Складні речення із сурядністю і підрядністю

Сучасна українська літературна мова

Такі речення завжди багатокомпонентні, бо для реалізації сурядного і підрядного зв'язку необхідно не менше трьох предикативних частин. Цю модель становлять речення з провідним сурядним і допоміжним підрядним зв'язками.

З огляду на синтаксичні засоби зв'язку між частинами і компонентами цих речень виділяють такі різновиди цих конструкцій:

• складні речення з сурядністю і звичайною підрядністю;

• складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю; -.

• складні речення з сурядністю і з підрядністю та сурядністю;

• складні речення з сурядністю і неоднорідною супідрядністю;

• складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю;

• складні речення з сурядністю і послідовною підрядністю;

• складні речення з сурядністю, однорідною супідрядністю і послідовною підрядністю;

• складні речення із сурядністю, неоднорідною супідрядністю І послідовною підрядністю;

• складні речення із сурядністю, подвійною супідрядністю і послідовною підрядністю.

У трьох останніх різновидах не взято до уваги ведучого різновиду підрядного . зв'язку, оскільки підрядний зв'язок внутрішній, хоча в таких структурах він часто ієрархічний. Різновиди підрядності можуть виявлятися як в одній частині, так і в різних частинах, тобто в таких випадках вони перебувають у неієрархічних відношеннях, тому неможливо визначити внутрішній ведучий зв'язок.

Складні речення з сурядністю і звичайною підрядністю.

Це найпоширеніший різновид, що переважно обмежується трьома-чотирма компонентами. Трикомпонентні речення складаються з двох частин, у яких завжди поєднуються просте і складнопідрядне речення, наприклад: Заглиблений у книг нових і давніх стоси, він слухав голоси з низин і з-понад хмар, і хоч хитався він, та мав високий дар гніт ненавидіти і люд любити босий (М. Рильський).

Поширеними є чотирикомпоиснтні речення, наприклад: Я тільки раз його на сцені бачив—титана, що зламали вже літа, — та молодим в очах він вирости, бо я таким в душі його відзначив (М. Рильський); Та й нараз відступив той неспокій, який хвилину тому обпік серце, і думки полинули, немов звільнені з клітки птиці (Ю. Мушкетик).

Класифікація складних речень із сурядним і підрядним зв'язками

Складними сполучниковими реченнями з різними видами зв'язку є конструкції, в яких одночасно наявні сурядний і підрядний зв'язки. Щодо статусу цих структур як окремої моделі ускладнених складних речень немає одностайності ні в зарубіжній, ні у вітчизняній лінгвістиці. Деякі мовознавці (І. Василенко, М. Симулик та ін.), досліджуючи сурядно-підрядні речення, обмежуються трикомпонентними структурами, тобто аналізують речення, в яких просте і складнопідрядне поєднуються між собою сполучником сурядності. Це є недоліком, оскільки в мовленні реалізується значна кількість таких складних речень з сурядністю і підрядністю, у яких, крім звичайного підпорядкування, наявні складніші різновиди підрядного зв'язку: супідрядність, послідовна підрядність, їхні комбінації.

Першим з українських лінгвістів почав досліджувати ці конструкції О. Вержбицький. Він поділяв їх на такі типи: конструкції, в яких підрядне речення пояснює одразу два чи кілька незалежних речень, пов'язаних між собою способом сурядності; конструкції, утворені сурядним поєднанням простого речення із складнопідрядним або навпаки; складнопідрядні речення, поєднані способом сурядності; три і більше речень, одні з яких є простими, а інші складнопідрядними, що поєднуються способом сурядності в одну складну конструкцію; конструкції, в яких наявний збіг сполучників сурядності і підрядності. І. Вихованець, аналізуючи складні речення з різними видами синтаксичного зв'язку, виділяє шість типів таких конструкцій, найпоширенішими з яких є саме су рядно-підрядні речення. З-поміж них він називає три варіанти поєднань предикативних частин: дві чи більше сурядні частини мають одну спільну для них підрядну частину; одна з сурядних частин поширюється підрядною частиною, а інші сурядні частини вживаються без підрядної частини; кожну із сурядних частин супроводжують підрядні частини. При цьому І. Вихованець наголошує, що завжди один із видів синтаксичного

Деякі вчені речення із сурядністю і підрядністю в окремий тип не виділяють, а розглядають як звичайні складносурядні речення. Підрядний компонентними кваліфікується як частина сурядного речення, береться до уваги лише перший, ло-гіко-граматичний, рівень членування і цілком ігнорується другий (третій, четвертий і т. д.) - структурний. Це стосується насамперед внутрішньої структури таких конструкцій - наявності предикативних центрів, яких у складних сурядно-підрядних реченнях завжди не менше трьох. Справді, на зовнішньому рівні членування сурядним зв'язком поєднуються дві частини, що можуть бути як простими, так і складними реченнями, однак на внутрішньому рівні членування у частинах, що становлять складнопідрядні речення, виділяють головні і підрядні компоненти, як і в будь-якому складнопідрядному реченні.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Складні речення із сурядністю і підрядністю“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю
  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту