Категорія особи

Сучасна українська літературна мова

До П дієвідміни належать дієслова:

• а) із суфіксами -и-, -і-(-ї-), які випадають у 1-й особі однини: звузити, любити, гриміти, доїти;

• б) із суфіксом -а- після шиплячих, який випадає в особових формах: кричати, лежати;

Щоб не помилитися в написанні особових закінчень дієслів, треба безпомилково визначити дієвідміну.

Відмінювання дієслів

Форми теперішнього часу творяться від дієслів недоконаного виду додаванням до основи особових закінчень. У формах теперішнього часу виражається значення 1-ї, 2-ї і 3-ї особи в однині та множині.

Щоб перевірити, які особові закінчення слід писати в дієсловах теперішнього і майбутнього часу, треба визначити дієвідміну.

Дієслова минулого часу змінюються за родами і числами: співав, співала, співало, співали. Дієслово чоловічого роду має суфікс -в- (носив, водив) і нульове закінчення або не має суфікса і має нульове закінчення (ріс, віз, ніс), у жіночому, середньому роді і в множині - суфікс -л- і закінчення -а (несла), -о (несло), -и (несли).

РідОсобаОднинаМножина
доконаний виднедоконаний виддоконаний виднедоконаний внд
чоловічий жіночий середній1-3написав · написала · написалодумав · думала · думалонаписалидумали

Дієслова майбутнього часу змінюються за числами та особами. Дієслова недоконаного виду мають просту і складену форми майбутнього часу, дієслова доконаного виду --лише просту форму.

Дієслова теперішнього і простого майбутнього часу доконаного виду мають однакові особові закінчення. Наприклад: виконаю, виконаєш, виконає, виконаємо, виконасте, виконають; присяду, присядеш, присяде, присядемо, присядете, присядуть; вибіжу, вибіжиш, вибіжить, вибіжимо, вибіжите, вибіжать (порівняйте з відмінюванням дієслів теперішнього часу).

Складна форма майбутнього часу дієслів недоконаного виду в сучасній українській мові має закінчення -му, -меш, -ме, -мемо, -мете, -муть. У складеній формі майбутнього часу особові закінчення має дієслово-зв'яка бути при незмінюваній формі інфінітива.

Складна форма майбутнього часу дієслів недоконаного видуСкладена форма майбутнього часу дієслів недоконаного виду
ОсобаОднинаМножинаОсобаОднинаМножина
1; 2 3читатиму · читатимеш · читатимечитатимемо читатимете читатимуть1; 2 3буду читати будеш читати буде читатибудемо читати будете читати будуть читати

Бути й дати - це дієслова з нерегулярними формами. У дієсловах сісти, гнати, жити, слати, іти, взяти, підняти відбуваються нетипові зміни в основах. Ці дієслова слід запам'ятати.

Є в українській мові дієслова-омоніми: вити (в'ю) і вити (вию), слати (стелю) і слати (шлю), жати (жму) і жати (жну).

ОсобаОднинаМножинаОднинаМножинаОднинаМножина
1дамдамоїмїмодоповімдоповімо
2дасидастеїсиїстедоповісидоповісте
3дастьдадутьїстьїдятьдоповістьдоповідять

У дієслові бути в усіх формах однини і множини теперішнього часу виступає форма є. У майбутньому часі бути відмінюється: буду, будеш, буде, будемо, будете, будуть.

Творення часових форм дієслова

Творення часових форм дієслова

Увага до особових закінчень:

• 1. У дієсловах з кінцевим приголосним основи й (/) флексії виступають у графічних варіантах: -ю, -єш, -є, -смо, -eme, -ють (І дієвідміна); -Ю, -їш, -їть, -їмо, -їте, -ять (П дієвідміна), наприклад: співаю, співаєш, співає, співаємо, співаєте, співають; стою, стоїш, стоїть, стоїмо, стоїте, стоять.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Категорія особи“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Мова і мовознавство

  • Формування літературної мови. Писемна й усна форми української літературної мови

