Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

Сучасна українська літературна мова

Орфографічний запис

Українці в країнах Західної Європи

У країнах Західної Європи мешкає понад мільйон українців. Найбільша кількість - 500 тис. - у Польщі, на своїх етнічних землях, які внаслідок територіальних поділів України після світових воєн відійшли до Польщі. До 250 тис. українців мешкає в Румунії, це нащадки українських козаків із Задунайської Січі (Із журналу).

Спрощений фонетичний запис

[укра]ін'ц'і у країнах західно^ ]еурбпя]

[укра)інах зах'ідно^ ]еуропи мешще понад м'іл^ои укра^н'ц'іу || наїбіл'ша к'іл'к'іст' І П)атсбт тйс'ач | упбл'шч'і | наежоііх стн'ічних земл'ах | ^ак'і унасл'ідок те"ритор'іал'них под'іл'іу укра^ни | піс'л'я су'ітових vojeH | у'ід'Гшли допбл'шч'і || до ду'іс'т'і піатдеис'ат тйс'ач укра^н'ц'іу мешодс урумун'ір | ценашчадки укодін'с'ких козакіу із:адуна!сько^і с'іч'іЦ]

Послідовність розбору

З'ясувати відповідність між звуками і буквами; поділити слово на склади, вказавши, який з них відкритий/закритий, прикритий/неприкритий; визначити його структуру і позначити наголошений склад у двохскладових і багатоскладових словах, наприклад: зібраність - [з'і-бра-н'іс'т*]; назвати звуки, що входять до будови аналізованого слова й охарактеризувати їх.

Зразок деталізованого фонетичного розбору слова

Підщепа - [п'ід-шче-па]. Схема складу: [ГУД (1-0-1)]-[ГГУ (2-0)]-[ГУ (1-0)].

У слові підщепа три склади (перший прикритий/закритий, ненаголошений, належить до IV типу; другий відкритий/прикритий двома приголосними звуками, наголошений, належить до V типу; третій прикритий/відкритий, ненаголошений, належить до Ш типу), 7 букв і 8 звуків. Повної відповідності між буквами і звуками немає, оскільки буква щ завжди передає два звуки [шч]. Перший склад передано складовим принципом графіки, бо перша літера п не позначає першого звука [п*], вона разом з і, д передає звукосполучення [гі'ід]. Другий і третій склади передано на письмі фонематичним принципом графіки, проте із відхиленнями від фонематичного принципу графіки передано звукосполук [шч] у другому складі через букву щ. (Про співвідношення між буквами і звуками йдеться у розділі "Графіка").

Характеристика звуків

П - [п'] - приголосний: 1) за участю голосу і шуму - шумний, глухий; 2) за місцем творення - губний (губно-губний); 3) за способом творення - зімкнено-проривний (вибуховий); 4) за наявністю або відсутністю пом'якшення — напівпом'якшений; 5) за акустичним або слуховим вираженням - неносовий; б) за ступенем напруження мовних органів - напружений; 7) за наявністю або відсутністю корелятивної пари -глухий приголосний [гГ] утворює співвідносну за дзвінкістю пару [б']; 8) за слуховим сприйняттям - приголосному [п'] не властива зазначена диференційна ознака.

і—[і] - голосний: 1) за участю губ—нелабіалізований; 2) за ступенем підняття язика - високого підняття; 3) за місцем артикуляції - переднього ряду; 4) за ступенем відкритості ротової порожнини - вузький (закритий/відкритий), напружений.

д - [д] - приголосний: 1) шумний, дзвінкий; 2) передньоязиковий (верхньозубний або апікальний); 3) зімкнено-проривний, або вибуховий (миттєвий); 4) твердий;

5) неносовий; 6) ненапружений; 7) приголосний дзвінкий [д] утворює співвідносну пару за глухістю [т].

щ - [шч] - [ш]—приголосний: 1) шумний, глухий; 2) передньоязиковий (ясенний або какумінальний); 3) щілинний, або фрикативний; 4) твердий; 5) шиплячий;

6) напружений; 7) має корелятивну пару за дзвінкістю - [ж].

ч - [ч] - приголосний: 1) шумний, глухий; 2) передньоязиковий (ясенний або какумінальний); 3) зімкнено-щілинний, або африката; 4) твердий; 5) шиплячий; 6) напружений; 7) має корелятивну пару за дзвінкістю - [дж].

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією
  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту