Обставина

Сучасна українська літературна мова

Обставинами називаються другорядні члени речення, які характеризують дію, стан, процес або ознаку. Обставина має такі характерні вияви: а) є другорядним членом речення; б) виражає обставинні відношення; в) виражається прислівниками, дієприслівниками, прийменниково-іменниковими формами, інфінітивом; г) у реченні може займати різну позицію; г) пов'язується з головним словом підрядним зв'язком прилягання або керування; д) залежить найчастіше від дієслова і предикативного прислівника (слів категорії стану). Обставини відповідають на питання, зумовлювані їх значенням. За значенням обставини.поділяються на вісім груп:

• 1. Обставини способу дії характеризують спосіб чи якість дії або стану, ступінь виявлення ознаки, відповідають на питання як? яким способом?, наприклад: Розчинено навстежень усі двері (Д. Гуменна).

• 2. Обставини міри і ступеня характеризують дію, стан чи ознаку за ступенем чи мірою їх вияву і відповідають на питання якою мірою? скільки разів? наскільки?, наприклад: / я люблю восени по коліна ходити в листі (М. Стельмах).

• 3. Обставини місця означають місце дії, її напрям або вихідний пункт, відповідають на питання де? куди? звідки?, наприклад: Справа і зліва, і спереду стояли озера й озерця (А. Шиям).

• 4. Обставини часу характеризують дію, процес або стан за їх відношенням до певного часу, відповідають на питання коли? відколи? (з якого часу?) доки?, наприклад: Ввечері того дня й наступного їх приймали найповажніші люди в місті (В. Петров).

• 5. Обставини причини вказують на причину чи підставу дії, відповідають на питаннячому? від чого? через що? з якої п ри ч и н и?, наприклад: Брови й плечі його полізли високо вгору від здивування (О. Довженко).

• 6. Обставини мети вказують на мету дії, відповідають на питання дл я чого? нащо? з якою метою?, наприклад: Навмисне ми ніколи не шукали собі веселощів (С. Васильченко).

• 7. Обставини умови вказують на умову, за якої може відбуватися чи відбувається дія, відповідають на питання в якому випадку? за якої умови?, наприклад: При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний (Леся Українка).

• 8. Обставини допусту вказують на ознаку чи дію, що відбувається наперекір чомусь, відповідають на питання незважаючи на що?, наприклад: Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці (О. Гончар).

Обставини виражаються прислівниками, дієприслівниками та іменниками в непрямих відмінках.

Означення

Означенням називається другорядний член речення, що вказує на якусь із ознак інших членів речення, виражених словами з предметним значенням (синє небо, до дванадцятих років, половіючі жита, мої побратими).

Розрізняють означення узгоджені й неузгоджені.

Узгоджені означення виражаються прикметниками, дієприкметниками, порядковими та кількісними числівниками у непрямих відмінках, крім знахідного, і приєднуються до головних слів в означальних словосполученнях граматичним зв'язком узгодження (теплий рік, тепла весна, тепле літо). Наприклад: 1. Оксамитове поле безкрає переливами синіми грає (Д- Луценко). 2. Більше вір своїм очам, ніж чужим речам (Нар. творчість).

Не є узгодженими означеннями прикметники та їх еквіваленти, що є складовими фразеологічного чи стійкого синтаксичного словосполучення, наприклад: ахіллесова п ята, злий геній, лебедина пісня, драконівські закони, танталові муки. Кривий Ріг, Новий Буг, Рівненський державний гуманітарний університет, мовний апарат, геометричне місце точок і т. ін. Вони виконують роль єдиного члена речення.

Неузгоджсне означення приєднується до головного слова граматичним зв'язком керування, якщо воно виражене іменником, або прилягання, якщо означення виражене невідмінюваним словом; порівн.: поради (ч и ї ?) батька, шлях (який?) наліво. Наприклад: Шопена вальс... Ну хто не грав його І хто не слухав? (М. Рильський); Стала наближатися година рушати в дорогу (С. Васильченко); / ходить за їхнім криком бажання лягти і заснуть (В. Симоненко).

Неузгоджені означення виражаються:

• 1) формою родового відмінка керованого іменника, наприклад: Вікна школи горіли яскравими огнями (В. Козаченко); У цих садах, в сонатах солов "їв він чує тихі кроки браконьєра (Л. Костенко). При цьому часто використовуються присвійні займенники його, її, їх, наприклад: її хвилювання передається мені (С. Васильченко); Його хазяїн був, напевно, велетнем (Л. Костенко);

• 2) синтаксично неподільним словосполученням (дівчина з синіми очима, людина середнього віку, хлопець сильної волі), наприклад: Парубок літ двадцяти бігав за ним (Панас Мирний); В осінню ніч сорок п ятого року прощання лунали над Дніпром (О. Довженко); Поруч матері стояла дівчинка років шести (А. Шиян);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Обставина“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина
  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту