Загальні пунктуаційні правила

Сучасна українська літературна мова

Правило, у якому йдеться про вживання пунктограми, називається пунктуаційним. Загальні пунктуаційні правила такі:

• 1. Крапка вживається:

  – у кінці розповідного двоскладного чи односкладного речення (Настало літо. Літо. Спека.);

Примітка. Не ставиться крапка у кінці речення після крапки, що вказує на скорочення слова. Наприклад: Пороти виріб треба у зворотному порядку: спочатку відпорюємо комір, потім — рукава і т.д.;

• у кінці спонукального речення, якщо в ньому відсутня інтонація оклику, питання тощо (Виконайте фонетичний аналіз слова. Прочитайте виразно вірш.);

• для виділення приєднувальних конструкцій. Наприклад: Будуть козаки подорожні проїжджати, твій голос зачувати, до могили будуть завертати. Бандуро моя (М. Пригара);

• після цифри у рубриках перерахування і в кінці рубрик. Наприклад: Упишеться: 1) між літерами, що позначають приголосні; 2) на початку речення, якщо далі стоїть буква, якою передається приголосний звук.

Увага! Якщо після цифр або букв, якими позначаються рубрики, поставлено дужки, то крапка після дужки не ставиться і перше слово після цієї дужки пишеться з малої букви. Наприклад: До синтаксичних одиниць належать; 1) словосполучення (слід розрізняти синтаксичні, лексичні і фразеологічні словосполучення); 2) речення (вони діляться на прості неускладнені, прості ускладнені, складносурядні тощо);

• у кінці графічно скороченого слова, наприклад: М. П Стельмах; і т . д. (і так далі);

• після назви дійових осіб перед їхніми репліками в драматичних творах, наприклад: Донька Пашкевича. Панове, одну мить. (О. Довженко)

• 2. Кома ставиться:

  – між однорідними членами речення, пов'язаними безсполучниково або за допомогою протиставного сполучника. Наприклад: Оживає ліс, поле. Не ми, а ви мали виконати цю роботу;

Примітка. Якщо однорідні члени речення пов'язані повторюваним єднальним сполучником, то кома ставиться і перед першим сполучником, якщо він є між однорідними словами. Наприклад: / згадав сирота Степан в неволі свою матір Україну, нерідного батька старого, і коника вороного, і сестру Ярину (Т. Шевченко). Якщо однорідні члени речення пов'язуються повторюваними єднальними або розділовими сполучниками попарно, то кома ставиться тільки в межах пар. Наприклад: У буйному цвіті садок і левада, батьківська рідна оселя і гай (М. Вороний);

• при виділенні інтонацією і за смислом звертання, вставних і вставлених словосполучень і речень, відокремлених другорядних членів речення, а також уточнювальних слів, вигуків, стверджувальних часток і порівняльних зворотів. Наприклад: Ой, які ви герої, хлопці/.. Сказавши це, Давидко почекає... (О. Копиленко);

• між частинами складного речення (виділяються його частини - прості речення). Наприклад: Пропаде пітьма й гніт, обпадуть з тебе пута, і ярма ми всі порвемо (І. Франко);

Примітка. Кома не ставиться між двома частинами складного речення, якщо вони пов'язані єднальним чи розділовим сполучником, а в одній з них є слова, спільні для обох частин. Наприклад: На луках густо зазеленіла трава і куші вкрилися дрібніш листом.

• 3. Крапка з комою ставиться:

  – між поширеними однорідними членами речення. Наприклад: Крім троянців, що виділялися своїм високим ростом і дещо уповільненою вимовою, сказаною ніби між іншим лінькуватою фразою, були приземкуваті, шустрі і говіркі манилівці в своїх куцинках із дерев яними закрутками замість ґудзиків, гострі на язик і най-вигадливіші на всякі побрехеньки; похмурі, скупі, мовчкуваті залужани з батогами, схожими на вівчарські пуги; щирі, добрі і веселіхрипківці... (Г. Тютюнник);

  – для виділення однотипних частин складного речення. Наприклад; О, не будіть його, хмарки, дощем холодним живо; і ти, осінній вітре, спи, не рвися так гнівливо (І. Франко);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальні пунктуаційні правила“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила
  • Пунктуаційний розбір тексту