Головними засобами вираження бажал ьності є умовні форми дієслів та інфінітиви з часткою би(6). наприклад: Хотіла б я піснею стати у цюю хвилину ясну (Лесі Українка); Долетіть, долетіть би мені (В. Сосюра).
Бажальні, стверджувальні і заперечні речення
Бажальні (оптатиені) речення - речення, що виражають модальність бажальності.
Опозиція речень за стверджувальністю/заперечністю доповнює значення об'єктивної та суб'єктивної модальності, однак не збігається з нею. Наприклад, стверджувальне речення Падає сніг і заперечне Нема снігу виражають реальну модальність, а стверджувальне речення Хай сніг падає і заперечне Хай сніг не падає характеризуються ірреальною модальністю.
Стверджувальні речення - речення, в яких стверджується те, що висловлюється про предмет мовлення (думки).
Заперечні речення - речення, в яких заперечується якась ознака чи явище дійсності.
Поділ речень на стверджувальні і заперечні грунтується на зв'язках і відношеннях між предметами та ознаками реального світу, що виражаються синтаксичними зв'язками між членами речення. Усі типи речень за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні, бажальні) можуть бути стверджувальними, наприклад: Ходила яблуня і стукала у вікна (Л. Костенко); Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш? Що нам ближче, і миліш, і дорожче в час недолі?! (О. Олесь); Сестрице, пошануй! (Леся Українка). Трапляються стверджувальні речення із запереченням, це передусім риторично-питальні речення, наприклад: Хіба цього не може бути в кожного? (Б. Грінченко); речення з повторюваною часткою не: Я не можу про цене сказати.
Заперечні речення поділяють на загальнозаперечні і частковозаперечні.
У загальнозалеречних реченнях у складі присудка наявна частка не, наприклад: Дороги не мають воріт (П. Загребельний); Стара Половчиха не зводила з них очей (Ю. Яновський); / не поверне вже ніхто назад час правди й справедливості нової (Д. Павличко); Давно нема, давно нема господаря, і кінь його не рже (Л. Костенко).
У частковозаперечних реченнях заперечна частка вживається при підметі та другорядних членах речення, наприклад: Світили в хаті не смальцем або олією, а якимись тонкими лучинами (Панас Мирний); Не сінце вони смакують, не траву і не овес (ТІ. Тичина).
У складному реченні можуть одночасно поєднуватись прості стверджувальні та заперечні речення, наприклад: Не зневажай душі своєї цвіту, бо з нього виросло кохання наше (Леся Українка); Димки димлять, Путала вже не спить (Л. Костенко).
Просте речення
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією“ на сторінці 2. Приємного читання.
