У процесі історичного розвитку мови первинний морфемний склад частини слів зазнав змін. Унаслідок порушення прямих співвідношень між первинним (непохідним) і похідним від нього словом може забутися давнє слово або втратитися мотивація похідного, що зумовлює зрощення морфем. Змінам у будові слова сприяють також чергування звуків, явища уподібнення і розподібнення приголосних, випадання окремих звуків або їх вставлення та ін.
Розрізняють такі зміни у морфемній будові слів: спрощення, ускладнення, перерозклад.
Спрощення - це зміна в будові слова, наслідком якої є втрата похідним словом здатності виділяти первісно наявну в ньому морфему. Наприклад, у словах сучасний, пагінець, посуд уже не виділяються префікси су-, па-, по-; вони зрослися з коренями. Так само іменники жир, мило, діло, вікно вже сприймаються як безсуфіксні слова, хоч у давні часи вони сприймалися як похідні, утворені суфіксами -д, -л-(о), -н-(о).
Ускладнення - це зміна в будові слова, внаслідок якої від кореня відділяється його частина як суфікс, і тим самим воно стає складнішим за будовою. Це трапляється зі словами іншомовного походження, при засвоєнні яких частина кореня у звуковому відношенні збігається з наявним в українській мові суфіксом. Наприклад, у засвоєних з німецької мови словах марка (der Mark) і зонтик (der Zondek) на українському фунті кореневий звук у слові марка і сполучення звуків ик у корені слова зонтик збіглися за звучанням з наявними в іменниках суфіксами -к- та -ик- (дужка, ручка, хвостик, ножик). Непохідні слова почали сприйматися як похідні, з'явилося слово зонт з обірваним коренем, що нагадує в українській мові утворення ніж - ножик, хвіст -хвостик. Тільки в Поданих вище прикладах усе відбулося навпаки: зонтик - зонт; єхидна (з грецької мови) - єхида.
Перерозклад - це зміна в будові слова, що виявляється в іншому, ніж було первісно, розподілі морфем. Наприклад, в іменниках сестра, земля та інших на -а(-я) у давнину в множині -а(-я) входив до основи як суфікс, а тепер приєднався до закінчення: сестрам, сестрами, сестрах; землям, землями, землях.
Спостерігаються також зміни на стику морфем у слові, що викликає труднощі в морфемному аналізі. Наприклад, у слові довгобразий зник другий кореневий о (довгообразий); у словах козацький, одеський суфікс -ськ- злився з кінцевим приголосним кореня.
Морфемний аналіз слова
Застосування морфемного аналізу допомагає розкрити внутрішню будову слова, виявити організацію значущих частин у ньому, з'ясувати значення кожної морфеми. Морфемний аналіз проводиться на основі зіставлення споріднених (однокореневих) слів. Це зіставлення допоможе знайти корінь слова як спільну частину споріднених слів.
Порядок морфемного аналізу
• 1. З'ясувати, до якої частини мови належить аналізоване слово та змінюване воно чи незмінюване.
• 2. У змінюваному слові визначити закінчення (або закінчення і суфікс, яким утворено форму слова, що аналізується).
• 3. Вказати, яке закінчення - фонетично виражене чи нульове - і які значення воно виражає.
• 4. Охарактеризувати основу за її подільністю: дорівнює кореню чи до її складу входить один або більше словотворчих суфіксів чи префіксів.
• 5. Виділити умовними позначками кожну морфему (основу, корінь, суфікс, префікс і закінчення).
• 6. Пояснити фонетичні зміни на стику морфем і в будові слова (якщо вони є).
Суфіксальний спосіб словотвору
Суфіксальний спосіб полягає в приєднанні до твірної основи словотворчого суфікса: сніг - сніг-ур, клен — клен-ов-ий, голос - голос-ува-ти.
Суфіксальним способом творяться іменники, прикметники, дієслова і прислівники. За кожною частиною мови закріплені певні суфікси, а приєднання їх до твірних основ підлягає правилам, що відображають мовну практику народу. Наприклад, при приєднанні суфікса -ин- до основи, яка закінчується звуками г, к або х, відбувається чергування г - ж, к - ч, х - ш: друг - дружина, дівка - дівчина, горох - горошина. Кінцевий -ск змінюється на шч(щ): віск - вощина. Суфікс разом із закінченням граматично оформлює не тільки основу, тобто залишає її в тій же частині мови чи переводить до іншої (стіл-стіл-ець, стіл - стол-ува-ти-ся), а й слово в цілому. Оформлене суфіксом і закінченням або тільки суфіксом без закінчення (у прислівнику), нове слово входить у якусь частину мови і дістає можливість виступати в усіх формах цієї частини мови. Наприклад, столуватися - дієслово, воно утворює форми усіх часів і способів, дієприслівник, а слово стілець має форму іменника чоловічого роду і відповідно змінюється за відмінками і числами.
Іменникові суфікси
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спрощення, ускладнення і перерозклад основ“ на сторінці 1. Приємного читання.
