Розділові знаки між однорідними членами речення

Сучасна українська літературна мова

Між однорідними членами речення ставиться кома:

• 1) якщо однорідні члени поєднуються безсполучниковим зв'язком: Стояла тиха, тепла, красива ніч (Яків Баш);

• 2) якщо однорідні члени поєднуються протиставними сполучниками: Було тісно, зате тепло (М. Шсремст); Назвав би я голубкою, так долі не маю (Л. Забашта);

• 3) якщо однорідні члени з'єднані повторюваними сполучниками: Не страшна тобі ані посуха, ані дощ (М. Коцюбинський);

• 4) якщо частина однорідних членів поєднана без сполучників, а частина вживається із повторюваними сполучниками: Тягнуться до сонця і квітки, і трави, віти кучеряві, гори голубі (В. Сосюра);

• 5) якщо однорідні члени з'єднані сполучниками попарно, то кома ставиться між парами: Воля душі і слова, думки й емоції (Ю. Покальчук);

• 6) якщо однорідні члени з'єднані парними сполучниками як..., так; хоч..*, але; не тільки..., а й; як..., то; не так.. ., як, кома ставиться перед другою частиною парного сполучника: У Калини таГорпини як не свадьба, то родини (Нар. творчість).

Між однорідними членами речення кома не ставиться:

• 1) якщо сполучник і, що повторюється, з'єднує пари однорідних членів, які відповідають на різні питання і є різними членами речення: Я знав міста, ліси і гори і в морі бачив кораблі (А. Малишко);

• 2) якщо єднальні чи розділові сполучники не повторюються, з'єднують тільки два однорідні члени: У темряві густій, тяжкій і рівній прокинувсь я (М. Рильський);

• 3) якщо два однорідні члени (з протилежним значенням), з'єднані повторюваними сполучниками і, ні, утворюють один суцільний вираз: ні те ні се, ні туди ні сюди, ні дати ні взяти, і сміх Ігоре. Наприклад: А потім і щастя Ігоре обірвались так раптово (Леся Українка).

Увага! Якщо однорідні члени дуже поширені і мають свої розділові знаки, то між ними може ставитися крапка з комою: Привіт тобі, зелена Буковино; Твоїм хорошим горам і гаям; Твоїм одважним, дорогим синам! (В. Самійленко).

Узагальнювальні слова при однорідних членах речення

Ряди однорідних членів, поєднаних перелічувальною інтонацією, єднальними чи розділовими сполучниками, можуть мати при собі узагальнювальні слова. Узагальнювальні слова виражають загальне значення однорідних членів і відносяться до них як родове поняття до видового. Відповідно узагальнювальне слово здебільшого виконує ту ж синтаксичну роль, що й однорідні члени речення. Наприклад, у реченні Все знайоме і рідне до болю в душі: і криниця в саду, і червона калина (М. Луків) узагальнювальне слово (займенник все) й однорідні члени (криниця і калина) виконують роль підметів; у реченні Чи влітку, чи в осінню негоду, чи в найлютішу зимову заметіль - завжди до нього могли постукати (О. Гончар) узагальнювальне слово завжди й однорідні члени (влітку, в негоду, в заметіль) виконують роль обставин часу, пов'язаних із присудком (могли постукати).

У ролі узагальню вальних слів можуть вживатися слова різних частин мови, однак найчастіше - займенники: весь, усе, усі, ніхто, ніщо та ін.; прислівники займенникового походження: усюди, звідусіль, скрізь, завжди, ніколи; дієслова: робити, працювати, мітингувати та ін.; словосполучення: кожного разу, в усіх кінцях, ні в жодному разі, одним словом та ін. Наприклад: Тиша була наповнена всякими звуками: і дзвінкою піснею жайворонка, і дзижчанням польових мух, і тихим мелодійним шелестом стиглого жита (М. Коцюбинський).

Узагальнювальні слова можуть стояти перед однорідними членами або після них, наприклад: Усе: добре слово, добрі діла, гарні вчинки, — одним словом, людяність і благородство душі не можуть бути показними (3 журн.); На річці, в лісі, на полі -усюди німо, тихо (П. Тичина).

Розділові знаки в реченні з узагальнювальним словом

Розділові знаки в реченні з узагальнювальним словом


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділові знаки між однорідними членами речення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення
  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту