Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

Сучасна українська літературна мова

За походженням прийменники поділяють на прості, або первинні, і похідні, або вторинні. До первинних прийменників належать ті, що вже втратили будь-який генетичний зв'язок із самостійними словами (з, із, за, без, од, від, під, по, при, про, для, до, між, на, над та ін.).

Значення просторової близькості прийменнику в сучасній українській мові не виражає (порівняйте рос.: стоит у окна, ждет у входа - укр.: стоїть біля (коло) вікна, чекає біля (коло) входу).

До вторинних належать прийменники прислівникового (близько, поруч, навкруг, відповідно до, подібно до) та іменникового (коло, кінець) походження.

Ці слова можуть виступати то як прислівники чи іменники, то як прийменники. Порівняйте, наприклад:

• 1. Навколо тихо бринів золотий півсон передосіннього степу (М. Стельмах).

• 2. Жоден ворог не проник в окреслене коло (В. Собко).

• 3. Верба товста, та всередині пуста (Нар. творчість).

• 1. Навколо залишених танків запанувала тиша (Петро Панч).

• 2. Коло Гущі скупчилась молодь (М. Коцюбинський).

• 3. ...Усі процеси (на заводі) були сховані всередині приладів.

У в ага! Прийменник всередині (прислівникового походження), що вживається з родовим відмінком, слід відрізняти від однозвучної форми простого прийменника в (у) та іменника середина у місцевому відмінку (в (у) середині), який виражає просторові відношення: знаходження між однаково віддаленими від країв чого-небудь; між двома особами, предметами або часові; коли йдеться про однакове віддалення від початку й кінця дня, тижня, місяця, року, століття (Див.: СУМ, т. IX, с. 134). Наприклад: За обідом Йосипа посадили у середині, між старою й старим (Панас Мирний), але: Підрядна частина може стояти всередині головного речення (у його межах): Всередині парламенту немає одностайності щодо землеволодіння (серед парламентарів).

За морфологічною будовою прийменники поділяються на прості, складні і складені.

До простих належать усі первинні прийменники.

Прийменники, до складу яких входить два чи більше простих, називаються складними, наприклад: з-за, з-під, понад, попід, з-поміж, поперед, посеред, поміж.

До складених прийменників належать: у зв'язку з, незалежно від, відповідно до, у напрямку до, незважаючи на, починаючи з та ін.

Частина мовиПрийменник
Що виражаєЗалежність іменника (займенника, числівника) від інших слів у словосполученні і реченні
Морфологічні ознакиНезмінювані слова. Поділяються на первинні (прості) і похідні, складені з первинних або утворені шляхом переходу слів із самостійних частин мови
Синтаксична рольОформляють відмінкове значення іменника як члена речення (з називним відмінком не вживаються)

Разом із відмінковими формами іменників, числівників, займенників прийменники можуть виражати: простір, час, причину, мету, спосіб дії, порівняння, відношення до матеріалу, а також указувати на предмет, на який спрямована дія. Наприклад: приїхати до Києва, десять хвилин до п 'ятої години, за турботами не міг спочивати, прийшов на екзамен, старший від сестри, навчатися з задоволенням, шапка з хутра, вітати з днем народження.

Без прийменників вживається лише називний відмінок, місцевий відмінок завжди вживається з прийменниками, а всі інші можуть бути як з прийменниками, так і без них.

ВідмінкиПрийменникиПриклади
Р.без, біля, від, для, до, з-за, з-під, проти, за, між, в(у), з, колобез даху, біля дверей, від сестри, для брата, до батьків, з-за дерева, з-під землі, проти магазину, за царя-гороха, між нив, у нас, з озера, коло броду
д.завдяки, всупереч, вслід, навперейми, навздогін, наперекір, на противагу, назустрічзавдяки їй, всупереч обставинам, вслід йому, навперейми коневі, навздогін поїзду, наперекір погоді, на противагу сказаному, назустріч сонцю
Зн.над, під, перед, поза, на, об, по, з, за, між, в(у)над поля, під ранок, перед себе, поза спину, на стіл, об стіл, по воду, з відро, за гору, між квіти, в сад
Ор.над, під, перед, поза, з, за, міжнад деревами, під кущем, перед хатою, поза парканом, з учнями, за школою, між вікнами
М.на, по, в(у), прина дорозі, по волі, в мисці, при дорозі

За походженням прийменники поділяються на прості (первинні) і похідні (вторинні).

До простих належать прийменники в, на, до, від, у, при, з, за, над, через. Похідними називаються ті прийменники, що утворюються від інших частин мови:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Групи прийменників за походженням і морфологічним складом“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом
  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту