Займенник самий вживається із вказівними займенниками: той самий, такий самий, ця сама.
Займенники сам і самий можуть вживатися при іменниках, вказуючи на крайню межу просторової чи часової перспективи (в самі жнива, в самий кінець села), тоді вони наближуються за значенням до часток якраз, саме, аж (у самі жнива — якраз у жнива, в самому кінці села - аж у кінці села).
Займенник весь (увесь), пов'язуючись з іменником, вказує на охоплення предмета ознакою або дією сукупно, наприклад: Увесь Дніпро був ніби помальований ще ясніше й блискучіше, ніж небо (І. Нечуй-Левицький); Там подвигами брата пишається маля, там чуємо: Про тата говорить вся земля (М. Рильський).
Займенники кожний і кожен, усякий (рідше - усяк) дуже близькі за значенням: вони виражають виділення предмета з сукупності однорідних предметів, більшою мірою це виявляється в значенні займенника кожний (кожен) і меншою мірою - в займеннику всякий (всяк): І в кожнім колосі тяжкім весняне сонце ймайський грім, і літній дощ, і ночі сині (М. Рильський); Командир підняв на всякий випадок зброю (Ю. Яновський).
Займенник інший вказує на предмет чи особу, виражаючи відокремлення, відмежування його від подібних йому або раніше названих, наприклад: І трактори, в ріллі загрузши до колін, встеляють світло фар до іншої планети (А. Малишко).
За своїм значенням і граматичними ознаками означальні займенники співвідносні з прикметниками, вони змінюються, як і прикметники, за відмінками, родами і числами.
7. Питально-відносні займенники вживаються для оформлення питання про осіб (хто) чи предмети (що), про ознаки, якості чи належність предмета (який, чий), про кількість або порядок предметів при лічбі (скільки, котрий), а в структурі складнопідрядного речення пов'язують підрядне речення з головним (як сполучні слова) і відносно якогось його члена є уточнювал ьними словами (той - хто, те - що, такий - який, стільки - скільки). У підрядному реченні відносний займенник виступає членом речення (підметом, додатком, іншою частиною складного присудка):
| 1. А хто ж там за головних мисливців? — запитав Микола Іванович (Остап Вишня).; 2. Котра з сих двох нам судиться дорога? | 1. Хто хоче щастя зазнати, той повинен свій край шанувати (Нар. творчість).; 2. Сонце ховалось за межигірський бір, котрий од того став ще чорніший; (І. Нечуй-Левицький). |
Питально-відносні займенники хто, що, який, котрий можуть давати вказівку на невизначену особу, предмет або якість, наприклад: Василь Іванович зупинився зразу, мов його хто сіпнув за полу (С. Васильченко); Часом несподівано котора дівчина вбіжить до мене з будинку (Марко Вовчок).
Питально-відносні займенники за граматичними ознаками неоднакові: хто, що співвідносні з іменниками, який, чий — з прикметниками, займенник стільки співвідносний з кількісними, а котрий - з порядковими числівниками.
Займенники хто, що змінюються за відмінками, не мають роду і числа, хоча контекстуально така вказівка може бути: хто такий? хто така? хто такі? що таке? Із займенником що лов'язуються слова у формі середнього роду: що упало? що наше?
Займенники який, чий, котрий змінюються за відмінками, родами і числами. Займенник скільки у називному й знахідному відмінках пов'язується з іменником у родовому відмінку (скільки літ?), а в усіх інших відмінках узгоджується з іменником (у скількох дівчат? скількома мовами говорить?).
8. Заперечні займенники ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки утворені від питальних займенників за допомогою частки ні (ані). Вони виражають ті самі значення стосовно осіб, предметів, ознак, кількостей і порядку предметів, що й питальні займенники, але в заперечній формі мають такі самі граматичні ознаки.
Відмінність у формі вираження відношень до осіб, предметів, ознак і кількостей їх у питальних, відносних і заперечних займенниках виявляється в тому, що перші вживаються в питальних реченнях, другі - в розповідних, а треті - в заперечних.
Заперечні займенники в українській мові є другою формою вираження заперечення при основному запереченні, що здійснюється за допомогою частки не, наприклад: Ніщо не віщувало дощу (С. Скляренко); Ніяке дитяче товариство хлопця не приваблювало, найкращою розвагою для нього було приходити з батьком у цех (Яків Баш).
9. Неозначені займенники також творяться від питальних займенників за допомогою часток аби-, де-, будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -сь, що вносять відтінок невизначеності особи, предмета або його якості чи кількісного вияву: абихто, абищо, дехто, дещо, хто-небудь, що-небудь, казна-хто, казна-що, хтозна-хто, хтозна-що, хтось, щось; абиякий, деякий, дечий, який-небудь, чий-небудь, казна-який, хтозна-який, якийсь, чийсь, казна-скільки, хтозна-скільки, скількись, котрийсь.
Неозначені займенники мають такі само граматичні ознаки, як і відповідні їм питальні займенники.
Відмінювання займенників
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розряди займенників“ на сторінці 3. Приємного читання.
