Суфікс - це значуща частина слова, що стоїть відразу після кореня і служить звичайно для творення слів. Своє словотвірне значення суфікс виражає тільки у зв'язку з кореневою морфемою. Наприклад, суфікси -ець, -ист, -іст утворюють назви осіб чоловічої статі за належністю до організації, партії, політичної чи наукової течії: партієць, ідеаліст. Але в поєднанні з коренями слів, що позначають дії або предмети, утворюють назви осіб за родом діяльності: шити - швець, таксі - таксист, піаніно -піаніст. Суфікси -от(а), -ість, -изн(а), -інь у поєднанні з коренями прикметників, які виражають ознаки або властивості предметів, утворюють назви абстрактних понять: доброта, відважність, крутизна, просторінь.
Суфікс видозмінює, уточнює лексичне значення кореня й одночасно граматично оформлює разом із закінченням передсуфіксальну частину і все слово, відносячи його до однієї із самостійних частин мови: слова трійка, казка, синька належать до іменників, бо їх корені (тр-и, каз-а-ти, син-ій) граматично оформлені іменниковим суфіксом -к- і закінченням жіночого роду називного відмінка однини -а. Видозміна кореневого значення в похідних словах поєднується з видозміною їх граматичного оформлення як іменників. Суфікси розподілені між частинами мови, закріплені за певними групами (словотвірними типами) слів у межах частини мови. Наприклад, суфікси -ар(-яр), -ич, -ець, -ин, чшн, -иц(я), -ниц(я), -ець, -тель, -к(а), -ист, -іст є засобами творення іменників, що позначають осіб за родом їхньої діяльності, фахом; -я-, -ав- (-яв-), -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк- засобами творення якісних прикметників; суфіксами -и-, -4-, -а-, -ва-, -ува-(-юва-) творяться дієслова; -о, -є, -чі - прислівники.
Окрему групу складають суфікси, що служать для творення форм слова, тобто виконують не словотвірну, а граматичну роль. При словотворенні суфікс уточнює речове значення кореня, внаслідок його приєднання з'являється нове слово: вітер-вітряний, правда - правдист. Коли утворюються форми одного і того самого слова, суфікс не видозмінює значення кореня. Наприклад, формотворчими є суфікси -ш-, -іш- у прикметниках для творення форм вищого і найвищого ступенів (тонкий — тонший -найтон-ший; червоний - червоніший - найчервоніший); у прислівниках для творення таких самих форм (вільно - вільніше - найвільніше); суфікси -уч-(-юч-), -ач-(-яч-), -л-, -н-(-ен-), -лі- у дієсловах для творення форм дієприкметників (ріжучий, висячий, запрілий, зведений, забутий)', -учи(-ючи), -ачи(-ячи), чий, -вши - для творення дієприслівників (їдучи, стоячи, принісши, пізнавши) та деякі інші, що служать для творення дієслівних форм (наприклад, недоконаного виду від доконаного: переказати — переказувати, відпрацювати — відпрацьовувати).
Примітка. Суфікс, як правило, стоїть перед закінченням. Після закінчення може стояти тільки постфікс -ся в дієсловах (училЩся, уч"іу|ся) та словотворчі морфеми, похідні від часток, що пишуться через дефіс (такий-от, якими-небудь. сідайте-но, зайдіть-бд).
Префікс
Префікс - це значуща частина слова, що стоїть перед коренем і служить звичайно для творення слів. Своє словотворче значення префікс виражає, приєднавшись до готового слова, тому похідне слово з префіксом завжди залишається в тій самій частині мови. Префікс надає похідному слову нового значення. Наприклад: весна -провесна, здоровий — прездоровий, просто — архіпросто, співати — проспівати, наспівати, переспівати.
Окремі префікси здатні виконувати роль творення форм одного і того самого слова і не вносять у його лексичне значення додаткових відтінків. Так, префікс най- служить для творення форми найвищого ступеня порівняння якісних прикметників і якісно-означальних прислівників: світліш — світліший — найсвітліший; безпечно - безпечніше - найбезпечніше.
У дієсловах приєднання префікса змінює лексичне значення і, як правило, змінює їх вид: могти — перемогти, стати - відстати, екзаменувати — переекзаменувати. Проте в гнізді однокореневих дієслів наявна видова пара, в якій безпрефіксне дієслово недоконаного виду, а з префіксом - доконаного виду і префікс не вносить зміни в лексичне значення: писати-написати, читати - прочитати, іти - прийти. Усі інші дієслова в межах зазначених споріднених дієслів (писати - записати, переписати, підписати..., читати - відчитати, підчитати, вичитати..., іти - відійти, зайти...) виконують словотворчу роль, видозмінюючи значення коренів.
Примітки. 1. Більшість префіксів похідні від прийменників. Вони закріпилися за дієсловами і виражають відношення дії просторової орієнтації - вгору, вниз, всередину, зовні (підвести, знизити, увійти, вибігти), напрямку руку і меж (відкривати, прибитися, перестрибнути), міри вияву або тривалості (походити, поснідати) і т. д.
• 2. Префікси можуть бути багатозначними, їх значення зумовлюється взаємодією з коренем слова. Наприклад, з дієсловами переміщення префікс при- означає наближення до певного пункту: приїхати, пригнати, приволокти, а з дієсловами активної дії на предмет він означає приєднання до чогось, накладання: приклеїти, примазати, приставити; префікс за- з різними дієсловами означає: раптову дію (закричати; застогнати), значне поширення (зарясніти, закущитися), рух усередину чогось (забрести, забігти) або ступінь вияву в часі (забігати, заходити, захапатися) тощо.
• 3. Префікси можуть вступати в синонімічні й омонімічні відношення. Наприклад: в українській мові синонімічними можуть виступати префікси: за-, уві- (зайти в кімнату -увійти в кімнату), зне-, обез- (знецінити - обезцінити). Синонімічні також деякі українські префікси та префікси іншомовного походження: міжнаціональний - інтернаціональний.
Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Суфікс“ на сторінці 1. Приємного читання.
