Порядком слів у реченні називається розташування їх один відносно одного.
Порядок розташування слів в українській мові вільний, бо за членами речення не закріплені якісь постійні місця. Проте це не означає, що взагалі відсутні будь-які правила словопорядку в реченні. Наприклад: Перший екзамен усний, другий -письмовий. Перший екзамен письмовий, другий-усний. Розрізняють два типи порядку слів: а) прямий, або звичайний і б) зворотний, або інверсійний (від лат. іпуєгзіо -перегортання, перестановка).
При прямому порядку слів кожне слово має тільки своє основне значення. Слово, що стоїть не на звичайному для нього місці, набирає якогось додаткового значення: Сонце зараз було схоже на згасаюче в осиротілім полі осіннє багаття (М. Стельмах). Сонце зараз було схоже на багаття осіннє, що згасає в осиротілім полі.
При прямому порядку слів підмет стоїть перед присудком, а при зворотному - присудок перед підметом; додаток при прямому порядку стоїть після підпорядковуючого слова, а при зворотному - перед ним; узгоджене означення при прямому порядку слів вживається перед означуваним словом, при зворотному - після нього; неузгоджене означення при прямому порядку слів стоїть після означуваного слова, а при зворотному - перед ним. Місце обставин залежить від способу їх морфологічного вираження.
Як правило, в простому реченні на початку ставиться відоме, під кінець - нове і невідоме.
Була собі одна дівчинка. Пішла дівчинка в ліс по ягоди і зустріла там бабусю. -Добридень, дівчинко! - сказала їй бабуся. - Дай мені ягід, будь ласка. —На, бабусю, - каже дівчинка. Поїла бабуся ягід і сказала:
- Ти мені ягід дала, а я тобі теж щось подарую... (Т. Гуренко).
Найважливіше повідомлення поставлено в кінці речення. Непрямий порядок слів найчастіше трапляється у художньому стилі мовлення. Рідше - в науковому та публіцистичному стилях. Логічний наголос - важливий виражальний засіб усного мовлення. Виділення у реченні за допомогою посилення голосу одного зі слів називається логічним наголосом.
У кожному тексті є слова, які при будь-якому інтонаційному варіанті залишаються головними, на них завжди падає логічний наголос. Ці слова називають дійову особу, про яку вперше говориться, яка вперше вступає в дію. Такою дійовою особою може бути людина, предмет, конкретні чи абстрактні поняття. Якщо ж у тексті ці образи повторюються, вони ніколи не виділяються наголосом, принаймні наголосом першої категорії.
Граматична роль порядку слів
Зміна порядку слів в українській мові може впливати на зміну синтаксичної ролі членів речення, змісту конструкції, сприяє стилістичній маркованості інверсованої одиниці.
Граматична роль порядку слів полягає в тому, що:
• 1) при збігові форм підмета і додатка порядок слів допомагає розрізнити ці члени речення, наприклад: День змінює ніч; Весло зачепило плаття (препозитивні слова день, весло є підметами, постпозитивні ніч, плаття, залежні від присудка, -прямими додатками, при зміні порядку слів змінюється їхня синтаксична роль; однак це властиве не всім конструкціям такого типу, порівняйте: Оркестр заграв марш; Завод купив автомобіль);
• 2) порядок слів визначає синтаксичну функцію прикметника, який у препозиції до підмета є означенням, у постпозиції - іменною частиною складеного присудка, наприклад: Зелена трава; Струнка дівчина і Трава-зелена; Дівчина струнка;
• 3) часто порядок слів вказує, яку функцію (підмета чи присудка) виконують іменники в називному відмінку, наприклад: Мій син -учитель; Учитель -мій син;
• 4) порядок слів допомагає відрізнити інфінітив у ролі підмета (в препозиції) та в ролі складової частини головного члена безособового речення, наприклад: Відпочивати на морі корисно; Корисно відпочивати на морі.
Деколи зміна порядку слів надає реченню лише нового відтінку. Так, у словосполученнях із препозитивними власне кількісними числівниками називається точно окреслений період часу (п 'ять днів, десять років, дванадцять місяців), а при постпозитивному вживанні числівника-лише приблизний (днів п 'ять, років десять, місяців дванадцять), наприклад: Десять років я не бачив товариша; Років десять я не бачив товариша.
Інверсію часто використовують у художньому стилі як експресивно-стилістичний засіб. Дехто з учених диференціює прямий і зворотний порядок слів, з одного боку, та інверсію - з іншого, кваліфікуючи її тільки як стилістично марковану форму. Справді, незвичне, передусім інверсійне, розташування головних і другорядних членів речення є виразним стилістичним засобом, наприклад: Там родилась, гарцювала козацькая воля (Т. Шевченко); Ревли потоки, бурі і руді (Л. Костенко); Я встигну до любить! Доклясти встигну я, і встигну я до тих часів дожити, коли в польоті вічному Земля навчиться вже собою володіти (М. Вінграновський).
Свої особливості порядку слів мають розповідні, питальні і спонукальні речення. На порядок слів впливає також наявність відокремлених другорядних членів, вставних і вставлених одиниць, звертань.
Позиції головних і другорядних членів у реченні
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Порядок слів у реченні“ на сторінці 1. Приємного читання.
