Граматичний центр двоскладного речення становить предикативна пара: підмет і присудок. Якщо речення складається тільки з головних членів речення, то воно називається непоширеним: Світам ночі, вечоріли дні (Я. Костенко). Славимо... Вечір догорає (В, Крищенко). Проте цей структурний тип речення надто бідний. Тому більшість речень, крім підмета Й присудка, має ще й другорядні члени.
На противагу головним, другорядні члени не беруть участі у створенні предикативної основи речення. Додаткові повнозначні компоненти, які пояснюють, поширюють головні члени й залежать від них, називаються другорядними членами речення.
Другорядні члени речення вступають з головними в атрибутивні (означальні), об'єктні (додаткові) чи обставинні відношення, тому в сучасному мовознавстві питання про другорядні члени речення пов'язується з питанням про словосполучення. Оскільки виділення основних типів другорядних членів речення базується на представленні різних відношень між компонентами підрядних словосполучень, то традиційно атрибутивні (означальні), об'єктні (додаткові), часові, просторові, причинові та деякі інші обставинні відношення є базою для виділення трьох типів другорядних членів речення: означення, додатка, обставини.
Другорядні члени речення, які залежать від підмета, називають групою підмета, ті, які залежать від присудка, - групою присудка. Наприклад, у реченні Довгі пучки на її руках світили тоненькими кісточками (В. Підмогильний) група підмета -довгі, на її руках і група присудка - тоненькими кісточками. Не всі другорядні члени речення залежать від головних членів, між ними може існувати взаємне підпорядкування: на руках (ч и ї х ?) - її; кісточками (якими?)- тоненькими.
Традиційне вчення про другорядні члени речення спирається на їх формально-синтаксичні ознаки набагато меншою мірою, ніж учення про головні члени речення. Виділення другорядних членів грунтується на кількох принципах: формальному -за морфологічними показниками відповідного члена речення і його опорного слова; смисловому - за характером синтаксичного зв'язку й семантико-синтаксичними відношеннями між залежним і опорними членами речення.
Сучасні концепції членів речення
Проблема другорядних членів речення викликає чимало дискусій у сучасному мовознавстві. Одні вчені дотримуються традиційного погляду на другорядні члени, інші повністю заперечують такий підхід, треті вносять деякі уточнення в традиційну класифікацію, доповнюючи і конкретизуючи окремі її положення, "згладжуючи суперечливі твердження. Сучасні концепції членів речення грунтуються на опозиції центральність/нецентральність, обов'язковість/необов'язковість, тобто беруться до уваги не лише різниця між головними і другорядними членами, а й різниця між самими другорядними членами речення.
У вивченні другорядних членів речення виділяють класичний (традиційний) період і період сучасного мовознавства. Класичний період охоплює 20-ті роки XIX ст. - 20-ті роки XX ст. Російські мовознавці М. Греч, О. Востоков, І. Давидов, розглядаючи питання про другорядні члени речення, особливу увагу звертають на обставини і додатки. Д.Овсянико-Куликовський виокремив два класи обставин: власне обставини і обставини, що функціонують на межі між обставиною й додатком. Завершує перший період вихід українських граматик О. Білецького, Л. Бу-лаховського, О. Парадиського, М. Сулими, М. Грунського, Г. Сабалдира, О. Ізюмова, А. Кримського, П. Куліша, М. Левицького, І. Нечуя-Левицького, К. Німчинова, 1. Огієнка, В. Сімовича, С. Смаль-Стоцького, Ф. Гартнера, С. Смеречинського, €. Тимченка.
Період сучасного мовознавства бере початок у 30-х роках XX ст. Вчені намагалися дати вичерпний аналіз статусу, специфіки членів речення в руслі традиційної граматики. Особлива увага приділялася синкретизму (грец. зупкгеіїзтоз - об'єднання) другорядних членів (М. Судима, М. Грунський, О. Шахматов). У 50-х роках сформувалося три напрями у вивченні членів речення: представники першого обмежувалися дослідженням словосполучення; другого - запропонували (повністю або частково) відмовитись від термінів членів речення і розмежовувати суб'єктно-предикатний центр та детермінантну периферію; представники третього зосередили увагу на поглибленому аналізі реченнєвої структури.
Виділення другорядних членів речення
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Другорядні члени речення“ на сторінці 1. Приємного читання.
