Звертання в реченні

Сучасна українська літературна мова

Із семантичного погляду у функції звертання можуть виступати іменники та суб-стантивовані частини мови в прямому й переносному значенні, що означають:

• 1) прізвища, імена, по батькові, псевдоніми і прізвиська людей, наприклад: -Ти ще не заснула, Соломіє? - стиха обізвався Остап (М. Коцюбинський); - Запам ятайце місце, Євгене, - сказав Брянський (О. Гончар); Грай, Марку, грай! (Л. Костенко);

• 2) назви людей за їх родинними стосунками, наприклад: Яй так боюсь, мамочко, що моє лихо відіб 'ється на твоїх і без того неміцних нервах (Леся Українка); Ну, сину, як маєш охоту, то я тебе в школу віддам? (М. Коцюбинський);

• 3) соціальне становище, класову чи станову належність, посаду, звання, титул тощо, наприклад: - Жартуєте, пане гетьмане? (М. Грушевський); -Де твоя шинель, сержанте? (О. Гончар); Вітаю тебе, мій добрий, мій єдиний друже (Т. Шевченко);

• 4) професію, спеціальність особи, наприклад: - Дядьку лікар, мені вже не буде боляче? (Ю. Яновський); Добре, учителю, що ти небокраї підняв нам людського стремління (М. Вінграновський);

• 5) національність особи, місце її мешкання, наприклад: Слов'яни любі, й ви, усі народи! Борітесь, стійте за своїсвободи (П. Тичина); Татарине, татарине, чого ти тут прийшов? (Історична пісня);

• 6) назви різних частин тіла, наприклад: Умри, душе, розбийсь, холодне серце, так жить не варт! (Леся Українка); О кучері ясні і очі Беатріче, чого ж вив тьмі моїй неясні і смутні? (В. Сосюра);

• 7) назви демонологічних та міфічних істот, наприклад: О страднику великий Прометею, тобі я заздрю; Ти хіба ніколи не плакала. Русалонько?; Геть, сатано! (Із тв. Лесі Українки);

• 8) назви тварин і птахів та їх клички, наприклад: Спасибі тобі, мій голубе, що хоч ти мене не забуваєш... (Т. Шевченко); Гей, соб, сивий, соб, моругий, соб! -підбадьорив він воликів, налягаючи щиро на плуга (М. Коцюбинський); Вовчики-братики, здоровенькі були!.. (Остап Вишня);

• 9) назви рослинного світу, наприклад: Гей, дубоньку, чи будеш ти стояти, як сива голова моя схитнеться? (Леся Українка); Не кури, зажурена тополе, над розгоном огненних доріг... (В. Сосюра);

• 10) назви природних явищ, наприклад: Зоре моя вечірняя, зійди над гораю (Т. Шевченко); Радійте, гори в синій піднебесності! Радійте, ріки й давнії ліси! (П. Тичина);

• 11) географічні назви (сюди також належать слова земля, край, батьківщина, вітчизна, країна, держава), наприклад: Україно, моя сердечна пене! Не лай мене, стражденна, незабута... (І. Франко); Ні, я себе не можу уявить без тебе, Дніпре, як і без тополі, що в серці моїм змалку тополить (М. Вінграновський); Кохана стороно моя! Далекий рідний краю! Щораз згадаю я тебе, то й казку сю згадаю (Леся Українка);

• 12) абстрактні поняття (моральні якості, переживання, психічний стан, почуття тощо), наприклад: 3 кожної там чути хати: справедливосте, -о, де ти? (П. Тичина); Гей ти, доле моя, хоч тепер обізвись! (В. Сосюра); Прощай, небесна доле моя вбога! Прощай, печаль і роздуми сумнії (М. Вінграновський);

• 13) збірність, сукупність когось (чогось), наприклад: Годі вам, гурт ворогів і прихил ьних, маршслова промовчять (Леся Українка); Товариство, яке мені діло, чия перший поет чи останній? (П. Тичина);

• 14) загальновідомі поняття культури і мистецтва, наприклад: Лунайте ж, оркестри, грими, барабан, бо крок наш і дух наш міцніє! (В. Сосюра).

Звертання функціонують у різних за метою висловлювання реченнях, при цьому найвиразніше їх особливості виявляються в спонукальних реченнях з дієслівними присудками у формі наказового способу, наприклад: Прощай, любов, і зненависть, і горе! Прощайте, думи! Щастя і жалі! (М. Вінграновський); Мовчи, любов! Мовчіть, буремні долі! (М. Вінграновський); / все ж не обминайте, люди, осінньої журливої краси падолисту (І. Цюпа). У цих реченнях спонукання, наказ, прохання тощо стосуються адресата (особи, будь-якої істоти, персоніфікованого предмета), назва якого виражена кличним відмінком.

Часто вживаються звертання у власне питальних реченнях, що близькі до спонукальних, наприклад: Де ти, Соломіє? (М. Коцюбинський); Куди ж мене зовеш, брунатна бджілко? (В. Стус).

У розповідних реченнях за допомогою звертання мовець привертає увагу адресата до висловлюваного, наприклад: - От, доню, сватає тебе Грицько Пісченко (М. Гру-шевський); Це, Земле, ти кричиш у глибині... (М. Вінграновський).

Відображаючи емоційно-вольову сферу мовця, звертання поєднують дві функції: апелятивну та експресивну. Апелятивна функція виявляється в офіційному спілкуванні. У художньому і розмовно-побутовому мовленні звертання виражає не лише звернення до адресата, а й ставлення з боку мовця до нього, наприклад; Остався я, та не сиротою, а з тобою, молодою, раю мій, покою, моя зоре досвітняя, єдиная думо пречистая! (Т. Шевченко).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Звертання в реченні“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні
  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту