Між однорідними членами речення ставиться кома:
• 1) якщо однорідні члени поєднуються безсполучниковим зв'язком: Стояла тиха, тепла, красива ніч (Яків Баш);
• 2) якщо однорідні члени поєднуються протиставними сполучниками: Було тісно, зате тепло (М. Шсремст); Назвав би я голубкою, так долі не маю (Л. Забашта);
• 3) якщо однорідні члени з'єднані повторюваними сполучниками: Не страшна тобі ані посуха, ані дощ (М. Коцюбинський);
• 4) якщо частина однорідних членів поєднана без сполучників, а частина вживається із повторюваними сполучниками: Тягнуться до сонця і квітки, і трави, віти кучеряві, гори голубі (В. Сосюра);
• 5) якщо однорідні члени з'єднані сполучниками попарно, то кома ставиться між парами: Воля душі і слова, думки й емоції (Ю. Покальчук);
• 6) якщо однорідні члени з'єднані парними сполучниками як..., так; хоч..*, але; не тільки..., а й; як..., то; не так.. ., як, кома ставиться перед другою частиною парного сполучника: У Калини таГорпини як не свадьба, то родини (Нар. творчість).
Між однорідними членами речення кома не ставиться:
• 1) якщо сполучник і, що повторюється, з'єднує пари однорідних членів, які відповідають на різні питання і є різними членами речення: Я знав міста, ліси і гори і в морі бачив кораблі (А. Малишко);
• 2) якщо єднальні чи розділові сполучники не повторюються, з'єднують тільки два однорідні члени: У темряві густій, тяжкій і рівній прокинувсь я (М. Рильський);
• 3) якщо два однорідні члени (з протилежним значенням), з'єднані повторюваними сполучниками і, ні, утворюють один суцільний вираз: ні те ні се, ні туди ні сюди, ні дати ні взяти, і сміх Ігоре. Наприклад: А потім і щастя Ігоре обірвались так раптово (Леся Українка).
Увага! Якщо однорідні члени дуже поширені і мають свої розділові знаки, то між ними може ставитися крапка з комою: Привіт тобі, зелена Буковино; Твоїм хорошим горам і гаям; Твоїм одважним, дорогим синам! (В. Самійленко).
Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
Ряди однорідних членів, поєднаних перелічувальною інтонацією, єднальними чи розділовими сполучниками, можуть мати при собі узагальнювальні слова. Узагальнювальні слова виражають загальне значення однорідних членів і відносяться до них як родове поняття до видового. Відповідно узагальнювальне слово здебільшого виконує ту ж синтаксичну роль, що й однорідні члени речення. Наприклад, у реченні Все знайоме і рідне до болю в душі: і криниця в саду, і червона калина (М. Луків) узагальнювальне слово (займенник все) й однорідні члени (криниця і калина) виконують роль підметів; у реченні Чи влітку, чи в осінню негоду, чи в найлютішу зимову заметіль - завжди до нього могли постукати (О. Гончар) узагальнювальне слово завжди й однорідні члени (влітку, в негоду, в заметіль) виконують роль обставин часу, пов'язаних із присудком (могли постукати).
У ролі узагальню вальних слів можуть вживатися слова різних частин мови, однак найчастіше - займенники: весь, усе, усі, ніхто, ніщо та ін.; прислівники займенникового походження: усюди, звідусіль, скрізь, завжди, ніколи; дієслова: робити, працювати, мітингувати та ін.; словосполучення: кожного разу, в усіх кінцях, ні в жодному разі, одним словом та ін. Наприклад: Тиша була наповнена всякими звуками: і дзвінкою піснею жайворонка, і дзижчанням польових мух, і тихим мелодійним шелестом стиглого жита (М. Коцюбинський).
Узагальнювальні слова можуть стояти перед однорідними членами або після них, наприклад: Усе: добре слово, добрі діла, гарні вчинки, — одним словом, людяність і благородство душі не можуть бути показними (3 журн.); На річці, в лісі, на полі -усюди німо, тихо (П. Тичина).
Розділові знаки в реченні з узагальнювальним словом
Речення з відокремленими другорядними членами
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділові знаки між однорідними членами речення“ на сторінці 1. Приємного читання.
