Контекстуальні неповні речення - це такі структури, в яких пропущений член (члени) визначається з контексту, переважно з попереднього речення. Найчастіше це речення з неназваним підметом: Був козак Самійло. Ховала губи від поцілунку, хоч знала, що поцілує, втікала від Самійла через кладку, хоч знала, що не втече, боролася з козаком у п'янкому полину, хоч знала, що не оборониться, і народила йому двох соколят - синів... (Р. Іваничук); Крючковський взагалі відзначався відважністю, тому й був уже тринадцять разів поранений (Петро Панч); Погода змінилась, настала посуха, земля висохла так, що під ногами дзвеніла (М. Коцюбинський).
Часто в неповних двоскладних реченнях пропущений присудок, наприклад: Придибав він і тепер. За ним - другі, треті (Панас Мирний); Мріють бори за борами, очерети за очеретами, в густий туман сповивані, дрімотами пов'язані, білими снігами глибоко завіяні (С. Васильченко).
У неповних двоскладних і односкладних реченнях за наявності головних членів можуть бути відсутні другорядні члени, наприклад: Подавай заяву. Садовенко вже подав (І. Рябокляч); В одній кишені смеркає, а в другій світає (Нар. творчість).
Нерідко одночасно пропущені головні і другорядні члени в двоскладних та односкладних реченнях, наприклад: На другий день я мав, гуляючи, купити струни для гітари. На третій - мазь для черевиків (Петро Панч); Тиша й темрява навкруги зненацька розкололися й спалахнули. Тоді ще раз (Ю. Смолич).
Ситуативні неповні речення
У структурах ситуативних неповних речень пропущений член (головний чи другорядний) не вживається з огляду на ситуацію мовлення, з якої він зрозумілий. Наприклад, у процесі спілкування двох чи більше осіб часто не називаються зрозумілі для мовців речі, наприклад: Потримай (портфель); Покажи (книгу); Візьми (яблуко); Принеси (стільця). Часто ці речення використовуються в конструкціях із прямою мовою, наприклад: За тиждень усе село знало вже нового вчителя. Сільська молодь марила ним, а поважні чоловіки казали:
- Молодий іще трохи, та нічого (С. Васильченко).
Найширшою сферою використання ситуативних неповних речень є діалогічне мовлення, в якому (особливо в репліках-відповідях) пропущені головні і другорядні члени, нерідко одночасно. В такому разі неповне речення являє собою рему, наприклад:
• Як тебе звуть? - зумисне спитав Дашкович.
• Лук'ян Павличок, - сміливо сказав молодий (І. Нечуй-Левицький).
• Хто цей? - підступаючи до Ольги, він кивнув у куток на Кочубея.
• Брат, — відповіла вона рівним голосом (О. Гончар).
Еліптичні речення
Еліптичні речення - це структури, в яких неназваний член не визначається з контексту та обстановки мовлення, а зумовлюється структурою та семантикою самого речення. Найчастіше пропущеним є присудок двоскладного чи головний член односкладного речення, який установлюється лише приблизно.
Хоча еліптичні речення розглядають як різновид неповних, вони є структурами, відмінними від власне неповних речень (контекстуальних і ситуативних), які і структурно, і семантично неповні, їх специфіка полягає в тому, що вони семантично повні, а структурно - неповні. Тому дехто з учених трактує їх як самостійні речення окремого типу, особливістю структури яких є відсутність дієслівного присудка, що не встановлюється з контексту. Проте цей присудок бере участь у формуванні будови речень цього тилу, оскільки в них наявні члени групи присудка. Саме внутрішня будова еліптичного речення зумовлює появу цих структур, тимчасом як контексті ситуація не відіграють ніякої ролі в їх утворенні. Так, у двоскладному реченні Для нього, для Баглая-молодшого, тут епіцентр життя (О. Гончар) не вжитий присудок, що засвідчується наявністю обставини тут, який може бути заміщений дієсловами міститься, перебуває, є. Водночас за інформативною семантикою це речення повне.
Еліптичні речення є типовими конструкціями в розмовних стилях мови, на чому наголошують дослідники П. Дудик, А. Загнітко, М. Каранська та ін. Ці речення вирізняються з-поміж інших своєю синтаксичною будовою, можливістю синонімічного заміщення неназваних членів. Важливу роль у них відіграють другорядні члени (обставини і додатки), завдяки яким можливий еліпсис члена речення чи його частини.
Учені виокремлюють кілька різновидів неповних еліптичних речень:
• 1) з еліпсисом присудка (головного члена односкладного речення) зі значенням дієслова руху, переміщення в просторі. За структурою такі речення переважно поєднують препозитивну чи постпозитивну обставину з підметом, постпозитивний додаток з підметом, наприклад: А москалі їй назустріч, як один, верхами (Т. Шевченко); Так мати мерщій до хазяїна мене, в село одно (А. Тесленко); А біля школи тим часом ще танці (О. Гончар). Деколи у простому і складному реченнях не називається кілька присудків зі значенням руху, наприклад: Він поза ставом, я - поза ним, він -уліщинку і зник (С. Васильченко);
• 2) з еліпсисом присудка (головного члена односкладного речення), Що виражає просьбу, наказ, побажання, привітання, подяку, запитання тощо. Такі структури лаконічні, часто використовуються в розмовному мовленні, здебільшого емоційно забарвлені, наприклад: - У чорну їх! - рішив старшина (Панас Мирний); - 3 празником тебе, — тремтить сумовито несміле слово (А. Тесленко); - Вогонь на мене!.. - кричав Орлюк (О. Довженко);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Контекстуальні неповні речення“ на сторінці 1. Приємного читання.
