Складні сполучниково-безсполучникові речення

Сучасна українська літературна мова

За характером сполучникового зв'язку і безсполучниковості мовознавці виокремлюють три типи утворень: з сурядністю і безсполучниковістю, з підрядністю і безсполучниковістю, з сурядністю, підрядністю і безсполучниковістю.

Конструкції з сурядністю і безсполучниковістю.

Виділяють три їх різновиди: з сурядністю й однорідною безсполучниковістю; з сурядністю і неоднорідною безсполучниковістю; з сурядністю й однорідною та неоднорідною безсполучниковістю.

Структури із сурядністю й однорідною безсполучниковістю.

З погляду змістового і структурного вони співвідносні із складносурядними реченнями, їх легко трансформувати в сполучникові складносурядні речення, наприклад: Вона явно хотіла здаватися дорослою і досвідченою, а дитя проглядалося в ній в кожному русі, слові, було це кумедно і водночас дратувало (В. Собко); Дібровою загін бійців поїхав, підковами клепали коні путь, і ляск шабель, і брязкіт піхов у тиші чорній чуть (М. Бажан). Це нерідко бувають ряди номінативних речень, наприклад: / день, і дим, і даль, і рими, бадьорий крок, бадьорий спів (В. Сосюра); Траншеї риті-перериті, воронки, надовби і пні (Я. Шпорта).

Ці конструкції часто становлять теоретично не замкнений ряд предикативних одиниць, у зв'язку з чим не поділяються на рівні членування, наприклад: Ось день проминув, зник і вечір погожий, ніч криє і місто, і табір ворожий, і дивляться любо небеснії очі (Леся Українка); А земля лежить медова, а поля пожаті мріють, на городах достигають гарбузи зеленоребрі, і в пташинім сивім свисті крил широких рівний мах (М. Рильський).

Однак нерідко рівні членування виділяються, причому ведучою може бути і сурядність, і безсполучниковість:

• а) конструкції з ведучим сурядним зв'язком, наприклад: Десь лютують епідемії, шторми ревуть, / а тут така тиша, така сліпучість (О. Гончар); Небо було сіре, під ногами чавкало болото, /аз мокрих стріх нудно спадали краплі, стрибали на тріски й розбивались на маленькі дроби (Петро Панч). Здебільшого ведучими семантичними відношеннями є зіставно-протиставні, рідше — причиново-наслідкові;

• б) конструкції з ведучою безсполучниковістю, наприклад: Колись шукали істин Піфагори і для жерців горів огонь наук, - / тепер всесвітні перелоги оре у вбогу свитку вдягнений селюк (М. Рильський); Відпахла липа, білим цвітом злита, і покотилася гроза аж до плачу, / ти виглядаєш іншого вже літа, а я, печальний, в цьому ще мовчу... (М. Вінграновський) . Такі конструкції у художніх творах можуть нести велике експресивне навантаження. Так, у реченні Світло сліпить, та не грає веселе проміння, /вітер гуде, та задуха гнітить, мов каміння (Леся Українка) наявна ієрархія семантико-синтаксичних відношень: і ведучими, й інклюзивно-підпорядкованими є протиставні відношення. У цій конструкції важлива роль і лексичних засобів - контекстуальних антонімів світло - вітер, проміння - задуха.

Такі утворення можуть об'єднуватися (повністю або частково) спільним другорядним членом, наприклад: По зелених пагорках паслися вівці, білі гуси щипали травичку, а свиня рила писком (Петро Панч); За цей час Катря трохи змарніла, її гострий носик ще більше загострився і видовжився, але вона й досі пахтіла молодістю і здоров'ям (М. Чабанівський).

Структури з сурядністю і неоднорідною безсполучниковістю.

Вони співвідносні з багатокомпонентними реченнями з сурядністю і підрядністю, однорідною супідрядністю, оскільки семантичні відношення у них ті самі, що і в зазначених сполучникових моделях, наприклад: Він іще щось говорить, але я нічого не чую: думаю про своє (І. Муратов); Ніч теж, як навмисне, видалась сьогодні несамовита: запеклий мороз забивав дух, а снігова буря валила з ніг, крутила і мутила все перед очима (Яків Баш).

Речення з сурядністю й однорідною та неоднорідною безсполучниковістю.

В мовленні використовуються значно рідше, ніж попередні два різновиди, оскільки без сполучникового зв'язку в таких об'ємних структурах важко обійтись, наприклад: Он з пущі ледве чутно стук сокири, з високих круч луна орлиний клекіт, лиш тихі води все стоять мовчазно, і тільки часом камінь з круч зірветься, впаде і кане в темних, тихих водах, — розійдеться і зникне круг тремтячий (Леся Українка); Оригінальності від них не ждіть: шпаки — це імітатори веселі; то іволга у пісні їх дзвенить, то хлопчик, друзів кличучи, свистить, то соловейко розсипає трелі, то колесо немазане скрипить (М. Рильський).

Конструкції з підрядністю і безсполучниковістю.

У цьому типі сполучниково-безсполучникових речень ведучою здебільшого є безсполучниковість. Залежно від характеру безсполучниковості виокремлюють три різновиди конструкцій: з підрядністю й однорідною безсполучниковістю; з підрядністю і неоднорідною безсполучниковістю; з підрядністю і однорідною та неоднорідною безсполучниковістю.

Речення з підрядністю й однорідною безсполучниковістю.

Різноманітні з погляду структури. Найпоширеніші конструкції з трьох - восьми речень, розміщення яких вільне, наприклад: Містечко типово південне, із світлого черепашнику, вдень воно аж очі сліпить і все засипане цвітом акацій, виногради в'ються над самими вікнами, бо тінню тут дорожать... (О. Гончар); Очима прощання дівчина дивиться на вікна, на які метелиця навішує своє ткання; вони, й хата, і присмак вересня

.починають відходити у хуртовину, у темінь, у сон чи забуття (М. Стельмах); Ще сміх наш вогкий, сльози не солоні, роки ще нас у спину не женуть, нам ще не чуть зимових наших дзвонів, хоча й весняних дзвонів вже не чуть... (М. Вінграновський) .

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Складні сполучниково-безсполучникові речення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення
  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту