражає ознаки предметів за просторовими відношеннями (стінний годинник, районний відділ), за призначенням (віконна рама, хатнє збіжжя, машинний завод). У поєднанні з основами іменників, що позначають пори року, дня, відлік часу, суфікс -я- передає ознаку за часом: річний, столітній, денний, осінній, жнивний.
У творенні відносних прикметників, що можуть вживатися і як присвійні із значенням належності до установи, організації, країни, міста, особи, виступають суфікс -ськ- і його варіанти -зьк-, -цьк-: сільський, одеський, ризький, паризький, ткацький, бідняцький.
Примітка. Суфікс -ов- приєднується до основ іменників першої і другої відмін твердої групи (кран - крановий, липа - липовий, діло - діловий) та м'якої і мішаної, якщо наголос у прикметнику падає на закінчення (плащ - плащовий, руль - рульовий). Суфікс -ев-(-ев-) виступає після основ іменників першої і другої відмін м'якої і мішаної груп, якщо наголос в утвореному прикметнику падає на корінь або на суфікс (соя - соєвий, мить -миттєвий, спориш - споришевий, життя - життєвий і життьовий).
У віддієслівних прикметниках виступають суфікси -льн- і -ч-: навчальний, точильний, складальний, вірчий, споживчий.
Від прислівникових основ творяться відносні прикметники за допомогою суфіксів -шн-, -жн-: завтрашній, справжній.
Від основ слів іншомовного походження творяться відносні і відносно-якісні прикметники за допомогою суфіксів -ичн-, -ічн-(-їчн-), -арн-(-ярн-), які виражають відношення до галузі науки, політичної течії: історичний, канонічний, стоїчний, гуманітарний, молекулярний.
Присвійні прикметники творяться від основ іменників, що є назвами людей та інших істот (тварин, птахів, комах, риб).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прикметникові суфікси“ на сторінці 1. Приємного читання.
