У різні історичні епохи, взаємодіючи, мови взаємозбагачувалися. В українській мові 15 відсотків слів, запозичених з інших мов. Мовознавці поділяють їх на дві групи:
• 1) запозичення із слов'янських мов;
• 2) запозичення з неслов'янських мов.
У першій групі виділяють старослов'янські, польські, чеські і російські запозичення. До найдавніших належать запозичення із старослов'янської мови, яка була літературно-писемною у слов'ян у Х-ХІ ст. Сформувалася вона на основі македонського (солунського) діалекту староболгарської мови, увібрала в себе елементи з інших старослов'янських мов того періоду.
Кількість лексичних старослов'янізмів в українській мові надзвичайно мала, їх можна розпізнати за фонетичними, морфологічними і семантико-стилістичними ознаками.
Фонетичні особливості такі:
• 1) неповноголосся ра, ла, ре, ле: врата, брег, влага;
• 2) сполучення ра на початку слова: раб;
• 3) сполучення жд: вождь;
• 4) [йе] на початку слова: єдність. Морфологічні ознаки:
• 1) суфікси іменників -язнь, -тель, -eme-, -ин-, -те-, -тай: приязнь, мислитель, гординя, битва, глашатай, благоденствіє;
• 2) дієприкметникові суфікси -ащ-, -уЩ-, -м-: роботящий, невсипущий, знайомий;
• 3) префікси воз-, пред-, пре-, со~: возз'єднати, предтеча, премудрий, соблаговолити;
• 4) характерні для старослов'янської мови перші частини складних слів благо-, бого-, добро-, зло-, жертво-, єдино-, благодать, богобоязний, доброчесний, злорадство, жертвоприношення, єдиноборство.
Семантико-стилістичні особливості старослов'янізмів полягають у тому, що вони зберегли відтінок урочистості і належать до сфери книжних слів: град, храм, глас, длань, прах. Наприклад: Благословенне слово, що гартує (Леся Українка).
Лексичні запозичення з польської (полонізми) (скарб, байка, повидло, рекрут, гусар, в'язень, блазень), з російської (росіянізми) (завод, рудник, паровоз, указ), з білоруської (дьоготь, жлукто, 'бадьорий) значно пізніше прийшли в нашу мову у зв'язку з поневоленням України Польщею та приєднанням до Росії у XVI-XVII ст.
Неслов'янські лексичні запозичення потрапляли до словникового складу української мови в різні історичні періоди і різними шляхами.
Грецизми проникли через старослов'янську мову. Це в основному релігійна лексика (ангел, єпископ, ікона, клирос, лампада, монах, монастир), а також наукові терміни (граматика, історія, філософія), економічні (демократія, пролетаріат), літературні (ода, ідея, драма, епос, поема). Латинізми збагатили нашу лексику медичною, науковою, суспільно-політичною термінологією: ангіна, медіум, колегіум, лекція, конституція, конспект, нація. Німецькі запозичення стосуються в основному військової справи, техніки, ремесла: штаб, юнкер, орден, офіцер. Із французької мови запозичено слова на означення видів мистецтва та одягу: жакет, пальто, костюм, спектакль, ложа, балет, антракт, партер. З англійської мови запозичено спортивні терміни: теніс, футбол, баскетбол, хокей, боксер, ринг, фініш, матч, аут. Ряд запозичень називають одяг та предмети, пов'язані з морською справою: пуловер, нейлон, джерсі; шхуна, баржа, бот, бриг, мічман, вельбот. З італійської мови запозичені музичні терміни та окремі побутові назви: сопрано, бас, акорд, тенор, опера, серенада, арія; вермішель, макарони.
Деякі слова запозичено з тюркських мов: бусурман, барабан, буран, в'юк, кизил, орда, базар, ізюм.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Запозичення іншомовних слів“ на сторінці 1. Приємного читання.
