Вигук

Сучасна українська літературна мова


Загальне поняття про вигук


Вигук - частина мови, яка служить для безпосереднього вираження емоцій, почуттів і волі людини.

Вигуки посідають проміжне місце між самостійними і службовими словами. Це незмінювані слова, які не виступають членами речення. Але на місці самостійного слова вигук набуває конкретного значення і виконує синтаксичну роль того слова, яке замінює. Наприклад: Протягли своє "ку-ку-рі-ку" горлаті півні (Панас Мирний) - в ролі додатка; А качка ках-ках - у ролі присудка. Вигуки можуть заступати ціле речення: [Наташа:] - Охі Ох!.. Боже мій! (І. Карпенко-Карий).

Що виражаєПочуття і волю (безпосередньо виявлені)
Морфологічні ознакиНезмінювані слова. Непохідні і похідні від дієслів, іменників, сполучень слів
СинтаксичнаСлужать засобом вираження оклику, спонукання і т. ін.
рольВідділяються від членів речення комою або знаком оклику. Можуть
замінювати речення із значенням здивування, захоплення, заклику і
т. ін. Вживаючись замість самостійного слова, можуть бути
будь-яким членом речення


Групи вигуків за значенням


Розрізняють три групи вигуків.

• 1. Вигуки, що виражають емоції: страх, невдоволення, іронію, подив і т. д.: о, ой, ах, ай, ех, тьху, овва та ін. Наприклад: Ох, і щука ж була! Ех, і щука... (М. Стельмах); Ух ти! Як зуби вишкірив (М. Стельмах); Ой, рятуйте, задавить супоня (І. Карпенко-Карий); Русалка: Овва! А батько мій їх всіх потопить (Леся Українка).

• 2. Вигуки, що виражають волевиявлення, спонукання до дії: агей, гей, гов, агов, на, нате, стоп, марш, тпру, цабе. Наприклад: Та цитьте, чортові сороки! -Юпітер грізно закричав (І. Котляревський); Агов! Чи чуєш? Щось тріщить у лісі! (І. Франко); - Марш мені зараз малину рвати! (М. Коцюбинський). — Ану, стоп! -Віталій нахилився до водія, торкнув його за плече (О. Гончар).

• 3. Вигуки, що виражають етикет — вітання, подяку, побажання, вибачення тощо: добрий день (добридень), доброго ранку, на добраніч, прощайте, дай боже, боже поможи, на здоров'я, спасибі, хай йому грець" Наприклад: Добрий вечір, люди добрі (М. Коцюбинський); [Старшина] - А нехай їй біс, тій Парасці (І. Карпенко-Карий).

• 4. Звуконаслідувальні слова: гав-гав, кахи-кахи, ку-ку-рі-ку, тьох-тьох, кап-кап. Наприклад: - кахи! Кожум яка жахнувся, а дванадцять кож тільки трісь, трісь! (Нар. творчість); Що рибка смик - то серце тьох! Серденько щось Рибалочці віщує (С. Гулак-Артемовський); А з степу, з далини, як відгук: — Му-уі (А. Головко).

У реченні після вигуків першої групи ставиться кома, а при підвищеній інтонації-знак оклику; всередині речення такий вигук виділяється комами з обох боків: Ту смертну дорогу багрову йому не забути, о, ні! (В. Сосюра).

Вигукового значення можуть набувати самостійні слова:

Лиха година! Такого піджака загубити (О. Довженко).

Прощай, світе, прощай, земле, неприязний краю! (Т. Шевченко).


Ознаки вигуків


Зважаючи на те, що вигуки по своїй суті належать до емоційної мови, багато лінгвістів виносили їх за межі морфології, не вважали частиною мови. Так, К. Аксаков навіть не визнавав вигуки за слова, вважаючи їх викриками, які показують неви-значений стан болю, жаху, радості і т. д. Ф. Буслаєв включає вигуки до числа частин мови, але цілком слушно вважає, що вони становлять окремий розряд слів. Такого погляду дотримуються й сучасні українські лінгводидакти.

Вигуки звичайно членами речення не бувають. Вони не змінюються.

Проведіть спостереження:

Простежте, як вигуки і звуконаслідувальні слова виділяються у вимові й на письмі.

Протягли своє "ку-ку-рі-ку" горласті півні (Панас Мирний). Тью-і, ті-і-і... Ні, зовсім не так. Трйю-тіх-тіх... (М. Коцюбинський). Як увійдем у волячо-коро-в'ячо-овечу половину, так саме тобі: Му-у-у! Бе-е-е! Ме-е-е! (Остап Вишня). Гов, Лукашу, гов, го-го-го-го! А де ти? (Леся Українка). Які зустрічі, які прощання за Дніпром та Бугом!- Здрастуйте!- Прощавайте! (О. Довженко).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вигук“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук
  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту