Учені-мовознавці, аналізуючи взаємодію звуків у мовному потоці, виявили, що на якість їх постійно впливає артикуляція сусідніх звуків. Унаслідок цього відбуваються комбінаторні зміни звуків. Одні з них пристосовуються до інших, наприклад, голосні до приголосних і навпаки ([с°ум] - [с] перед наступним [у] огублюється). Інші уподібнюються, коли поряд стоять звуки однієї групи - обидва голосні або обидва приголосні. Уподібнення називається латинським терміном — асиміляція. Це зміни голосних або приголосних унаслідок впливу попереднього звука на наступний чи наступного - на попередній. Наприклад: у слові [прбз'ба] глухий [с'] перед дзвінким [б] одзвінчується, перетворюючись на дзвінкий [з']; у слові [н'іхт'і] дзвінкий [г] перед глухим [т] оглушується; у слові [куз'н'а] твердий [з] перед м'яким [н'] пом'якшується.
Протилежним за наслідком є фонетичне явище, яке називається дисиміляцією (від лат. </Ш/ш7/5 - несхожий), коли при взаємодії однакових звуків один із них втрачає які-небудь спільні ознаки. Наприклад: кращий -> [красший] —> [крашший] -> [крашчий].
Палаталізація приголосних звуків
Пом'якшення, або палаталізація, приголосних звуків відбувається внаслідок додаткового підняття язикової спинки до твердого піднебіння, що виникає в певному фонетичному оточенні приголосного звука.
Різні приголосні мають неоднаковий ступінь палаталізації. Дані експериментальних досліджень палаталізації приголосних звуків української мови свідчать, що найвищий ступінь пом'якшення виявляють передньоязикові зімкнені приголосні, за ними йдуть передньоязикові африкати, передньоязикові щілинні, далі губні, задньоязикові та дрижачий [р].
Серед палаталізованих приголосних розрізняють пом'якшені і напівпом'якшені звуки. До напівпом'якшених належать: [б], [п], [в], [м], [ф], [г], [г], [к], [х], [ж], [ч], [ш], [дж}
Пом'якшення приголосних здійснюється в українській мові в чітко визначених позиціях:
• 1) усі приголосні набувають палатальної вимови перед голосним переднього ряду [і], якщо вони не розділені паузою на стику префікса і кореня або частин складноскороченого слова: [н'іс], [р'ід], [в'ікно], [ж'і'н'ц'і], але [бсизіме'н:иї], [пе'дінсти^гу'т], [держінспе'кц'уа];
• 2) передньоязикові приголосні [д], [т], [з], [с], [дз], [ц], [л], [н] перед іншим м'яким приголосним та [Д: [д'н'і], [могуУн'ії], [з'н'а'тие], [пі'с'н'а], [ві'д'.'іл], [міц'н'і1], [дз'він]; перед наступним пом'якшеним звуком [в], [м]: [с'в'а'то], [ц'в'ах], [дз'в'а'кнути], [с'м'іх].
У словах іншомовного походження можуть вимовлятися пом'якшено всі приголосні, включаючи й губні, задньоязикові і глотковий (про це йдеться в розділах "Орфоепія", "Орфографія").
Крім того, в українському літературному мовленні широко вживаються пом'якшені приголосні в інших позиціях, зокрема перед іншими приголосними. Як правило, така палаталізація зумовлюється асимілятивними змінами звуків.
Асиміляція і дисиміляція приголосних у потоці мовлення
Асиміляція (від лат. - уподібнення) та дисиміляція (від лат. тіїапо - розподібнення) властиві фонетичній системі української мови і простежуються тільки в мовному потоці, як правило, в межах одного такту чи одного складу. Тому асиміляція і дисиміляція - явища усного мовлення. Правда, окремі асимілятивно-дисимілятивні зміни з часом можуть фіксуватися графічною системою мови і переходити в орфографічне письмо (як приклад можна взяти хоча б позначення на письмі оглушеного префікса с- (із з-) чи передавання подовженого приголосного).
Під асиміляцією як фонетичним явищем слід розуміти уподібнювання одного звука іншому, здебільшого сусідньому. Асиміляція може бути прогресивною або регресивною, повною або частковою, за дзвінкістю або глухістю, за місцем і способом творення та за м'якістю.
Сучасній українській мові, як і російській та іншим слов'янським, властива переважно регресивна часткова асиміляція за дзвінкістю, глухістю, м'якістю, рідше за способом і місцем творення.
Асиміляція за дзвінкістю
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зміни приголосних у мовленні“ на сторінці 1. Приємного читання.
