Синтаксичний розбір речення зі звертанням

Сучасна українська літературна мова

Активний і пасивний звороти. Роль додатка в активних і пасивних зворотах

В українській мові використовуються синонімічні конструкції такого зразка: Учень написав твір - твір написаний учнем. У першій підмет учень позначає того, хто діє, тобто суб'єкт, а додаток замітку виражає об'єкт, тобто те, на що спрямована дія. Такий зворот називають активним.

Конструкції, у яких підмет виражає об'єкт дії, а додаток того, хто виконав дію, або причину чи джерело стану, називають пасивним.

Активні й пасивні конструкції синонімічні. Відмінність між ними полягає у вираженні суб'єкта й об'єкта. В активних зворотах перехідне дієслово має при собі прямий додаток, виражений формою знахідного безприйменникового. Пасивні звороти будуються так, що об'єкт, на який переходить дія, займає позицію підмета, а реальний діяч передається непрямим додатком у формі орудного відмінка. Проте поміняти місцями підмет і додаток можна не завжди. Така перестановка можлива лише тоді, коли присудок виражається перехідним дієсловом, яке здатне вживатися у двох формах — активній і пасивній: Старшокласники вирощують саджанці каштанів. Саджанці каштанів вирощуються старшокласниками. Саджанці каштанів вирощені старшокласниками. Пасивний стан від активного утворюється за допомогою частки -ся. Пасивне значення передають також пасивні дієприкметники та віддієслівні форми на -но, -то. Наприклад: Відповідь обґрунтована учнем; Модель виготовлена конструктором; Рушник вишитий матір'ю; Роботу виконано (нами) своєчасно.

Активні і пасивні звороти визначаються на основі протиставлення дієслів активного і пасивного стану. Дієслова активного стану позначають дію, джерелом якої є діяч (виконавець її або носій стану), виражений у реченні називним відмінком у ролі підмета. Виконувана дієсловом дія спрямовується на об'єкт, який виражається знахідним відмінком іменника чи займенника як прямий додаток. Наприклад: По війні люди поступово відроджували села; Шолом скафандра космонавт може закривати чи відкривати сам.

Дієслова пасивного стану вказують на дію, зумовлену діячем, який виражається формою орудного відмінка (або опускається), що виконує роль непрямого додатка, а об'єкт дії у формі називного відмінка іменника чи займенника виконує роль підмета. Наприклад: Село кілька разів згорало дощенту, але знову й знову відроджувалося людьми (В. Логвиненко); Шолом скафандра,закривається чи відкривається самим космонавтом (автоматично).

У пасивних конструкціях присудок частіше виражається формою пасивного дієприкметника з нульовою (чи будь-якою) зв'язкою: Текст зачитаний учителем; Текст було зачитано двічі.

Частіше у пасивних односкладних конструкціях головний член виражається віддієслівними формами на -но, -то похідними від пасивних дієприкметників: Головний член керує формою родового відмінка іменника або займенника, який виконує роль прямого додатка: Уже посмертно Володимира Івасюка відзначено найвищою нагородою нашої держави - Національною премією • імені Тараса Шевченка (3 журн.). Форма орудного відмінка іменника чи займенника виконує роль непрямого додатка, виражаючи або діяча (джерело дії), або знаряддя (матеріал) тощо: Ой, у полі жито копитами збито (Нар. творчість). Порівняйте: У двоскладному реченні: Кругле лице її було змочене дощем (Панас Мирний).

Наступний розділ:

Складне речення

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Синтаксичний розбір речення зі звертанням“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням
  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту