Л. Щерба обгрунтував теорію м'язового напруження, за якою склад - це частина слова, утворена поєднанням звуків із зростаючим і спадним напруженням при їх артикуляції. Найбільше напруження припадає на вершину складу, а найменше буває на межі складів.
На основі акустичного підходу розвинулася теорія сонорності (гучності), яку прийняли багато вітчизняних фонетистів, зокрема Р. Аванесов. Згідно з цією теорією склад - це частина слова, яку характеризує хвиля наростання і зменшення звучності (сонорності). При обох підходах вершиною складу вважається голосний, що є складотворчим елементом. Інші звуки - нескладотворчі. Межа між складами проходить у місці найбільшого спаду м'язового напруження і гучності (За Н. Тоцькою).
Значного поширення у шкільному мовознавстві набула експіраторна теорія складу, згідно з якою склад визначається як один звук або сполучення кількох звуків, що вимовляються одним поштовхом видихуваного повітря. Проте результати експериментально-фонетичних досліджень заперечують таке визначення, тому що число складів і число видихових поштовхів не завжди збігається.
Структура складу
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Склад“ на сторінці 2. Приємного читання.
