Кожна мова володіє власним набором типів складів. Різною є будова складу: в одних мовах переважають відкриті і прикриті склади, в інших прикритих зовсім немає, по-різному проходить межа складу. Наприклад, у французькій мові межа складу, як правило, проходить після приголосного (ac-teur); у полінезійських мовах тільки відкриті склади (Ра-па-ну); в уральських і тюркських мовах на початку складу може бути тільки один приголосний; у дагестанських мовах у кінці складу допускаються тільки сполучення "сонорний + шумний"; у німецькій мові дзвінкі приголосні неможливі в кінці складу; в англійській, німецькій, французькій, румунській, чеській мовах два або три голосні тобто дифтонги і трифтонги, утворюють один склад і цим забезпечують їх фонетичну цілісність; у шведській мові склад характеризується компенсаторними відношеннями (зрівноважування) по довготі між голосними і кінцевоскладовими приголосними: за коротким голосним іде довгий приголосний, а за довгим голосним - короткий приголосний.
Отже, більшість мов виявляють фонологічні ознаки складу. В таких мовах звукові ланцюжки утворено співположенням складотворчих "квантів", які мають чітко виражену внутрішню структуру; складоподіл тут однозначний. (Квант — найменша можлива кількість, на яку може змінитися дискретна за своєю природою величина.)
До числа мов, у яких немає фонологічних ознак складу, належить сучасна українська мова. Звукові ланцюжки в українській мові ґрунтуються на акустично-артикуляційних критеріях: для кожного звука характерний певний ступінь сонорності, відносне зростання м'язової напруженості (За лінгвістичним словником).
Типи складів
Сполучення різних звуків у межах одного складу утворюють різні типи складів.
У мовознавстві заведено позначати голосний буквою v (англ. vocal - голосний), а приголосний — буквою с (англ. consonant - приголосний).
Якщо позначити голосний звук літерою v, або цифрою 0, а приголосний - літерою с, або цифрами 1,2 то можна побачити, який набір типів складів має українська мова.
Основні типи складів
Межа між складами
В українській мові межа між складами проходить:
Коли поєднуються голосний з голосним або голосний з одним приголосним, поділ слова на склади труднощів не викликає. Наприклад: Так ма-ло лю-дей, я-кі у-мі-ють гар-но ста-рі-ти (Р. Стіл).
Український складоподіл
У сучасному українському літературному мовленні складоподіл підпорядкований тенденції наростаючої звучності в межах складу, що зумовлює дію відкритого складу. У зв'язку з цим українські склади повинні закінчуватися голосними, вони, як най-гучніші, утворюють вершину складу.
Милозвучність нашої мови вимагає усунення груп приголосних у межах одного складу. Коли між складами виявляється збіг приголосних, то межа між складами повинна пройти так, щоб гучність звуків попереднього складу спадала, а наступного -зростала або повторювала гучність попереднього, тобто гучність ніби пульсує: "біль-шою-меншою" - "меншою-більшою" або однаковою силою звучання.
Позначимо гучність звуків цифрами: голосні (найгучніші) - 4, сонорні приголосні - З, шумні дзвінкі приголосні - 2, а глухі - 1. Наприклад, запишемо у схемі індекс гучності для слова дужка
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура складу“ на сторінці 1. Приємного читання.
