Трикомпонентні присудки

Сучасна українська літературна мова

Трикомпонентний присудок - це ускладнена модель, що поєднує в собі складений дієслівний і складений іменний присудки. Л. Булаховський зазначає, що "присудок-набирає властивості включати в свій склад чимраз більше слів. Мислення відбувається не стільки парами слів, скільки цілими розгорненими словесними комплексами: Буде змушений упасти мертвим хижий птах (М. Бажай). Такі присудки Б. Кулик називає складними, відносячи до них присудки з двох компонентів, які є повнозначними частинами мови, або з трьох чи чотирьох, серед яких є зв'язка. Найтиповішу форму ускладненого іменного присудка становить модель "допоміжне модальне дієслово у відповідній часовій та способовій формі + дієслівна зв'язка у формі інфінітива + предикативний член (іменник, прикметник, займенник, дієприкметник)", наприклад: Я ж міг уже тоді бути членом цієї літературної організації (В. Минко); Зануривши руки в ручай, я раптом підносив їх до рота, ніби чекаючи, що вода мусить зробитися солоною (Ю. Яновський); Поезія повинна бути чиста (Ю. Збанацький).

Значно рідше в ускладнених іменних присудках використовується модель "допоміжне фазове дієслово у відповідній часовій і способовій формі + дієслівна зв'язка + предикативний член", наприклад: Дід Максим перестав бути задумливим і насупливим (Ю. Збанацький); Справа починала бути поганою (М. Коцюбинський).

В українській мові, крім простого і складеного присудків, функціонують також складні (подвійні) присудки.

Складний (подвійний) присудок

Складний (подвійний) присудок становить таку конструкцію, обидва повнозначні компоненти якої перебувають з підметом у подвійному предикативному зв'язку. Перший компонент подвійного присудка - особова форма повнозначного дієслова на означення руху (ходити, іти, прийти, бігти, брести та ін.), стану чи діяльності (стояти, лежати, сидіти, працювати та ін.), другий — найчастіше прикметник чи його еквівалент. Звичайно присудкові прикметники в подвійному присудку функціонують у формі називного та орудного відмінків, наприклад: Гайсин ще довго сидів ошелешений (Петро Панч); Я йшов останнім і думав про діда Платона (О. Довженко); Плавці лежать важкі і нерухомі (Л. Костенко); Солдати стояли похмурі і мі (Ю. Смолич); Мирослава стояла біля будинку сумна, задумана (М. Стельмах). Порівняймо: Гайсин сидів + Гайсин ошелешений; Я йшов + Я останній; Плавці лежать+Плавці, важкі і нерухомі; Мирослава стояла+Мирослава сумна, задумана; Солдати стояли + Солдати похмурі і злі.

Однак подвійними (складними) присудками є лише такі, що стосуються підметів-назв осіб. Якщо ж функцію підмета виконують назви неістот, то присудки є складеними іменними, наприклад: Ліс стояв розхристаний, спустошений і дикий (С. Васильченко).

Отже, в українській мові регулярно функціонують простий і складений дієслівні присудки, складений іменний присудок. Рідше використовується складний (подвійний) присудок (За К. Шульжуком).

Тире між підметом і присудком

Тире між підметом і присудком може ставитися лише тоді, коли іменний складений присудок стоїть після підмета, а дієслівна зв'язка пропущена.

Тире ставиться

1) якщо підмет і присудок виражені іменниками в називному відмінкуПоет - пророк, Поет - новатор І вільний мучень життьовий (Г. Чупринка).
2) якщо підмет і присудок виражені числівниками в називному відмінкуП'ять мінус два - три.
3) якщо обидва головні члени виражені інфінітивомЖиття прожити - не поле перейти (Нар. творчість).
А) якщо перед присудком стоять слова то, це, це є, значить, осьСивий коник -тож мій брат (Нар. творчість).
5) при підметі, вираженому займенником, для його смислового виділенняОй літа, ви - коні вороні... (П. Воронько).
6) перед присудком, який має порівняльне значення, для його смислового виділенняЗемля наша -як та книга, писана не пером, а шаблями та списами, овіяна легендами.
7) перед присудком із заперечним значенням для його смислового виділенняКуліш - не каша, п 'ять рублів - не гроші (Нар. творчість).

Тире не ставиться

1) якщо підмет або присудок виражений • особовим займенникомВін рідний нашим городам і селам (М. Рильський).
2) якщо присудок має порівняльне значенняНа квітці метелик мов свічечка (П. Тичина).
3) якщо присудок стоїть перед підметомДуже добра жінка моя мати (А. Малишко).
4) якщо перед присудком стоїть заперечна частка неКров людська не водиця... (М. Стельмах).
5) якщо присудок виражений прикметником, дієприкметником чи іменником 3 прийменникомПісня в келиху (І. Кочерга).

Наступний розділ:

Другорядні члени речення


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Трикомпонентні присудки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки
  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту