Іменники - назви істот і неістот
| Охоплюють іменники з конкретним значенням | |
| Назви людей і тварин: абітурієнт, жінка, син | Інші є назвами неістот: будинок, море |
Увага! Граматичне поняття істот не цілком збігається з уявленням про живе у природі.
| Міфологічні назви: русалка, відьма лісовик | Сукупність осіб: загін, ланка, громада |
| Назви померлих: покійник, небіжчик | Мікроорганізми: бактерія, мікроб |
Назви істот і неістот граматично розрізняються збігом чи незбігом деяких відмінкових форм.
Загальні і власні назви
| це узагальнене найменування предмета, що належить до певного класу подібних йому | це індивідуальна назва окремо? особи чи одиничного предмета |
| властиві форми однини і множини: учень —учні | мають тільки форму однини або множини: Дніпро - Карпати |
Між власними і загальними назвами постійної межі немає: орел (птах), ом, вольт...; Орел, Ом, Вольт (прізвище).
Належність до власних чи загальних назв визначається в контексті.
Іменники з конкретним і абстрактним значенням
| 3 конкретним значенням | 3 абстрактним значенням |
| пізнаються безпосередньо за допомогою органів чуття | називають дію чи ознаку поза зв'язком з їх носіями чи виконавцями |
| озеро, цукерки, журнал Ця група охоплює іменники з різним значенням (назви людей, тварин, предметів, речовин, матеріалу, просторові поняття, власні назви) | хода, воля, щирість, держання, просьба Більшість - це слова з похідними основами із суфіксами -ість, -анн(я), -енн(я), -інн(я), -ятт(я), -ств(о), -б(а), -щин(а), -изм, -ізм, -їзм |
Категорія збірності й одиничності
Збірні іменники виражають сукупність однакових або подібних предметів, що сприймаються як одне ціле, наприклад: колосся, гілля, комашня.
Категорія збірності виражається граматично: збірні іменники становлять сукупність як неподільну єдність, а тому вживаються лише у формі однини. Семантичний відтінок множинності нейтралізується граматично (порівняйте: учительство, селянство, листя, збіжжя, гарбузиння і т. ін.). Збірні іменники не можуть, за незначними винятками, означатися кількісними числівниками.
Не можна, наприклад, сказати два збіжжя чи мільйон листя, а лише багато збіжжя, чимало листя.
Словотвірне значення у збірних іменниках виражається відповідними суфіксами: -ств(о), -инн(я), -н(я) та ін.
На основі словотвірного (семантичного) значення збірності виникло лексико-граматичне значення сукупної множинності, і деякі іменники мають співвідносні форми граматичного числа однини і множини та форми сукупної множинності (збірності), наприклад: миша - миші - мишва, жінка — жінки - жіноцтво (і жінота), парубок -парубки—парубоцтво (і парубота), птах - птахи - птаство, професор - професори -професура. Але: городина, голота, морквиння або молодь, юнь та інші збірні іменники, в яких словотвірне значення виражається суфіксом (в останніх двох словах -нульовим). Ці іменники не мають співвідносних форм граматичного числа.
За семантико-граматичними ознаками із збірними назвами зближуються речовинні іменники, наприклад: гречка, горох, картопля, тютюн, ожина, молоко, сіль, вода і т. ін. Ці слова виділяються з-поміж конкретних назв вказівкою на однорідність складу речовинності, маси, що не піддається лічбі, а лише підлягає вимірові. Категорія речовинності також знаходить вияв у своєрідному оформленні слова за граматичним значенням числа: речовинні іменники вживаються переважно в однині, деякі з них мають форму лише множини (ласощі, вершки, помиї і т. ін.).
Речовинні іменники однинної форми виступають у множині у випадку семантичної видозміни, наприклад: колосяться жита, пшениці (тобто лани пшениці, жита).
Речовинні іменники мають ще один граматичний вияв: у родовому відмінку однини в іменниках чоловічого роду П відміни, що позначають масу, речовинність, матеріал, з двох можливих флексій надається перевага флексії -у (цукру, воску, пороху).
Об'ємний, а не кількісний вимір маси, речовинності сприймається як охоплення не цілої сукупності, а частини її. Мотивація семантична реалізується через граматичний вияв категорії речовинності у формі родового об'єкта. Відхилення у виборі флексії незначні, вони в основному пояснюються змінами семантичних відтінків слова.
Виділення одного предмета із загальної маси, сукупності знаходить свій вияв у одиничних (сингулятивних) іменниках.
Одиничні назви протиставляються своїм значенням збірним та речовинним іменникам, наприклад: пташина — птаство, селянин — селянство, бадилина — бадилля, зернина - зерно, пшеничина — пшениця, волосина - волосся.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна українська літературна мова» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Семантико-граматичні категорії іменника“ на сторінці 2. Приємного читання.
