– у кінці рубрик, якщо вони (рубрики) позначені цифрами або буквами із дужкою.
• 4. Двокрапка ставиться:
– після узагальнювального слова перед однорідними членами речення. Наприклад: Тепер він розумів, що все то було хворобливе марення мозку: і косарі в полі, і батько на покосі, і жайворонок в блакитному небі (І. Цюпа);
Примітка. Якщо після узагальнювального слова використано ще й уточнювальні слова а саме, як-от, наприклад, то перед цими словами ставиться кома, а після них -двокрапка. Наприклад: На Херсонщині вирощують теплолюбні культури, як-от: кукурудзу, соняшник, баклажани, перець, кавуни, дині;
• у безсполучникових складних реченнях з різнотипними частинами, якщо друга частина розкриває зміст першої в цілому чи окремого слова або у другій частині йдеться про причину того, що говориться в першій. Наприклад: Восени кожен день -якась відміна: то зів'яла стеблина, то зелений пожовк... (М. Рильський);
• при прямій мові, якщо слова автора передують їй. Наприклад: / просилася, і молилася: "Пусти мене, старий діду, на вулицю погулять" (Нар. творчість).
• 5. Багато крапок (три крапки) ставиться:
– у випадках передавання схвильованого, емоційного мовлення за допомогою обірваних, незакінчених речень. Наприклад: Позавчора вранці розбомбили наш хутір німецькі літаки. Десятків зо три налетіли -і за півгодини все зрівняли з землею... (О. Мусієнко);
– коли той, хто говорить, хоче приховати думку, не розкривати її оголено. Наприклад: Потім їй довелося зустрітися з Ізольдою Зозулею і з Льовою... Але це пізніше... (О. Іваненко);
– на місці розмовних пауз. Наприклад: Людей жалувати треба... прощати... любити і прощати... тоді полегшає всім... імені... (ЗаП. Грабовським);
– для показу того, що не весь текст наводиться при цитуванні (див. приклад у тексті для зразка пунктуаційного розбору);
Примітка. Багато крапок (три крапки) - розділовий знак, який може стояти на початку фрази, тексту і позначати обірваність її спочатку. Наприклад: ...Ще одну весну зазеленіла земля, напоїла відрадою серце (К. Гордієнко).
• 6. Тире ставиться:
– перед узагальнювальним словом після однорідних членів речення. Наприклад: Моє село, мої тумани, мої весінні солов "і досвітні роси на світанні, і грози, й вигроми мої—усе, що чув, що перебачив, не виплакати (П. Усенко);
– між підметом і присудком, якщо вони виражені однаковими лексико-граматичними формами: словами іменних частин мови, інфінітивами, зокрема перед присудком, вираженим порівнянням. Наприклад: Слова - полова, але вогонь в одежі слова — Безсмертна, чудотворна фея... (І. Франко); Очі в неї - як терночок, брови в неї—як шнурочок;
– на місці пропущеного члена (або кількох членів) речення чи зв'язки при іменному присудку. Наприклад: Бджола жалить жалом, а людина - словом (Нар. творчість);
– при відокремленій прикладці. Наприклад: Я так... погнувся під ярмам - вагою пережитих літ (П. Грабовський);
– при вставлених конструкціях. Наприклад: Дуб символізує стійкість, міцність (у народі кажуть — "міцний, як дуб") (3 журналу);
– у безсполучникових складних реченнях з різнотипними частинами, якщо між ними є зв'язок умовно-часовий або наслідковий. Наприклад: Поглянь в обличчя -тоді питай про здоров'я (Нар. творчість); Минуло літо — осінь ішла;
– якщо друга частина безсполучникового складного речення має значення протиставлення. Наприклад: Мотузки туго стискали руки, ноги і вп 'ялися в тіло... Сіпнув руки — мотузок міцно держався (О. Копиленко);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальні пунктуаційні правила“ на сторінці 2. Приємного читання.
