Обставинами називаються другорядні члени речення, які характеризують дію, стан, процес або ознаку. Обставина має такі характерні вияви: а) є другорядним членом речення; б) виражає обставинні відношення; в) виражається прислівниками, дієприслівниками, прийменниково-іменниковими формами, інфінітивом; г) у реченні може займати різну позицію; г) пов'язується з головним словом підрядним зв'язком прилягання або керування; д) залежить найчастіше від дієслова і предикативного прислівника (слів категорії стану). Обставини відповідають на питання, зумовлювані їх значенням. За значенням обставини.поділяються на вісім груп:
• 1. Обставини способу дії характеризують спосіб чи якість дії або стану, ступінь виявлення ознаки, відповідають на питання як? яким способом?, наприклад: Розчинено навстежень усі двері (Д. Гуменна).
• 2. Обставини міри і ступеня характеризують дію, стан чи ознаку за ступенем чи мірою їх вияву і відповідають на питання якою мірою? скільки разів? наскільки?, наприклад: / я люблю восени по коліна ходити в листі (М. Стельмах).
• 3. Обставини місця означають місце дії, її напрям або вихідний пункт, відповідають на питання де? куди? звідки?, наприклад: Справа і зліва, і спереду стояли озера й озерця (А. Шиям).
• 4. Обставини часу характеризують дію, процес або стан за їх відношенням до певного часу, відповідають на питання коли? відколи? (з якого часу?) доки?, наприклад: Ввечері того дня й наступного їх приймали найповажніші люди в місті (В. Петров).
• 5. Обставини причини вказують на причину чи підставу дії, відповідають на питаннячому? від чого? через що? з якої п ри ч и н и?, наприклад: Брови й плечі його полізли високо вгору від здивування (О. Довженко).
• 6. Обставини мети вказують на мету дії, відповідають на питання дл я чого? нащо? з якою метою?, наприклад: Навмисне ми ніколи не шукали собі веселощів (С. Васильченко).
• 7. Обставини умови вказують на умову, за якої може відбуватися чи відбувається дія, відповідають на питання в якому випадку? за якої умови?, наприклад: При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний (Леся Українка).
• 8. Обставини допусту вказують на ознаку чи дію, що відбувається наперекір чомусь, відповідають на питання незважаючи на що?, наприклад: Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці (О. Гончар).
Обставини виражаються прислівниками, дієприслівниками та іменниками в непрямих відмінках.
Означення
Означенням називається другорядний член речення, що вказує на якусь із ознак інших членів речення, виражених словами з предметним значенням (синє небо, до дванадцятих років, половіючі жита, мої побратими).
Розрізняють означення узгоджені й неузгоджені.
Узгоджені означення виражаються прикметниками, дієприкметниками, порядковими та кількісними числівниками у непрямих відмінках, крім знахідного, і приєднуються до головних слів в означальних словосполученнях граматичним зв'язком узгодження (теплий рік, тепла весна, тепле літо). Наприклад: 1. Оксамитове поле безкрає переливами синіми грає (Д- Луценко). 2. Більше вір своїм очам, ніж чужим речам (Нар. творчість).
Не є узгодженими означеннями прикметники та їх еквіваленти, що є складовими фразеологічного чи стійкого синтаксичного словосполучення, наприклад: ахіллесова п ята, злий геній, лебедина пісня, драконівські закони, танталові муки. Кривий Ріг, Новий Буг, Рівненський державний гуманітарний університет, мовний апарат, геометричне місце точок і т. ін. Вони виконують роль єдиного члена речення.
Неузгоджсне означення приєднується до головного слова граматичним зв'язком керування, якщо воно виражене іменником, або прилягання, якщо означення виражене невідмінюваним словом; порівн.: поради (ч и ї ?) батька, шлях (який?) наліво. Наприклад: Шопена вальс... Ну хто не грав його І хто не слухав? (М. Рильський); Стала наближатися година рушати в дорогу (С. Васильченко); / ходить за їхнім криком бажання лягти і заснуть (В. Симоненко).
Неузгоджені означення виражаються:
• 1) формою родового відмінка керованого іменника, наприклад: Вікна школи горіли яскравими огнями (В. Козаченко); У цих садах, в сонатах солов "їв він чує тихі кроки браконьєра (Л. Костенко). При цьому часто використовуються присвійні займенники його, її, їх, наприклад: її хвилювання передається мені (С. Васильченко); Його хазяїн був, напевно, велетнем (Л. Костенко);
• 2) синтаксично неподільним словосполученням (дівчина з синіми очима, людина середнього віку, хлопець сильної волі), наприклад: Парубок літ двадцяти бігав за ним (Панас Мирний); В осінню ніч сорок п ятого року прощання лунали над Дніпром (О. Довженко); Поруч матері стояла дівчинка років шести (А. Шиян);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Обставина“ на сторінці 1. Приємного читання.