  • Джерела української літературної мови

  • Колоритно-стильові різновиди мовлення

  • Мовна ситуація в державі

  • Лексикологія

  • Найважливіші ознаки слова

  • Основні типи переносних значень

  • Синоніми

  • Перифрази. Евфемізми

  • Запозичення іншомовних слів

  • Українські слова в інших мовах

  • Фразеологія

  • Джерела фразеології

  • Синонімія фразеологізмів

  • Лексикографія

  • Фонетика

  • Зв'язок фонетики з немовознавчими дисциплінами

  • Тони, обертони, резонатор

  • Фізіологічний аспект у вивченні звуків

  • Активні й пасивні органи мовлення

  • Голосні і приголосні звуки

  • Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних

  • Класифікаційна таблиця за місцем творення приголосних

  • Склад

  • Структура складу

  • Наголос

  • Фонетична природа наголосу української мови

  • Функції наголосу

  • Основні закономірності в наголошуванні слів української мови

  • Основні вимоги до фонетичної транскрипції

  • Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією

  • Членування мовного потоку

  • Синтагма

  • Проблема статусу інтонації

  • Мелодика

  • Інтонація як суперсегментний засіб

  • Фонологія

  • Фонологічні школи

  • Визначення фонеми

  • Артикуляційна характеристика основних алофонів голосних фонем переднього ряду

  • Класифікація алофонів українських приголосних

  • Сильна й слабка позиція приголосних фонем

  • Фонетичні процеси

  • Зміни приголосних у мовленні

  • Асиміляція за дзвінкістю

  • Асиміляція за м'якістю

  • Фонетичне подовження приголосних

  • Орфоепія

  • Вимова голосних звуків

  • Передньоязикові верхньозубні приголосні

  • Графіка

  • Реформи алфавіту й графіки

  • Слов'янська писемність

  • Орфографія

  • Сполучення літер йо, ьо

  • Правопис суфіксів

  • Правопис закінчень

  • Правопис власних назв

  • Словотвір

  • Суфікс

  • Частини слова, співвідносні з суфіксами і префіксами

  • Спрощення, ускладнення і перерозклад основ

  • Іменникові суфікси

  • Прикметникові суфікси

  • Префіксальний спосіб словотвору

  • Прикметникові префікси

  • Суфіксально-префіксальний спосіб

  • Основоскладання як спосіб творення складних слів

  • Перехід слів з однієї частини мови в іншу

  • Зміни в морфемній структурі слова

  • Морфологія як розділ граматики

  • Частини мови

  • Семантико-граматичні категорії іменника

  • Граматичні категорії іменника.

  • Прикметник

  • Ступені порівняння якісних прикметників

  • Відмінювання прикметників

  • Числівник

  • Групи числівників за будовою

  • Займенник

  • Розряди займенників

  • Відмінювання займенників

  • Дієслово

  • Дві основи дієслова

  • Категорія виду

  • Категорія перехідності/неперехідності

  • Зворотні дієслова

  • Категорія способу

  • Категорія часу

  • Категорія особи
  • Дієприкметник

  • Дієприслівник

  • Прислівник

  • Безособово-предикативні прислівники

  • Прийменник

  • Групи прийменників за походженням і морфологічним складом

  • Сполучник

  • Частка

  • Вигук

  • Синтаксис як розділ граматики

  • Синтаксичні одиниці-конструкції

  • Слово і словоформа

  • Словосполучення

  • Типи і форми синтаксичних зв'язків

  • Синтаксис словосполучень

  • Синтаксичні (вільні) словосполучення та стійкі (фразеологічні) сполучення слів, їхня роль у мові

  • Типи підрядного зв'язку

  • Речення

  • Речення і його основні ознаки

  • Предикативність і модальні значення

  • Комунікативність речення

  • Аспекти вивчення речення

  • Принцип системності синтаксичного опису речень за метою висловлювання

  • Типи речень за метою висловлювання та за інтонацією

  • Просте речення

  • Просте і складне речення

  • Головні члени речення

  • Присудок

  • Простий дієслівний присудок

  • Складені присудки

  • Складений іменний присудок

  • Трикомпонентні присудки

  • Другорядні члени речення

  • Виділення другорядних членів речення

  • Прямий додаток

  • Непрямий додаток

  • Непрямий прийменниковий додаток

  • Обставина

  • Складні випадки визначення другорядних членів речення

  • Просте односкладне речення

  • Дієслівні та прислівникові односкладні речення

  • Односкладні неозначено-особові речення

  • Односкладні узагальнено-особові речення

  • Односкладні безособові речення

  • Односкладні інфінітивні речення

  • Односкладні номінативні речення

  • Неповні і незакінчені речення

  • Погляди мовознавців на неповні речення

  • Контекстуальні неповні речення

  • Синтаксичний розбір простого речення

  • Різновиди слів-речень

  • Питальні слова-речення

  • Слова-речення у функції структур мовного етикету

  • Порядок слів у реченні

  • Позиції головних і другорядних членів у реченні

  • Просте ускладнене речення

  • Погляди мовознавців на природу простих ускладнених речень

  • Роль сполучників щодо вираження смислових відношень між однорідними членами речення

  • Конструкції, що не є однорідними членами речення

  • Розділові знаки між однорідними членами речення

  • Речення з відокремленими другорядними членами

  • Обов'язкові і факультативні умови відокремлення другорядних членів

  • Синтаксичний розбір речення з відокремленими другорядними членами

  • Відокремлені додатки

  • Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення. Звертання

  • Речення із вставними і вставленими компонентами

  • Синтаксичний розбір речення із вставними словами, сполученнями слів і реченнями

  • Звертання в реченні

  • Синтаксичний розбір речення зі звертанням

  • Складне речення

  • Основні типи складних речень

  • Складносурядні багатокомпонентні конструкції

  • Складнопідрядні речення

  • Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

  • Складнопідрядні речення з кількома підрядними

  • Безсполучникові складні речення

  • Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

  • Складні сполучниково-безсполучникові речення

  • Складнопідрядні багатокомпонентні речення

  • Речення з подвійною супідрядністю

  • Речення з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення із сурядністю і підрядністю

  • Складні речення з сурядністю й однорідною супідрядністю

  • Складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю

  • Період

  • Розділові знаки при прямій мові

  • Діалог

  • Складне синтаксичне ціле

  • Пунктуація

  • Загальні пунктуаційні правила

  • Пунктуаційний розбір тексту