Загальні пунктуаційні правила

Сучасна українська літературна мова

  – у кінці рубрик, якщо вони (рубрики) позначені цифрами або буквами із дужкою.

• 4. Двокрапка ставиться:

  – після узагальнювального слова перед однорідними членами речення. Наприклад: Тепер він розумів, що все то було хворобливе марення мозку: і косарі в полі, і батько на покосі, і жайворонок в блакитному небі (І. Цюпа);

Примітка. Якщо після узагальнювального слова використано ще й уточнювальні слова а саме, як-от, наприклад, то перед цими словами ставиться кома, а після них -двокрапка. Наприклад: На Херсонщині вирощують теплолюбні культури, як-от: кукурудзу, соняшник, баклажани, перець, кавуни, дині;

• у безсполучникових складних реченнях з різнотипними частинами, якщо друга частина розкриває зміст першої в цілому чи окремого слова або у другій частині йдеться про причину того, що говориться в першій. Наприклад: Восени кожен день -якась відміна: то зів'яла стеблина, то зелений пожовк... (М. Рильський);

• при прямій мові, якщо слова автора передують їй. Наприклад: / просилася, і молилася: "Пусти мене, старий діду, на вулицю погулять" (Нар. творчість).

• 5. Багато крапок (три крапки) ставиться:

  – у випадках передавання схвильованого, емоційного мовлення за допомогою обірваних, незакінчених речень. Наприклад: Позавчора вранці розбомбили наш хутір німецькі літаки. Десятків зо три налетіли -і за півгодини все зрівняли з землею... (О. Мусієнко);

  – коли той, хто говорить, хоче приховати думку, не розкривати її оголено. Наприклад: Потім їй довелося зустрітися з Ізольдою Зозулею і з Льовою... Але це пізніше... (О. Іваненко);

  – на місці розмовних пауз. Наприклад: Людей жалувати треба... прощати... любити і прощати... тоді полегшає всім... імені... (ЗаП. Грабовським);

  – для показу того, що не весь текст наводиться при цитуванні (див. приклад у тексті для зразка пунктуаційного розбору);

Примітка. Багато крапок (три крапки) - розділовий знак, який може стояти на початку фрази, тексту і позначати обірваність її спочатку. Наприклад: ...Ще одну весну зазеленіла земля, напоїла відрадою серце (К. Гордієнко).

• 6. Тире ставиться:

  – перед узагальнювальним словом після однорідних членів речення. Наприклад: Моє село, мої тумани, мої весінні солов "і досвітні роси на світанні, і грози, й вигроми мої—усе, що чув, що перебачив, не виплакати (П. Усенко);

  – між підметом і присудком, якщо вони виражені однаковими лексико-граматичними формами: словами іменних частин мови, інфінітивами, зокрема перед присудком, вираженим порівнянням. Наприклад: Слова - полова, але вогонь в одежі слова — Безсмертна, чудотворна фея... (І. Франко); Очі в неї - як терночок, брови в неї—як шнурочок;

  – на місці пропущеного члена (або кількох членів) речення чи зв'язки при іменному присудку. Наприклад: Бджола жалить жалом, а людина - словом (Нар. творчість);

  – при відокремленій прикладці. Наприклад: Я так... погнувся під ярмам - вагою пережитих літ (П. Грабовський);

  – при вставлених конструкціях. Наприклад: Дуб символізує стійкість, міцність (у народі кажуть — "міцний, як дуб") (3 журналу);

  – у безсполучникових складних реченнях з різнотипними частинами, якщо між ними є зв'язок умовно-часовий або наслідковий. Наприклад: Поглянь в обличчя -тоді питай про здоров'я (Нар. творчість); Минуло літо — осінь ішла;

  – якщо друга частина безсполучникового складного речення має значення протиставлення. Наприклад: Мотузки туго стискали руки, ноги і вп 'ялися в тіло... Сіпнув руки — мотузок міцно держався (О. Копиленко);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальні пунктуаційні правила“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила
  • Пунктуаційний розбір тексту