Дієприкметник

Сучасна українська літературна мова

Дієприкметник - це відмінювана дієслівна форма, що передає дію або стан як динамічну ознаку предмета, виявлену в категоріях виду і стану. Як і інші форми дієслова, дієприкметник має значення виду, часу (теперішнього і минулого), стану (активного і пасивного), може керувати формою залежного іменника й означатися словами, що виражають ступінь вияву ознаки та різні обставини, наприклад: написаний чорнилом, посинілий від холоду, давно забутий, злегка затягнений.

Дієприкметник, подібно до прикметників, узгоджується з пояснюваним іменником у роді, числі і відмінку, наприклад: довго не стихаючий вітер: пісня, виконана хором; заросле споришем подвір я; затужавілі стежки.

Дієприкметникові форми зберігають значення того виду, який має дієслово в початковій формі, наприклад: зітхаючий - недоконаний вид (початкова форма -зітхати), завезений — доконаний вид (початкова форма - завезти).

Дієприкметники поділяються на активні і пасивні. Активні дієприкметники творяться від неперехідних дієслів і рідше - від перехідних, пасивні - тільки від перехідних дієслів.

Творення активних дієприкметників

Активні дієприкметники теперішнього часу творяться від основи теперішнього часу неперехідних дієслів або перехідних, вжитих у неперехідному значенні, за допомогою суфіксів 'УЧ' (-юч-) або -вч- (-яч-).

Наприклад: терпнути - терпн(уть) + уч-ий - терпнучий; кипіти - кипл(ять) [кипл'-ат'] + -яч- (-ач-)-ий — киплячий.

Форми активних дієприкметників можуть утворюватися тільки від тих семантичних груп дієслів, що виражають дію поза об'єктними відношеннями, наприклад: квітучий сад, благаючі очі, в'януча краса, жевріюче вугілля, палаючий огонь, мертвіючі звуки, несуча курка, пануючий погляд, ріжучий інструмент.

Активні дієприкметники в сучасній українській мові обмежені вживанням. Так, дієприкметник, пов'язаний із назвою особи, замінюється зворотом "той, що + дієслово в 3-й особі однини теперішнього часу". Наприклад: замість працюючі на заводі робітники краще сказати робітники заводу, замість робітників, перевиконуючих план, премійовано: робітників, які перевиконують план, премійовано.

Зовсім не утворюються в українській мові дієприкметники від дієслів з постфіксом -ся. Порівняйте рос: учащийся, светящийся - укр.: той, що навчається; той, що світиться.

Активні дієприкметники минулого часу творяться від основи інфінітива неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -Л-. Наприклад: змарніти -змарні(ти) + -л-ий - змарнілий.

При творенні активних дієприкметників минулого часу в основі дієслів VII класу суфікс -ну- випадає. Так само випадає в основі приголосний [с] перед суфіксом -л-: відпасти - відпалий, осісти — осілий.

У сучасній українській мові не творяться активні дієприкметники минулого часу за допомогою суфіксів -ш-, -вш-. Цей суфікс зберігся лише в кількох давніх дієприкметниках, як-от: перемігший, здолавший, бувший, минувший (діал.).

Проведіть спостереження:

1. Активні дієприкметники (називають ознаку особи чи предмета, зумовлену його ж дією: квітучий, темніючий) творяться від неперехідних дієслів (ознака дії є не цілеспрямованою, а стихійною: квітучий сад, жевріюче вугілля) недоконаного виду (квітувати, жевріти - що робити?).

За допомогою суфікса -створяться форми пасивних дієприкметників від двох структурних класів дієслів - VII і VIII. Зокрема, суфікс -їм- приєднується до дієслівних односкладових основ, що закінчуються голосними [и], [і], [а (я)], [у] або на -ер. бити - битий, подіти - подітий, вижати - вижатий, дерти - дертий. Від більшості дієслів VII і VIII структурних класів пасивні дієприкметники утворюються як суфіксом -їй-, так і суфіксом -н- (-єн-), наприклад: посунути - посунутий і посунений, колоти - колотий і колений, пороти - поротий і порений, вернути - вернутий і вернений

Увага! 1. Пасивні дієприкметники минулого часу утворюються від основи інфінітива перехідних дієслів за допомогою суфікса -н- (якщо основа закінчується на -а-): написати - написаний, засіяти - засіяний

• 2. В інших випадках (основа на приголосний та -и-, -і-(-ї-)) утворюються пасивні дієприкметники за допомогою суфіксів -ен-(-єн-): бачити - бачений, напоїти - напоєний, принести - принесений.

• 3. Від односкладових дієслівних основ пасивні дієприкметники утворюються здебільшого з суфіксом -лі-: дерти - дертий.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дієприкметник“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник
  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту