[зн] 4- [здн]: пізно (із поздьно), виїзний;
[сн] <— [слн]: масний (із масльний), ремісник, навмисне;
[сн] <- [скн]: тиснути (із тискнути);
[сц] <- [стц]: місце (із лскстьце);
[нц] "- [лнц]: сонце (із сълньцё);
[рц]"- [рдц]: серце (із сьрдьце);
[нч] <- [рнч]: гончар (із гьрньчарь);
[сжл] <- [сткл]: скло (із стькло).
Другу групу спрощень становлять такі, що охоплюють в усному мовленні всі випадки, а на письмі в деяких словах не передаються: [сн] <— [стн]: чесний (із чьстьний), корисний, якісний, вісник, але в словах іншомовного походження типу компостний, баластний, контрастний, форпостний, аванпостний і под. всупереч вимові пишуться неспрощені групи приголосних. Наявне спрощення [стн] —> [сн] і в слові шістнадцять [ш'існа'дц'ат'], але орфографією воно не закріплюється;
[сл] "— [стл]: щасливий (із счастьливьи), слати (із стьлати), улесливий, але в словах кістлявий, пестливий, хвастливий і под. [т] зберігається на письмі;
[с'к] "- [стс'к]: міський (із мгкстьскый), але туристський, хоч вимовляється [тури'с'киї].
Третю групу становлять слова, утворені за допомогою суфіксів -ськ-, -ств- віл іншомовних твірних основ із кінцевими групами приголосних. У таких новотворах склалися багаточленні звукосполучення, які, як правило, в усному мовленні спрощуються, а на письмі передаються повністю і без будь-яких винятків: [студе'н'с'киі] -студентський, студентство; [аге'нство] - агентство і под.
Чергування звуків
Чергування - це постійні закономірні зміни в тих самих частинах слів.
У коренях: солі—сіль, ношу—ніс—несу, ломити - ламати, жати - зажим -жму,
У суфіксах: палець - пальця, ріжок - ріжка, пастушок - пастушка.
У закінченні: на зеленому - на зеленім.
У префіксах: зігнути - зогнути, обійди - відійди.
Типи чергувань
Живі (позиційні) залежать від позиції звука у слові і є варіантами однієї фонеми: [вс"сна] - [весни]; [роуз°умна] - [роз°ум].
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фонетичне подовження приголосних“ на сторінці 3. Приємного читання.
