Додаток
Додатком називається другорядний член речення, що виражає відношення предмета до дії, стану чи одного предмета до іншого (виконали вправу, приїзд товариша).
Додатки бувають при дієсловах, іменниках, прикметниках, прислівниках або відносяться до слів категорії стану: посадити дерево, староста класу, багатий на розум, наперекір стихії, шкода за минулим.
До головних слів вони можуть приєднуватися як безпосередньо, так і за допомогою прийменників. Типова форма додатка - непрямий відмінок іменника, займенника . предметного значення, наприклад: Даси дітям волю, сам попадеш в неволю (Нар. творчість); Одержати відповідь від тебе (Б. Лепкий). Додатки приєднуються до пояснюваного слова зв'язком керування. Найчастіше пояснюваним словом є дієслівна форма, яка керує додатком, наприклад: слухати лекцію, передплатити журнал, завдання виконано, призначається дітям. Рідше керують окремими формами ДОдатків іменники (здебільшого віддієслівні) та прикметники (ті, що виражають стан предмета і переходять у слова категорії стану), наприклад: любов до батьків- любити батьків; радий зустрічі. Керують додатками і слова категорії стану: легко після щирої розмови (коли? за я к о ї у м о в и ?). Додаток може виражатися словосполученням: нагороджено дев'ять учнів; прочитав кілька сторінок.
Додаток має такі характерні ознаки: а) це другорядний член речення; б) виражає об'єктні (предметні) відношення; в) виражається найчастіше іменниками в непрямих відмінках або субстантивованими словами; г) стоїть після головного слова; г) поєднується з головним словом підрядним зв'язком керування.
Додатки, виражені словоформами знахідного відмінка без прийменника, залежні від перехідних дієслів, називаються прямими; Прямими є також додатки в родовому відмінку, якщо: а) головне слово — перехідне дієслово з часткою не: Правди не сховаєш. Семеро одного не ждуть (Нар. творчість); б) дія поширюється не на весь предмет, а лише на його частину: Мати наливає води. Усі інші додатки є непрямими. До тебе, люба річенько, Ще вернеться весна... (Л. Глібов).
Додаток у реченні може мати різні відтінки значення. Він може означати:
• об'єкт, на який спрямована дія: слухаємо вчителя;
• об'єкт, що є результатом дії: засіяли поле;
• знаряддя чи засіб дії: пишемо ручкою;
• предмет порівняння з чимось або ознакою: вищий від нього.
• об'єкт виміру: склянка чаю;
• об'єкт взаємин: спілкуватися з другом;
• суб'єкт дії: виконано майстром.
Диференційні ознаки додатка
Додаток характеризується формальними і семантичними ознаками:
• здебільшого не є компонентом структурної схеми речення; -виражає об'єктні семантико-синтаксичні відношення;
• у формально-синтаксичній структурі речення є другорядним членом;
• у типових випадках виражається іменником або займенником;
• переважно стоїть після пояснюваного слова;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виділення другорядних членів речення“ на сторінці 2. Приємного читання.
