Обставина

Сучасна українська літературна мова

• 3) формами непрямих відмінків із прийменниками, передусім із прийменником з (Ь) у родовому та орудному відмінках та з прийменником у (в) у місцевому відмінку; рідше функціонують неузгоджені означення з прийменниками від, до, без, під, з-під, між, на, над, за, по, навкруги, посеред, через та ін., наприклад: Море зазирає у темні ущелини, в широкі гирла річок і струмків, у хащі йліси на схилах (І. Нечуй-Левицький); За кермом сидів маленький боєць у великих димчастих окулярах (О. Гончар); Над берегом висів солоний туман од дрібних брижів (М. Коцюбинський); На землі безладно розкидано каструлі, бляшанки з-під варення і кайла, з обгорілими держаками (Ю. Смолич);

• 4) інфінітивом, дієприслівником, прислівником, наприклад: Хлопець не може опертися бажанню глянути в вікно (М. Коцюбинський); Щирі нотки невдоволення власним характером проривалися у Марка тільки в розмовах віч-на-віч з Аркадієм (О. Копиленко); Спочатку в мене була думка одмовитись і вмерти (О. Довженко).

І при безприйменникових і при прийменникових неузгоджених означеннях можуть уживатися узгоджені означення, наприклад: Люблю хати древлянського Полісся (Л. Костенко); Нехай ботаніки розв'язують питання про різнобарвний лист у пору опадання (М. Рильський); Нарешті вийшов один у пальті з піднятим коміром (Петро Панч).

Для розмежування неузгоджених означень і додатків, передусім виражених формою родового відмінка, використовують синонімічні перетворення: заміну неузго-дженого означення узгодженим (книга батька - батькова книга, плаття дочки -доччине плаття, сік берези - березовий сік); трансформацію неузгодженого означення в підмет, а означуваного слова - у присудок (шум лісу-ліс шумить, радість батька - батько радіє) та ін.

Означення має такі характерні ознаки: а) є другорядним членом речення; б) виражає означальні відношення; в) залежить тільки від іменника; г) виражається у типових випадках прикметниками та іншими словами в прикметниковій функції; ґ) стоїть перед означуваним словом; д) з означуваним словом пов'язане підрядним зв'язком - узгодження; е) неузгоджене означення поєднується з означуваним словом зв'язком керування або прилягання.

Прикладка

Різновидом означення є прикладка. Прикладка виражається іменником або словосполученням, яке заступає іменник; вона є залежним словом в означальному словосполученні, приєднується до головного слова синтаксичним зв'язком повного або неповного узгодження (обов'язково узгоджується тільки у відмінку). Наприклад: Солов "іні звуки-промені линуть у світ (О. Ющенко); Ця поезія під назвою "Колісниця " визначить подальшу долю Т. Осьмачки (Н. Зборовська).

Поєднуючись з основною назвою, прикладка є його іншою назвою за якоюсь характерною ознакою. Прикладка може пов'язуватись із пояснюваним словом повним або неповним узгодженням. При неповному узгодженні прикладка може мати щодо пояснюваного іменника інший рід або й число. Прикладка уточнює власну чи загальну назву. Хоч прикладка стоїть переважно після пояснюваного слова, у багатьох тільки зміст речення підказує, яке слово основне, а яке є другою назвою. Наприклад: Пропливи над берегом крутим Цвіт-краса, мов пісня на воді (Б. Степанюк). Прикладка може виражати різні значення: позначати рід заняття, ознаки особи за віком, соціальним станом та ін. Досить часто прикладка є образною, метафоричною назвою, наприклад: дівчина-трактористка, хлопчик-підліток, Земля-мати, Дніпро-Славута, місто-герой, гори-хвилі..

Прикладка, виражена словосполученням, називається поширеною. Поширену прикладку можуть утворювати підрядні й сурядні словосполучення: Де ж то гордість твого Духа — вільного орла? (Олександр Олесь).

Прикладка може залежати від особового займенника: Вони, переможці Олім-піади-2004, примножили славу України. їм, учасникам Олімпіади, людська шана, слава і честь! (З газети). Якщо прикладка залежить від займенника, тоді вона береться в коми з обох боків.

Непоширена прикладка, уточнюючи назву особи за характерною ознакою, семантично зближується з пояснюваним іменником (вчитель-словесник, легінь-красень, очі-зорІ), що веде до утворення складного слова: сон-трава, диван-ліжко,

лікар-терапевт.

У власних іменах прикладка виділяється умовно: Зачаровує спів Софії Михайлівни (яко ї ?) Ротару (3 посібника).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Обставина“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи

  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина
  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту