Складнопідрядні багатокомпонентні речення

Сучасна українська літературна мова

Речення з неоднорідною супідрядністю і послідовною підрядністю. Визначальним у них є зв'язок неоднорідної супідрядності. До цих конструкцій належать:

• 1. Чотирикомпонентні структури, в яких абсолютно незалежній головній частині підпорядковані два підрядні компоненти, один з яких являє собою підрядне першого ступеня, і від нього залежить підрядне другого ступеня, наприклад: Хлопчик почервонів від того, що раптом ставу центрі уваги, хоч до кінця ще й не збагнув, чим це він так зацікавив клас (І. Цюпа); Але те, що він не розповів їй про свою зустріч з Марією, доводило її до такого відчаю, що вона, залишившись на самоті,.нагадувала горлицю, котра, заплутавшись у тенетах, борсається, б ється, ранить себе і ніяк не може вирватись (Яків Баш).

• 2. П'ятикомпонентні структури з двома ланками послідовного підпорядкування, наприклад: Щоб показати, на що я здатний, я враз так заверещав на горобців, що вони знялися живою хмаркою і кудись полетіли, аби тільки не чути мого кувікання, гавкання, та ще й свисту (Петро Панч). Рідше використовуються структури з одною ланкою триступеневого послідовного підпорядкування, наприклад:. Все тут виважено і прилаштовано так, щоб "дашник" не минав свого двору, бо здавна запримітив дід, що справжній дачник шукає оселю старезну, глиняну, допотопну, аби тільки був двір зелений та поближче до води (М. Чабанівський).

• 3. П'ятикомпонентні структури, в яких неоднорідні супідрядні становлять дві ланки неоднорідної супідрядності, перша з яких залежить безпосередньо від абсолютно незалежного головного речення, а друга - від одного із супідпорядкованих підрядних першої ланки, утворюючи разом з ним конструкцію з неоднорідною супідрядністю, наприклад: По закінченні війни на тому місці, де стояла хата, Наддачини знайшли тільки кучугуру глини, бо й те, що залишилося од ворожих снарядів, було розібрано й спалено солдатами, які боронили Севастополь у неймовірно тяжких умовах (В. Канівець).

• 4. П'ятикомпонентні конструкції, в яких від головної частини залежить три неоднорідні супідрядні компоненти, один з яких має залежне підрядне, що утворює ланку послідовного підпорядкування, наприклад: То підходив до матері, яка вже встигла помити ложки після обіду і приготувати все необхідне на полудень в полі, то чіплявся до Христі, яка, на його думку, "поралась як сонна", то виходив на подвір 'я, щоб подивитись, як батько з Карпом лагодять воза (А. Іщук)..

У цій моделі порядок компонентів може бути різним. Найпоширенішими є речення, в яких головне перебуває в оточенні підрядних або на початку всієї конструкції, розриваючись при цьому підрядними. Часто трапляються конструкції, у яких спочатку розміщене головне, а за ним - підрядні.

У наведених вище конструкціях наявні всі типи семантико-синтаксичних відношень, властиві реченням з неоднорідною супідрядністю та реченням із послідовною підрядністю. Вони по-різному комбінуються.

Речення з послідовною підрядністю і неоднорідною супідрядністю

Ведучим у них є зв'язок послідовного підпорядкування, а допоміжним - неоднорідна супідрядність.

У межах цієї моделі виокремлюють:

• 1. Конструкції з чотирьох компонентів, які є основною формою реалізації моделі, наприклад: Це, мабуть, тому, що, проходячи щойно повз будинок з червоним прапорцем, де містився штаб дивізії, ми бачили спокійні, без тіні турботи обличчя офіцерів і зв'язкових, які не поспішаючи виходили й заходили до штабу (І. Багмут). Іноді такі підрядні виносяться за межі абсолютно незалежного головного речення, наприклад: Це вже був певний вихід. Бо відходячи з боєм до самого заводу, як думали, і не дати зім 'яти себе, за цих умов, що склались, було неможливо (А. Головко).

• 2. П'ятикомпонентні конструкції, наприклад: Спробуйте підібрати ключ до чоловіка, який говорить щоразу заплющуючись, не звертаючи уваги ні на нетерплячість голови комісії, якому вперше доводиться мати справу з подібним оратором, ні на свого головного, щоб уважно дослухатися до кожного його слова, ще раз марно спробувати щось там збагнути (П. Загребельний).

Деколи трапляються конструкції, ускладнені вставленими реченнями, що являють собою об'ємні структури. Порівняймо: Він заявив (щоправда, цього разу не для преси, не для широких мас, а тільки в межах нашого цеху, де він міг заявляти досить вільно майже все, що хотів), що не може допустити, аби кращого виробничника, гордість заводу, прапор, маяк, ідеал, до якого мають прагнути всі (так він називав Чемериса, і всі ми, власне, й не мали нічого проти), щоб, отже, такого чоловіка через якусь там тріщину в трубі, тріщинку невидиму, майже не існуючу могли знецінити, вибити з його трудового ритму, чим, отже, загальмується важливий державний процес по освоєнню нової техніки (П. Загребельний).

Неоднорідні супідрядні в цих структурах завжди є підрядними другого (третього і т. д.) ступеня, чим зумовлений і порядок розміщення компонентів, що є в цій моделі диференційною ознакою: в абсолютній більшості конструкцій модель починається абсолютно незалежною головною частиною. У чотирикомпонентних структурах неоднорідні супідрядні завжди залежать від підрядного першого ступеня, будучи підрядними другого ступеня. У п'яти компонентних вони можуть залежати від підрядних першого і другого ступенів, реалізуючись у більшій кількості варіантів порівняно з чотирикомлонентними.

У цій моделі часто наявний збіг двох підрядних сполучників, наприклад: Я заздалегідь знаю, що, навіть як я землю гризтиму, ви мені не повірите, що ленінградки ні в трамваях, ні в автобусах, ні в тролейбусах не штовхаються (Остап Вишня); Першим її свідомим порухом було те, що,' коли той попросив заспокоїти Гілю, послухалася його, хоч і не відгукнулася словом (П. Гуріненко).

Семантико-синтаксичні відношення комбінуються по-різному, як і в реченнях з неоднорідною супідрядністю і послідовною підрядністю.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Складнопідрядні багатокомпонентні речення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення
  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту