Складені (двохелементні) присудки.
Термін "складений присудок" у такому значенні, в якому Його використовують нині, запровадив Ф. Буслаєв, хоча деякі вказівки на особливі типи присудків з дієсловами єсть, суть, бьт, будеш у їхньому складі трапляються у працях М. Ломоносова, М. Грсча, О. Востокова.
Говорячи про складений присудок, О. Потебня зазначає: "Ім'я може бути частиною складеного присудка, тобто такого, жодна з частин якого, сама по собі не може бути названа присудком". О. Шахматов трактував складений присудок як "подвійний".
Ураховуючи структуру складеного присудка, його поділяють на два типи: складений дієслівний та складений іменний.
Складений дієслівний присудок
Складений дієслівний присудок складається з допоміжного дієслова, що виконує функцію зв'язки, та інфінітива. У працях східнослов'янських мовознавців склад допоміжних дієслів визначається по-різному. На думку О. Гвоздєва, у сполученнях люблю читати, мріє зустрітися інфінітив означає об'єкт і не входить до складеного дієслівного присудка. Б. Кулик розширює склад модальних дієслів дієсловами із значенням можливості чи неможливості (могти, вміти, умудритись, встигнути та ін.), зі значенням волевиявлення (хотіти, бажати, шукати, мріяти, намагатися, старатися, сміти, пробувати тощо), із значенням процесу думки, внутрішнього переживання (думати, сподіватися, готуватися, збиратися, боятися, соромитися та ін.)
У сучасному мовознавстві виділяють дві групи допоміжних дієслів у складеному дієслівному присудку: фазові і модальні. Допоміжні дієслова є особовими формами фазових і модальних дієслів, які, доповнюючи лексичне значення присудка, виражають його модально-часове значення.
Допоміжні фазові дієслова.
Означають початок, продовження або ж завершення дії.
Початок дії виражається дієсловом почати (основною формою) і його синонімами ' прийнятися, пуститися, взятися, кинутися, піти (у значенні почати) та ін., наприклад: Не знаходячи втіхи на службі, він почав шукати її поза нею—на квартирі, між сторонніми людьми (Панас Мирний); Він кинувся знов бігати по канцелярії (і. Фран-ко); Зоря на небі рожева уже починала займатись (Леся Українка); А гостра коса вже пішла зрізувати гостру ячмінну гриву (О. Донченко). Відтінок початку дії має і допоміжне дієслово стати, що відрізняється від інших фазових дієслів більшою абстрактністю і не має видової пари, наприклад: Один за одним стало товариство рушати (Панас Мирний); Я вірші став писать під вечір золотий (В. Сосюра); ІЯворницький, цим запитанням якось упокорений, посмирнішав, подобрішав одразу і, звертаючись до натовпу, і справді став про собор цей оповідати (О. Гончар).
Значення тривання дії передають дієслово продовжувати та його синоніми (лишатися, залишатися, зоставатися), наприклад: По інерції поїзд продовжував іти (О. Донченко); / залишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам (І. Цюпа); Ніхто, ясна річ, не залишився мокнути під відкритою зливою (О. Гончар).
Значення закінчення дії передається дієсловами закінчувати,, перестати, припинити, кинути та ін., наприклад: їздові ходили навшпиньках, куховар перестав гриміти сковородами (О. Гончар); Ледве вони закінчили копами, аж ось загуркотіли моторами дві великі вантажні машини (О. Копиленко); Вона скінчила писати свою повість (О. Кобилянська); Навіть худоба перестала пастися (М. Стельмах).
Допоміжні модальні дієслова.
Модальними називають допоміжні дієслова, що вказують на необхідність, бажаність, можливість дії (стану). Вони, як і фазові, теж виражають передусім граматичне значення, їх розглядають як один із засобів вираження суб'єктивно-модальних значень. У сферу модальних компонентів академічна граматика російської мови включає дієслова, короткі прикметники і предикативи, які своїми лексичними значеннями виражають можливість, бажання, необхідність, готовність і т. ін.
Серед допоміжних модальних дієслів та інших модальних компонентів виділяють:
• 1) форми зі значенням можливості чи неможливості дії: могти, вміти, встигнути та ін., наприклад: Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе (Леся Українка); Бона не могла його втратити (М. Коцюбинський); Не можуть душу зігрівати ті, що не палають, не горять (В. Симоненко); Не може при добрі той жить, хто хоче злу й добру служить (І. Франко);
• 2) модальні дієслова мати, мусити зі значенням повинності, наприклад: Ми мусили компенсувати той відчутний для суспільства вакуум, що утворився на місці забороненої літератури, і не завжди могли це зробити (Р. Іваничук); Я щось маю розпитати (Т. Шевченко); Спочатку я мав поїхати до санаторію відпочити (І. Цюпа);
• 3) модальні дієслова з різними відтінками волевиявлення (бажаності, готовності, згоди тощо): бажати, воліти, хотіти, мріяти, ждати, збиратися, надумати, вирішити, готуватися, намагатися, пробувати та ін., наприклад: Хто ж це додумався викопати отут криницю й отак посадити поруч горобину і калину? (І. Цюпа); Артем нарешті вирішив одружитися (Петро Панч); Пісню змагання уперту, дзвінку я хочу відбити у кожнім рядку, щоб буть українським поетом (Д. Павличко); Патрокл зовсім не силкувався влучати (Б. Грінченко);
• 4) форми зі значенням суб'єктивно-емоційної оцінки: любити, полюбити, боятися, наприклад: Усі любили послухати казку (М. Коцюбинський); Боявся тільки починати, бо мало була надії, що пощастить (Б. Грінченко);.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Складені присудки“ на сторінці 1. Приємного читання.
