• 2. Дієприкметники недоконаного виду мають суфікси -уч- (-юч) (І дієвідміна) або -ач-(-яч-) (II дієвідміна).
• 3. Дієприкметники на -л(ий) бувають лише доконаного виду. Інші слова на -л(ий) -прикметники.
• 4. Прикметники мають наголошені суфікси -енн(ий), -анн(ий) і вказують на неможливість якоїсь дії. У подібних до них дієприкметниках наявні ненаголошені суфікси -ен-(-сн-). Дієприкметники лише заперечують якусь ознаку, зумовлену дією.
Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
Дієприкметникові форми можуть втрачати ознаки дієслів і переходити в розряд прикметників, виражаючи статичні ознаки предмета, наприклад: сидяча робота, колючий дріт, спілий кавун, сіяне борошно, битий шлях.
Прикметники дієприкметникового походження не керують формами непрямих відмінків іменника, не можуть означатися словами з обставинним значенням. Порівняйте, наприклад: розіпрілий у печі борщ і пріле просо; сіяна квадратно-гніздовим способом кукурудза і сіяне борошно; палена сонцем рослинність і палена цегла.
У прикметниках дієприкметникового походження може змінюватися наголос, наприклад: варений, печений (дієпр.) і варений, печений (прикм.).
Прикметники дієприкметникового походження слід відрізняти від прикметників, що творяться від основ дієслів або віддієслівних іменників прикметниковими суфіксами, наприклад: блискучий, біжучий, плакучий, поживний, невпинний, посівний, підписний, навісний, коханий, перекладний, докладний.
Дієприкметникові форми можуть також переходити в розряд іменників, наприклад: заручений, наречений, суджений, полонений, учений, придане і под.
Позначаючи осіб або предмети, такі слова набули граматичних ознак, властивих іменникам: мають постійний рід, у реченні виступають підметом або додатком, наприклад: Пряди, пряди - ниток багато білих зарученій потрібно на весілля, на шлюбні шати й на дари для гостей (Леся Українка).
Предикативні форми на -но, -то
У сучасній українській мові вживаються співвідносні з пасивними дієприкметниками незмінні форми на-но, -то, наприклад: подано, виконано, розбито, перекрито.
Ці форми творяться від основи інфінітива перехідних дієслів. Від форм пасивних дієприкметників вони відрізняються тим, що не змінюються і в реченні виконують тільки предикативну функцію: виступають головним членом безособового речення, наприклад: Кожній людині відкрито в нас дорогу - твори, дерзай (О. Бойченко).
Незмінні предикативні форми на -но, -то мають значення виду (писано - написано, робчено - зроблено, бито - збито) і мають здатність керувати відмінковою формою залежного іменника: знахідного (або родового) прямого об'єкта, орудного знаряддя або засобу дії та давального суб'єкта, наприклад: запрошено його, підписано протокол, зшито поли, не викопано ями, не всипано цукру, написано пером, налякано словом, схоплено рукою, тобі наказано (щось, кимось), синові велено (щось, кимось).
Предикативні форми на -но, -то можуть означатися словами з обставинним значенням (іменниками, прислівниками), наприклад: посіяно в полі, зроблено вдало, помічено недавно.
Дієприслівник
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дієприкметник“ на сторінці 3. Приємного читання.
